Технології у виробництві, фінанси для агробізнесу, впровадження інновацій – це ті елементи, які допомагають аграріям та підприємцям успішно розвивати власну справу.
Саме цим важливим складовим кожного агробізнесу була присвячена III Міжнародна торгова платформа «Інновації. Технології. Фінанси» з циклу «Збільшення прибутків в агробізнесі», що відбулася в Міжнародному виставковому центрі Києва 16 лютого в рамках виставки «Агровесна». Організатором заходу виступила агромедіа-агенція Sapienza за підтримки Київського Міжнародного Ярмарку.
III Міжнародна торгова платформа «Інновації. Технології. Фінанси» з циклу «Збільшення прибутків в агробізнесі» об ‘єднала керівників агрокомпаній, фермерів-практиків, експертів ФАО ООН, представників світових інституцій, інвесторів та досвідчених фахівців з агротехнологій.
Медіапартнерами заходу виступили: Seeds.org.ua, Agri-gator.com, ProAgro Information Company, журнал «АгроЕліта», East-fruit.com та Garden Industry.
Представлені інноваційні продукти українського виробництва
Генеральний директор групи компаній BioNorma Ярослав Чабанюк під час свого виступу презентував одразу 4 продукти нової формації, які здатні покращити живлення більшості вирощуваних культур, зменшити витрати на добрива та полегшити технологічні процеси внесення.
«Сьогодні ми виводимо на ринок біопрепарати нової формації – це біопрепарати «Біонорма Гранула». Зокрема, «Біонорма Гранула Фосфор». Цей продукт ви можете випробувати прямо вдома на кімнатних рослинах для того, щоб переконатися в його дії та побачити, як він пришвидшує процес росту рослин. Я гордий тим, що компанії «Біонорма» вдалося створити такий продукт»,– зазначив Ярослав Чабанюк.
Сучасним напрямкам лабораторних досліджень якості зерна та насіння був присвячений виступ керівника випробувальної лабораторії Інституту Агробіології (група компаній BioNorma) Ірини Подгурської.
«Якщо говорити про дослідження, які важливі для кожного виробника, то це, в першу чергу, визначення посівних якостей насіння. І тут кожен аграрій, що приходить до лабораторії з бажанням щодо проведення такого дослідження хоче знайти відповіді на два основних питання: чи придатна дана партія насіння до посіву та якою буде норма висіву на гектар? І тут важливо враховувати, що кожна культура має свої вимоги до посівних якостей. До основних цих якостей належать чистота та відхід насіння, вміст домішки, маса однієї тисячі насінин, вологість та енергія проростання насіння та його заселеність шкідниками»,- повідомила Ірина Подгурська.
Виступ сільськогосподарського дорадника України з питань економіки, керівника проєкту “Viton” Сергія Саєнка стосувався презентації пробіотику «VITON», що здатен підвищити врожайність рослинницьких культур на 15-40%.
«Назва біопрепарату «VITON» розшифровується як «Вітчизняна Інноваційна Технологія Оздоровлення Нації». Це пробіотик рослинного походження, до складу якого входять природні штампи сапрофітних бактерій (Bacillus subtilis, Bacillus stearothermophilus ) та інші біологічно активні речовини.
Основною властивістю пробіотика «VITON» є чітко виражена дія з пригнічення патогенної мікрофлори грибків і бактерій біопрепаратом. При потраплянні на ґрунт чи рослину, препарат створює комфортне середовище для стрімкого росту та підвищення врожайності»,- повідомив Сергій Саєнко.
На конференції обговорювали нішеві підходи до вирощування агропродукції
Особливостям вирощування часнику, як нішевої культури українського агробізнесу, було присвячено виступ директора компанії «Чистий продукт» Сергія Паращенка.
«Щоб мати успіх у вирощуванні часнику, потрібно стабільно займатися цією культурою, удосконалюючи її вирощування з року в рік шляхом застосування нестандартних технології.
Крім того, важливо мати надійний ринок збуту і потрібно прагнути працювати виключно зі своїм посадковим матеріалом. При цьому необхідно розуміти, що пропозицій посадкового матеріалу в Україні досить багато, але коли його виробництвом фермер займається сам, то в цьому і є успіх, адже тут відразу спрацьовує чиста економіка», – роз’яснив нюанси бізнесу з вирощування часнику Сергій Паращенко.
Про перспективи сучасного коноплярства в Україні та світі та напрямки переробки конопель, що активно розвиваються в нашій країні розповів керуючий партнер групи компаній Viteo Group (Viteo Hemp) Олександр Дойніков.
