У зв’язку із розширенням Євросоюзу та подальшим можливим вступом Києва до нього, а також у межах розробки дорожньої карти на 2028-2034 роки, проаналізуємо ключові показники за основними с/г культурами України та ЄС.
Згідно із даними Farm Europe, конкурентоспроможність у цій галузі України та Євросоюзу відрізняється на 19-39%, залежно від сектору. У випадку вступу Києва до ЄС, на країну припало б 20% європейського виробництва зернових, 49% – кукурудзи та 15% – пшениці. Від 2020-21 рр. до 2024 року імпорт зернових з України в Євросоюз збільшився у півтора рази. Іспанія, Італія та Нідерланди – це основні шлюзи для українського експорту зернових, на які припадає 63% європейського імпорту з України. Іспанія подвоїла свій імпорт українських зернових. 2024 року – 36% європейського імпорту білого цукру було від України. Тоді як у 2022 цей показник становив 30%.
«Україна є конкурентоспроможною с/г державою. Кукурудза дешевша на 25%, а пшениця – на 39%, ніж європейська. Згідно з даними Державної служби статистики України, у 2024 році країна використала під с/г понад 40 млн га землі. Наразі Україна – найбільша сільськогосподарська держава на європейському континенті. Її основні культури – зернові (кукурудза, пшениця, ячмінь), картопля, а також насіння соняшнику та цукровий буряк», – зазначив аналітик ринку зернових Кореніцин Олександр Сергійович.
ВИРОБНИЦТВО ПШЕНИЦІ, КУКУРУДЗИ ТА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ ПРОТЯГОМ 2024 РОКУ:
Конкурентоспроможність українського цукрового сектору значно відрізняється від європейського. Це відбувається зокрема завдяки тому, що в Україні присутні агрохолдинги, які обробляють 93% площ цукрових буряків, а середня посівна площа становить 23 700 га (це в 1763 рази більше, ніж у ЄС). Завдяки Києву, Європа суттєво збільшила запаси: у 2024 році експорт цукру до ЄС зріс на 233%, порівняно із 2022.
Тим часом, у виробництві зернових не так домінують великі с/г компанії: 51% виробництва здійснюється структурами з площею менше 1 тис. га, 22% виробництва – структурами з площею понад 3 тис. га. Частка експорту пшениці до ЄС у 2024 році становила 55% (30% – у 2021 році).
«Щодо ріпаку, то кілька років тому собівартість його виробництва в Україні була в 1,5 рази нижчою, ніж у Франції. Порівняно із середнім показником 2021-2023 років, виробництво ріпаку та ріпакової олії в Україні 2024 року зросло на 37% та 104% відповідно (експорт зріс на 27% і 98% відповідно). Якби Україна вступила до ЄС, то опинилася б теж серед лідерів з виробництва ріпаку в Європі. До речі, Євросоюз був найбільшим імпортером української ріпакової продукції ще до повномасштабного вторгнення росії. Однак імпорт ріпаку зріс, і зараз ЄС отримує 93% українського експорту, порівняно з 87% у 2022/23», – повідомив експерт Олександр Кореніцин.
А українське виробництво соняшнику у 2024 році перевищило його виробництво у всьому ЄС. Якби Київ приєднався до Європейського Союзу, то опинився б серед лідерів з виробництва насіння соняшнику та соняшникової олії в Європі. Україна вже протягом десяти років є одним із основних постачальників соняшникової олії до ЄС.
ПЕРЕВАГИ УКРАЇНСЬКОГО АГРОСЕКТОРУ НАД ЄВРОПЕЙСЬКИМ:
Серед ознак українського аграрного сектору слід виокремити великі агрохолдинги, що прагнуть максимізувати віддачу від інвестованого капіталу. Крім того, в Україні значно нижчі витрати на робочу силу. Більше того, 45% площ – це родючі чорноземи, тому використання добрив у 1,5 рази менше, ніж у Євросоюзі. І, як зазначив Олександр Сергійович Кореніцин, споживання пестицидів для всіх культур разом узятих становить половину споживання в Європейському Союзі.
Єдиний і головний фактор, який наразі заважає повноцінно функціонувати аграрному сектору України – це, звісно, повномасштабне вторгнення росії. Серед цілей агресії кремля проти України – взяти під контроль продовольчу безпеку Європейського Союзу зокрема та всього світу загалом. Тому наразі надзвичайно важливо не лише для України, а й для всіх країн, зокрема європейських, зупинити росію.
Теги: Європейський Союз, повномасштабне вторгнення росії, вступ України до ЄС, імпорт, сільське господарство України, зернові, цукор, пшениця, Олександр Кореніцин, розширення ЄС, цукровий буряк, кукурудза, європейський ринок.
