Аграрна конференція “Нішеві культури. Проблеми і перспективи”: виробництво та ринки збуту неіндустріальних культур (БЛОК I)

    Конференція стартувала з традиційного вступного слова Олега Клименка, керуючого партнера групи компаній “ПроАгро”. Він наголосив на актуальності теми заходу та особливої зацікавленості до неї як серед виробників нішевих культур, так і всіх учасників ринку. Організатор представив партнерів конференції і передав слово модератору першої робочої сесії – Ярославу Краснопольському, експерту ринку, екс-заступнику Мінагрополітики.

    Перший спікер Микола Пугачов, заступник директора Інституту аграрної економіки розкрив поняття нішевості. “Це – малопопулярний, нерейтинговий, вузький сегмент з своїми особливостями, що має послаблену конкуренцію, невелику стабільну потенційну ємність ринку з волатильністю цін”. Спікер також розповів про проблеми розвитку сегменту та труднощі стосовно логістики, росту цін на перевезення, проблемності у прогнозуванні. “Велика проблема на українському просторі полягає у відсутності досвіду роботи з ексклюзивними культурами”, – зауважив Микола Пугачов.

    Наступний спікер Тетяна Алавердова, директор департаменту з продажу компанії HARVEAST поділилася досвідом агрохолдингу з виробництва й експорту гороху та інших нішевих культур. Зокрема, вона розповіла, що урожайність гороху і чечевиці в компанії складає 25-30% від загального обсягу продукції. “Для кожного виробника є дуже важливим вийти на рівень можливості формування обсягів, щоб логістика і транспортні видатки давали можливість прибутку”. Компанія HARVEAST увірвалася в насіннєвий бізнес та стала виробником насіння чечевиці та бобових. Наостанок свого виступу, спікер порадила гостями конференції: “Якщо Ви хочете знаходитись в нішевості – необхідно знаходитись в пошуку”.

    Завершив перший блок конференції Богдан Шаповал, директор ради з питань експорту продовольства UFEB (UKRAINIAN FOOD EXPORT BOARD). Він розповів про такі перспективні нішеві культури як сорго та способи його використання (біоетанол, корм для тварин, виготовлення паперу, в харчовій промисловісті: борошно, крупу, спирт, крохмаль); нут – замінник червоного м’яса (борошно, корм вівцям); сочевиця – замінник червоного м’яса (хлібобулочні вироби, супи, каші, салати); квасоля (приготування страв та корм для тварин); льон (текстильна промисловість, вироби лляного котоніну, паперу та картону, шнурів і канатів, фармацевтика, виготовлення ліків, харчова промисловість – лляна олія, харчова добавка); конопля (одяг, фарби, концентрований білковий корм – конопляна макуха, медицина); гірчиця (олія, мед, приправа, корм, фармацевтика). Спікер наголосив на широкому спектрі використання нішевих культур та великих можливостях для експорту, а також розповів, де шукати покупця та чому необхідно спостерігати за конкурентами.

    У кінці першого блоку Ярослав Краснопольський поділився з учасниками конференції своїм власним досвідом: “Я вже більше 10 років не їм м”ясо і певний час шукав для себе якісні замінники білку. Згодом, я виділив для себе чотири культури – це кіноа, амарант (містить 12% білка), пшоно та гречка. А одна ложечка лляної олії на день здатна поповнити організм людини необхідною кількістю Омега 3”. Далі під керівництвом модератора пройшла фахова дискусія, під час якої спікери відповіли на запитання аудиторії.

    Перегляди: 0