«Суцвіття, листя і корінь конопель, на превеликий мій жаль, сьогодні в Україні це табу. Про стеблі забувається практично повністю. Ми, в свою чергу, хочемо переробляти все. Адже потенційно кожний з цих компонентів – це додана вартість продукції з коноплярства»,- зазначив Олександр Дойніков.
Темі безпечності продуктів харчування також було приділено уваги
Про переваги Системи НАССР, що здатна гарантувати безпечність харчової продукції під час заходу розповіла голова Фумігаційної асоціації України Тамара Подберезняк.
«Існують поняття продовольчої та харчової безпеки. Сьогодні в Україні є обов’язковим впровадження системи НАССР для виробників харчової продукції. Сьогодні до нашої Асоціації звертається багато людей з проханням щодо допомоги у впровадженні НАССР. Проаналізувавши методом експрес-контролю стан впровадження НАССР в Україні ми помітили кілька тенденцій. Зокрема, існує певний секторальний підхід. Він полягає в тому, що кожна галузь впроваджує у себе систему НАССР окремо. Тому сьогодні ми маємо лише фрагментарну, а не єдину картину в цьомупроцесі, яка поки що не склалася. Вважаю, що основним завданням фахівців з продовольчої безпеки буде саме контроль за впровадженням НАССР в Україні і допомога такому впроваженню. Для цього варто об’єднати зусилля державних органів, громадських організацій та бізнесу»,- зазначила Тамара Подберезняк.
Просте, надійне та недороге рішення для боротьби з шкідниками в закритих складських приміщеннях – інноваційний димоутворювач Actellic та переваги його використання під час торгової платформи презентував експерт ринку якісних засобів захисту від комах-шкідників, та керівник відділу продажів компанії FGgroup Андрій Тимофєєв.
«Багато аграріїв знають препарат Actellic. Його діюча речовина – піріміфос метил. Actellic є фосфороорганічним препаратом, тобто, не синтетикою. Саме за рахунок діючої речовини і досягається основна ефективність препарату. Важливо відзначити, що при використанні Actellic дим, що виділяється димоутворювачем, виступає носієм діючої речовини, на відміну від інших видів обробки, коли використовуються, наприклад, вазелінове масло або дизельне паливо» – зазначив Андрій Тимофєєв.
Говорили про агромаркетинг та інновації в агробізнесі
Що нового можна додати до меду? Під яким кутом зору можна побачити в ньому нові барви, свіжі та цікаві для виробника та споживача? Цим питанням був присвячений виступ Дмитра Кушніра, одного із засновників крафтового бренду “Медові брати”, який зазначив, що в Україні суттєвої проблемою є якість меду на ринку.
«Власне, не тільки в Україні, але й третина світових продаж меду – це фальсифікат, або, як мінімум, продукт, що не відповідає заявленим параметрам. Наприклад, під виглядом меду з акації можуть продати мед з соняшнику, або ж навіть якийсь сироп. І споживач абсолютно не буде знати про це, адже це настільки якісна фальсифікація, що про неї ніхто не здогадається»,- повідомив Дмитро Кушнір.
Як досягти збільшення виробництва продовольства в умовах збільшення кількості населення світу за рахунок запровадження інноваційних технологій у сільському господарстві розповів керівник департаменту інноваційних технологій компанії «AGSOLCO» Іван Гичак.
«Збільшити виробництво продовольства в світі та Україні зокрема можна лише завдяки інтенсифікації виробництва, однією зі складових якої є використання та глибока інтеграція інновацій.
Тож поряд із технологіями безпілотних літальних апаратів (БПЛА) компанія «АГСОЛКО Україна» починає активно інтегрувати у сільське господарство технології генерації води з повітря»,- зазначив Іван Гичак.
Під час торгової платформи відбулася й окрема тематична дискусія, присвячена питанням збільшення прибутків у агробізнесі, європейському курсу Green Deal, фінансовим інструментам підтримки агробізнесу, а також інноваціям AgTech і AgFood за участі міжнародного консультанта ФАО, засновниці агромедіа-агенції Sapienza Катерини Звєрєвої,координатора ФАО зі зв’язків з донорами та урядом в Україні Михайла Малкова, директора департаменту корпоративного бізнесу Райффайзен Банку Аваль Руслана Співака, керуючого партнера групи компаній Viteo Group (Viteo Hemp) Олександра Дойнікова, заступниці голови правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній за напрямком AgriFood Інни Мєтєлєвої, в.о. міністра аграрної політики і продовольства України (2019 р.) Ольги Трофімцевої.
