Нова угода між Україною та Європейським Союзом щодо тарифних квот покращує доступ до ринку порівняно з умовами ПВЗВТ, однак не компенсує втрат, спричинених завершенням дії автономних торговельних заходів (ATMs). Про це заявила наукова директорка Центру економічних досліджень Вероніка Мовчан під час онлайн-дискусії «Угода ЄС-Україна щодо лібералізації торгівлі агропродовольчими товарами: що далі?», передає «ПроАгро Груп».
Спільне дослідження з German Economic Team порівняло три торговельні режими: старі квоти ПВЗВТ, ATMs 2022–2025 років та нові тарифні квоти, погоджені у жовтні 2025-го. У межах оновленої угоди скасовано чотири квоти та розширено ще 26 — зокрема на мед, цукор, ячмінні крупи та висівки. За умови повного використання, це може збільшити безмитний експорт на $630 млн щороку, що на 35% більше, ніж за попередньою системою.
Втім, повернення до тарифних квот обмежує доступ до ринку ЄС для низки ключових товарів. Оціночне скорочення експорту становить $1,1 млрд на рік, з яких $900 млн припадає на пшеницю. Серед інших постраждалих позицій — ячмінь, м’ясо птиці, яйця, мед, цукор та яблучний сік.
Моделювання показує, що українські виробники можуть частково переорієнтувати експорт на ринки третіх країн. Однак через вищі логістичні витрати та менш вигідні ціни компенсувати вдасться лише близько 75% втрат. Це залишає щорічний дефіцит у $250 млн, або 0,6% від загального експорту України у 2024 році.
