Лише у липні цього року впали два застарілі вертольоти Мі з баками, повними пестицидів
Новини про аварії повітряних машин із трагічними наслідками у вітчизняному агросекторі, на жаль, перетворюються на звичну справу. Так, 17 липня поблизу села Зайве на Миколаївщині впав та згорів вертоліт, у якому загинули пілот та його помічник.
За три дні до того — 14 липня — на Сумщині розбився вертоліт Мі-2, що провадив обприскування посівів хімічними препаратами. І також загинув пілот.
Жертв в обох випадках могло бути більше, оскільки аварії відбулися поблизу населених пунктів. Страшно навіть уявити, що трапилося б, якби котрийсь із вертольотів упав на житловий сектор.
Падіння вертольота-обприскувача у полі завдає непоправної шкоди довкіллю, адже у його баку міститься робочий розчин із потужними хімічними препаратами. Фактично це хімічна бомба з непередбачуваними для природи та людини наслідками.
Чи можна було б уникнути обох вищезгаданих та інших аварій, що траплялися раніше? Поза всякими сумнівами, так, передусім якби здійснювався бодай елементарний контроль стану та умов експлуатації повітряних машин. Адже вертольоти, які повсюдно використовуються для захисту посівів сільгоспкультур, здебільшого виготовлені у 60–70-х роках минулого сторіччя. Звісно, вони давно відпрацювали свій ресурс. При цьому нерідко їх переобладнання для внесення хімічних препаратів здійснюється без відповідної сертифікації та інженерного нагляду.
Але схоже, все це мало турбує власників агрохолдингів, які винаймають цей літаючий металобрухт, кустарним чином переобладнаний під внесення ЗЗР та інших хімічних розчинів з повітря.