Учасники дискусії активно обговорювали фінансову, маркетигову та технологічну складову у агробізнесі. Катерина Звєрєва звернула увагу учасників заходу на те, що у аграрному бізнесі не менш важливе стратегічне мислення ніж у будь-якому іншому. Посіяти і зібрати врожай – це ще не все. «Треба знати, куди його продати і по якій ціні. Потрібен аграрний маркетинг. Знати і прогнозувати споживчу поведінку і розуміти свого клієнта, його цінності. “From field to fork” – сучасний підхід від поля до виделки. Український агріфуд поступово рухається ближче до виделки. Агрохолдинги та інвестори у агробізнес все частіше замислюються над інвестиціями не у сировинні бізнеси, а у переробку або шукають прибуткові ніші у виробництві овочів та фруктів, ягід та горіхів. Свіжий ринок плодоовочевої продукції, ягоди, гриби, продукція закритого ґрунту, зелень – це продукція з високою доданою вартістю», – зазначила Катерина Звєрєва.
«До речі, чи знаєте ви, що у мережах супермаркетів з привабливим плодоовочевим відділом виручка на 40% вища за супермаркети зі слабшим плодоовочевим відділом. Чому так? Бо плодоовочевий відділ супермаркету – це його обличчя і репутація. Це якір для заможних покупців. Свіжі продукти мають бути безпечними та якісними. Саме тому ми з аналітиками проєкту EastFruit проводимо цінові моніторинги, а також аудити плодоовочевих відділів супермаркетів у країнах Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу. Також створили міжнародну торгову групу EastFruit – Trade Platform, яка на сьогодні є найбільшим торговим майданчиком для овочів, картоплі, ягід, фруктів, зелені і продуктів переробки. На сьогоднішній день в групі в Telegram, вже налічується понад 14 тисяч учасників з різних країн світу, і вона повністю інтегрована в плодоовочевий портал EastFruit, що робить просування через неї успішнішим, ніж через інші платформи. Платформа була створена на численні прохання виробників і трейдерів»,-зазначила Катерина Звєрєва.
Михайло Малков, координатор ФАО зі зв’язків з донорами та урядом в України, модератор дискусійного блоку, повідомив, що Секретаріат рамкової конвенції із світових змін клімату ухвалив Глобальну програму, сенс якої полягає в тому, що сільське господарство є одним з ключових напрямків у процесі світових змін клімату.
«Тому принципово сільськогосподарська галузь має зменшувати кількість парникових викидів, але разом з тим й забезпечувати продовольчу безпеку людства», – зазначив Михайло Малков.
Пандемія коронавірусу стала найбільшим драйвером розвиту агротехнологій у минулому році, зазначила під час дискусії Інна Мєтєлєва.
«Технологічні рішення, які до того були у «напівсонному стані», на цьому фоні росли як гриби після дощу»,- висловила думку Інна Мєтєлєва.
В.о. Міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева вважає, що український агробізнес має відходити від традиційного розуміння поняття сільськогосподарського комплексу, до якого він звик.
«Більш того, варто забувати про сільське господарство як окрему галузь економіки, адже цивілізований світ вже давно говорить про принципи кругової економіки. При цьому агрогалузь є лише частиною такої системи. Коли ми говоримо про технологічну, екологічну та економічну складові, то ці речі мають розглядатися одночасно в комплексі. Ми не можемо дивитися, припустимо, на вирощування зернових окремо від цих факторів»,- зазначила Ольга Трофімцева.
Про механізми залучення фінансових інструментів та політику банківського сектору щодо агробізнесу під час дискусії розповів директор департаменту корпоративного бізнесу Райффайзен Банку Аваль Руслан Співак.
«Агробізнес на сьогодні є найпривабливішим сектором економіки для банкірів. Протягом останніх 5 років близько 40-60% банківських портфелів було сформовано саме завдяки фінансуванню агросектору. Але останній рік був складним не тільки через пандемію коронавірусу, але й через збільшення кліматичних ризиків для агрогалузі, через що постражало багато агропідприємств. Втім, з боку банківського сектору все одно існує великий запас довіри до агрогалузі. Але питання полягає в тому, що агробізнес, як і банківський сектор, мають змінюватися»,- висловив думку Руслан Співак.
