Періодичні або аварійні знеструмлення – реальність, у якій сьогодні працює більшість українських елеваторів. Найвразливішою ланкою в таких умовах залишається зерносушарка – саме вона споживає найбільше електроенергії, потребує стабільного режиму роботи і не пробачає помилок в експлуатації. Розібрали зі спеціалістами KMZ Industries – найбільшого українського виробника зерносушарок – як підготувати елеватор до роботи без світла, на що звертати увагу під час зупинок і як мінімізувати втрати.
Резервне живлення – основа стабільності
Щоб елеватор міг функціонувати навіть за відключень, критично важливо правильно підібрати дизель-генератор.
Інженер-проектувальник АСУ відділу автоматизації KMZ Industries Сергій Шишкін наголошує, що кожен генератор має два ключові параметри – номінальну і пікову потужність. Під час запуску великогабаритного обладнання, наприклад вентиляторів силосів чи зерносушарок, струмові навантаження різко зростають. Якщо генератор не розрахований на ці пікові навантаження, обладнання просто не запуститься або може вийти з ладу.
Спеціаліст також підкреслює: під час розрахунків потрібно враховувати низку коригуючих факторів – температуру довкілля, висоту над рівнем моря, коефіцієнт активної потужності, а також залишати запас на майбутнє розширення. Оптимальним є навантаження в межах 35–60 % від номінальної потужності генератора.
Окрім того, інженер радить завчасно визначитись, чи потрібен автоматичний запуск резервного живлення. Якщо на об’єкті немає постійного персоналу, система АВР стає критично важливою – вона дозволяє миттєво підключати генератор без участі оператора.
Як поводитися при раптовому знеструмленні зерносушарки
Якщо світло вимкнули вже під час сушіння, алгоритм дій повинен бути чітким.
Керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко радить передусім забезпечити безпеку системи пальників. Якщо сушарка працює на газовому або рідкопаливному пальнику – потрібно переконатися, що подача палива припинена. У випадку сушарки з теплогенератором – перекрити потік гарячого повітря і закрити шибери повітрозабору.
Далі варто перейти на природну вентиляцію – відкрити жалюзі або витяжні отвори, щоб уникнути перегріву та накопичення вологи. У сушарках без рекуперації доцільно також відкрити дверцята у зоні відпрацьованого повітря, а у моделях із рекуперацією – прибрати перегородки в зоні охолодження.
Особливо важливий момент – стан верхніх секцій сушарки. Ткаченко застерігає, що після відновлення живлення обов’язково потрібно перевірити, чи зерно не «застигло» у верхній частині шахти. Якщо рух відсутній, слід частково вивантажити сушарку, поки зерно знову не почне рухатися.
У холодний сезон до проблем додається ще один ризик – намерзання зерна на стінках шахти. При тривалих відключеннях у мінусову температуру це може призвести до залипання маси, а при раптовому сходженні – до деформації конструкції. У таких випадках рекомендується аварійне вивантаження через спеціальні люки.
Якщо ж елеватор має генератор, можна підтримувати процес без втрат якості. Ткаченко радить після вимкнення пальників ще 10–40 хвилин вентилювати зерно вентиляторами, щоб вирівняти температуру, а потім кожні 12 годин повторювати коротке вентилювання – аби запобігти накопиченню вологи. Якщо електрику не відновлено протягом двох діб, сушарку краще розвантажити й провіяти зерно, поки не з’явиться можливість відновити сушіння.
Коли сушарку краще не запускати
Начальник відділу автоматизації та електропостачання KMZ Industries Микола Чешихін звертає увагу, що не кожен графік відключень дає сенс запускати сушіння.
Якщо, наприклад, електроенергію вмикають лише на дві години, а потім вимикають на чотири, запуск сушарки стає економічно безглуздим. «Сушарка – це не двигун, який починає працювати одразу після пуску. Її потрібно прогріти, і цей процес може тривати до двох годин. Якщо світло зникне після розігріву – витрачене паливо й тепло просто підуть у повітря», – пояснює він.
Чешихін також наголошує: при зупинці завантаженої норії або транспортера оператор ризикує не лише втратити час, а й зіткнутися з механічними проблемами. Якщо обладнання зупинилося під навантаженням, його часто неможливо перезапустити – доводиться вручну розвантажувати зерно, що займає багато часу і створює додаткові ризики для працівників.
Зерносушарка – ключова точка контролю елеватора
З усіх вузлів елеваторного комплексу саме зерносушарка є найчутливішою до перебоїв із живленням. Її стабільна робота визначає не лише якість кінцевого продукту, а й безпеку всієї системи.
Вона потребує попереднього розігріву, працює у вузьких температурних діапазонах і не допускає різких зупинок. Раптове відключення електроенергії може призвести до псування зерна, нерівномірного висушування чи навіть пошкодження металевих елементів сушильної шахти.
Тому план антикризових дій для елеватора без світла повинен вибудовуватись саме навколо сушарки: або забезпечити їй безперервне живлення, або ж передбачити безпечну зупинку, яка не призведе до втрати якості продукції.
Висновок
Робота елеватора без електроенергії – це не питання імпровізації, а чітко спланований процес.
Резервне живлення, алгоритм дій під час знеструмлення, контроль за зерном у шахті та дисципліна запуску обладнання — ключові умови, що дозволяють уникнути втрат і гарантувати безпеку.
А головне – як підкреслює Микола Чешихін, у період нестабільного електропостачання іноді краще не запускати сушарку взагалі, ніж ризикувати втратити і зерно, і ресурси.
