Витоки ТДВ «Арсі Агро» на Одещині губляться ще у радянських часах: у формі колективного господарства воно існувало із 1961 року. Якщо ж говорити про діяльність доби Незалежної України, то вона сьогодні налічує близько 20 років.
Початок війни не зупинив розвиток: коли дехто відмовлявся від господарської діяльності та покидав усе, тут розширювали площі під персиком та виноградом: адже саджанці замовляються за 2 роки до посадки, коштують великих грошей й не будуть чекати «сприятливого моменту». Тому раціональніше було продовжити заплановане, аніж просто втратити посадковий матеріал. А подолати подальші виклики, спричинені війною, їм допоміг субгрантер Ukravit за підтримки Програми USAID АГРО.
Земельний банк «Арсі Агро» складає 2000 га. Структура посівних площ для Одещини досить типова: спектр зернових, озимих та ярих, ріпак, горох. Вже 10 років як відмовилися від кукурудзи, оскільки вирощування цієї культури в зоні ризикованого землеробства є досить проблематичним; через цю ж причину суттєво скоротили посіви соняшника. Натомість зробили ставку на «нішу» – нут, сочевицю, гірчицю, мали навіть експерименти із сорго, однак воно не прижилося.
Окремий сегмент – технічний та столовий виноград і плодові, черешня та персик. Взагалі останнім часом роблять акцент на багаторічні насадження, особливо в контексті втрати під час війни площ під кісточковими та іншими плодовими на Херсонщині. Тому розпочали проєкт по розширенню холодильного устаткування для винограду. Крім того, мають холодильники для охолодження продукції перед відправкою у торгові мережі.
Щодо польових культур, то їх врожай зазвичай продають великим експортерам. Мають власні склади, якщо є потреба «притримати» збіжжя в очікування кращої ціни.
Відповідальність за левову частку цих рішень несе комерційний директор Олександр Терзі. Він у господарстві працює із 2008 року. Прийшов у родинний бізнес спочатку просто допомогти, а потім вивчив процеси і очолив напрямок офіційно.
«Якщо порівнювати із територіями, які потрапили до окупації чи на яких велися бойові дії, нам практично немає на що жалітися, – коментує роботу у воєнний час Олександр. – Звісно, на початку повномасштабного вторгнення було непросто: блокада, проблеми із реалізацією продукції, низькі ціни, руйнування інфраструктури через обстріли. Однак ці проблеми були у всіх. І ми вистояли».
У цей складний час на допомогу господарству прийшов один із партнерів – компанія Ukravit. З українським виробником на момент повномасштабного вторгнення вже понад 7 років співпрацювали по інсектицидній, фунгіцидній та гербіцидній групах. Також досліджували в Ukravit Institute ґрунти, воду, добрива. Крім того, брали продукти компанії із відтермінуванням платежу, зокрема й у 2022-у, коли інші постачальники або не виконали свої зобов’язання, або побоялися ризикувати.
Про отримання препаратів Ukravit у межах Програми USAID АГРО Олександр говорить наступне: «По часу – буквально пів години-година, домовилися – і працюємо. Система налагоджена, менеджери привезли все необхідне своєчасно. Також приємно вражені перевагами Програми: проводили дослідження зі знижкою, користувалися послугою із забору тари та регулярно звертаємося за консультаціями із проблемних питань до регіональних представників компанії. Всіма напрямами задоволені».
На третьому році війни господарство продовжує працювати. Кажуть, відчувають нестачу оборотних коштів, яку компенсують товарним кредитуванням, та, звісно, дефіцит кадрів. Однак розуміють, що, якби не хлопці в лавах ЗСУ, вони не мали б сьогодні можливості бути господарями на своїй землі. Тому справляються різними шляхами: повернули до роботи пенсіонерів, готові навчати дефіцитним професіям молодше покоління.
І, попри складу ситуацію, усе-таки дивляться в майбутнє. Почали вкладатися в полив та зрошення, адже ці напрями є пріоритетними в умовах тривалих посух та дефіциту вологи на Півдні. Також планують розвивати потужності для зберігання. А доки продовжують працювати для наближення нашої Перемоги.
