За оцінками Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Agrocenter, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну загинуло або було втрачено близько 1 млн. голів сільськогосподарських тварин. Це включає великі та дрібні ферми, які постраждали від бойових дій, окупації, мінування територій, руйнування інфраструктури та евакуації, передає «ПроАгро Груп».
«Ми фіксуємо не лише фізичне знищення ферм, а й повне знецінення генетичного потенціалу українського тваринництва. Втрата племінного поголів’я — це удар на десятиліття», – зазначив аналітик аграрного ринку KSE Agrocenter Олег Нестеров.
До кінця 2025 року очікується запуск механізму подання заявок до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України (RD4U) для юридичних осіб. Раніше реєстр приймав лише дані від фізичних осіб та державних установ, але новий етап дозволить агрокомпаніям документувати втрати тварин, техніки, інфраструктури та доходів.
«Це шанс для аграрного бізнесу не просто зафіксувати втрати, а й претендувати на компенсацію в майбутньому. Але потрібно мати чіткі докази — фото, акти, GPS-координати», – пояснила юрист з міжнародного права й консультант з аграрних репарацій Ірина Коваль.
Паралельно з фізичними втратами, українське тваринництво переживає й глибоку кадрову кризу, загострену війною. Проблема нестачі кваліфікованих кадрів у сільському господарстві, зокрема у тваринництві, стає дедалі критичнішою для українських виробників.
За словами президентки асоціації «Свинарі України» та координатора проєктів Інвестиційного центру ФАО в Україні Оксани Юрченко, ще до початку війни аграрні компанії відчували дефіцит досвідчених фахівців, однак із 2022 року ситуація суттєво погіршилася.
«Так, у 2023 році понад 80% господарств відзначали, що дедалі складніше не просто підшукати «свіжих» спеціалістів, а, загалом, заповнити людьми критичні для підприємства вакансії», — наголосила Юрченко.
За даними Асоціації виробників молока, дефіцит кваліфікованих працівників у галузі сягнув 40%, особливо в регіонах, що постраждали від бойових дій.
«Ми маємо ферми з сучасним обладнанням, але без операторів. Люди виїхали, а молодь не йде в тваринництво — ні престижу, ні мотивації», – зауважив директор фермерського господарства «Злагода» з Черкащини Андрій Ярмоленко.
Вихід фахівці бачать у подальшій автоматизації тваринництва, підвищенні зарплат й запровадженні державної програми підтримки аграрної освіти, зокрема стипендій для ветеринарів, зоотехніків та операторів ферм.
