Що саме ми споживаємо, купуючи органічні продукти

10:05
  • Чи є у вас безглютенові дієтичні пластівці?
  • Мені, будь ласка, батат з кіноа та соєвим стейком.
  • Вам капучіно зі звичайним, мигдальним чи органічним молоком?

Наше сьогодення переповнене різноманітними новими гастрономічними трендами з усього світу. Для сучасного споживача вже не стільки важлива гарна упаковка та насичений смак, як корисність та поживна цінність. Ледве не щодня ми чуємо нагадування: “Ми є те, що ми їмо”, і з цим важко посперечатись. Саме тому на полицях з’являється все більше продукції з досі невідомими значками та такими “корисними” словами, як органічний, без транс-жирів або глютен фрі. Але чи знаєте ви, що це все означає? Чи дійсно це корисніше за звичайні продукти? І взагалі, яка різниця між органічнім, еко та біо? Саме на визначенні органічної продукції ми з вами зупинимось та спробуємо зрозуміти:

  • Хто визначає, який продукт має право називатись органічним?
  • Чим органічна продукція відрізняється від звичайної?
  • Чи варто задумуватись про перехід на органічні продукти?

Яке б ви дали визначення для органічної продукції? Чи є органікою те, що ви куштували у бабусі з грядки?

Як і більшість стандартів якості, органічний статус визначається дотриманням певних норм і регуляцій. На сьогодні у світі існує велика кількість державних та приватних стандартів на кшталт NOP (США), Bio-Swiss (Швейцарія) або Naturland (Німеччина). Проте найпоширенішим в Україні є стандарт Європейського Союзу. Для того, щоб зрозуміти, якому стандарту відповідає конкретний продукт, варто уважно придивитись до упаковки. Кожен стандарт вимагає чіткого маркування упаковки. Європейський стандарт позначається білими зірками у формі листка на зеленому фоні та номером контролюючого органа (наприклад, UA-BIO-123).

Чи може продукція без відповідного маркування вважатись органічною? Можливо. Але це не перевірено жодною авторитетною структурою, а тому має викликати сумніви. Кожен стандарт має свою чітку процедуру перевірки виробників на відповідність своїм вимогам. Наприклад, в ЄС це працює наступним чином:

  1. Європейська Комісія (законодавчий орган ЄС) випускає регуляторні документи, які визначають норми виробництва органічної продукції
  2. Виконавчі державні органи сертифікують так звані Контролюючі Органи - зазвичай приватні структури, завдання яких є контроль дотримання вимог органічного виробництва
  3. Контролюючий орган проводить перевірку всіх процесів виробника, та у разі відповідності вимогам - надає органічний сертифікат

На жаль, в Україні ще не вибудована структура контролю органічної продукції на державному рівні, тому іноді виробники вводять в оману покупців, маркуючи свій продукт як органічний без відповідного сертифікату.

Інспектор контролюючого органу мінімум раз на рік перевіряє виробника на дотримання вимог. Якщо коротко, то органіка забороняє використання хімічних препаратів та ГМО. На противагу інтенсивному землеробству, де врожайність підвищується за допомогою мінеральних добрив та різних синтетичних засобів захисту рослин, органічні фермери змушені обмежуватись тільки малою кількістю дозволених засобів та традиційними техніками. Ті, хто займаються переробкою продукції, мають використовувати виключно органічну сировину. Тобто, роблячи органічне м’ясо, фермер має годувати корову виключно органічною кукурудзою. Тому, купуючи курку у бабусі, ви просто купуєте домашню курку, не обов’язково органічну. Це саме стосується і всіх інших домашніх продуктів: картопля, черешня, полуниця, тощо. Згадайте тільки кількість реклами засобів проти колорадського жука, які так активно використовує більшість дачників. Не все, що з грядки, є органікою. Органіка - це продукт, який не містить ГМО та не знав інсектицидів, гербіцидів, селітри або інших хімікатів.

Тепер головне питання, яке турбує будь-якого відповідального споживача: чи дійсно органічні продукти корисніші за звичайні, і чи виправдана різниця в ціні. Сьогодні існує велика кількість досліджень щодо впливу пестицидів або ГМО на здоров’я людини. Але, на жаль, більшість досліджень недостатньо репрезентативні та мають невисоку наукову цінність. Тому це рішення особисто кожного, чи стане він в ряди активістів, які намагаються заборонити використання Гліфосату (один з найсильніших засобів для боротьби з бур’яном) в ЄС, або буде прихильником просування ГМО продуктів, для того, щоб побороти голод на Землі.

Проте у чому точно не варто сумніватись, так це у впливі органіки на стан довгострокової родючості землі. Людство вже переконалось на власному досвіді, що нам потрібна лише якась сотня років, щоб знищити те, що природа створювала сотнями тисяч чи навіть мільйонами років. Для створення 1 см ґумусу потрібно сотні років, залишки рослинного/тваринного походження та біологічно активне середовище. Але активне землеробство вбиває наявні в ґрунті мікроорганізми та позбавляє ґрунт можливості до самовідновлення. Так родючий ґрунт поступово перетворюється у сухі піски. На противагу цьому, органічне землеробство націлене на підтримання біорозмаїття та дбайливе ставлення до природи. Тому питання споживання органіки - це не тільки питання вашого особистого здоров’я, а також питання того, як довго ще наша Земля зможе сама нас годувати.

Поле після інтенсивного багаторічного землеробства

Грунт з органічного поля