Головна Заменители молочного жира. Общие технические условия (проект)

    Заменители молочного жира. Общие технические условия (проект)

    150

       НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

     ЗАМІННИКИ МОЛОЧНОГО ЖИРУ- СИРОВИНА
    Загальні технічні умови

    ДСТУ

    Проект

      Київ

    ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ
    2011

    ПЕРЕДМОВА

    1. РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО: Український науково-дослідний інститут олій та жирів НААН (УкрНДІОЖ НААН) і асоціація “Укроліяпром”

     РОЗРОБНИКИ: Т. Бевзюк; Л. Горшкова; О. Кушнаренко; П. Петік, канд. техн. наук (керівник розробки); Л. Радченко; Д. Семенова; З. Федякіна; Л. Філенко; І. Шаповалова

    2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від _______ # _______

    3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

    Право власності на цей документ належить державі.

    Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

    Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

    ЗМІСТ

    1 Сфера застосування 1
    2 Нормативні посилання 1
    3 Терміни та визначення понять 7
    4 Класифікація 7
    5 Загальні технічні вимоги 8
    6 Вимоги щодо безпеки 12
    7 Вимоги щодо охорони довкілля 12
    8 Маркування 12
    9 Пакування 14
    10 Правила транспортування та зберігання 16
    11 Методи контролювання 17
    12 Правила приймання 19
    13 Гарантії виробника 21
    Додаток А Коди ДКПП 22
    Додаток Б Поживна (харчова) цінність і енергетична цінність (калорійність) ЗМЖ 22
    Додаток В Гарантійний строк зберігання ЗМЖ 22
    Додаток Г Бібліографія 22

    ВСТУП

    Цей стандарт розроблено з метою отримання єдиного нормативного документу на замінники молочного жиру як сировину для різних галузей харчової промисловості.

    У разі користування цим стандартом доцільно перевіряти дію посилань у інформаційній системі загального користування на сайті Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики в мережі Інтернет або по щорічному виданню “Міжнародні стандарти” і “Каталог Нормативні документи”, які опубліковано на 1 січня поточного року та згідно з щомісячним інформаційним покажчиком, виданим в поточному році. Якщо посилання на стандарт змінено, при використанні цього стандарту керуються зміненим стандартом. Якщо посилання на стандарт відмінено без заміни, то пункт в якому надано посилання на нього застосовується у частині що не торкається цього посилання.

     НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

     ЗАМІННИКИ МОЛОЧНОГО ЖИРУ – СИРОВИНА
    Загальні технічні умови

     ЗАМЕНИТЕЛИ МОЛОЧНОГО ЖИРА – CЫРЬЕ
    Общие технические условия

    SUBSTITUTE OF MILK FAT- RAW
    Technical specifications

    Чинний від

    1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

    Цей стандарт поширюється на замінники молочного жиру (далі ЗМЖ) як сировину, які призначені для застосування в харчовій промисловості з метою часткової або повної заміни молочного жиру у харчових продуктах.

    Вимоги щодо безпечності продукції викладено у розділах 5, 6 і 7.

     2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

    У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

    ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг

    ДСТУ 3445-96 (ГОСТ 10674-97) Вагони-цистерни магістральних залізниць колії 1520 мм. Загальні технічні умови

    ДСТУ 4306:2004 Олія пальмова. Загальні технічні умови

    ДСТУ 4336:2004  Жири переетерифіковані. Загальні технічні умови

    ДСТУ 4349:2004  Олії. Методи відбирання проб (ISO 5555:1991, NEQ)

    ДСТУ 4350:2004  Олії. Методи визначання кислотного числа (ISO 660:1996, NEQ)

    ДСТУ 4438:2005 Олеїн пальмовий. Загальні технічні умови

    ДСТУ 4439:2005 Стеарин пальмовий. Загальні технічні умови

    ДСТУ 4463:2005 Маргарини, жири кондитерські, кулінарні, хлібопекарські та для молочної промисловості. Правила приймання та методи випробовування

    ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови

    ДСТУ 4534:2006 Олія соєва. Технічні умови

    ДСТУ 4562:2006 Олія кокосова. Технічні умови постачання

    ДСТУ 4563:2006 Олія пальмоядрова. Технічні умови постачання

    ДСТУ 4570:2006 Жири рослинні та олії. Метод визначання пероксидного числа.

    ДСТУ 4603:2006 Олії. Методи визначення масової частки вологи та летких речовин

    ДСТУ 4689:2006 Продукти харчові. Методи визначення масової частки бенз(а)пірену

    ДСТУ 5040:2008 Саломаси нерафіновані та рафіновані. Технічні умови

    ДСТУ 5065:2008 Олія оливкова. Технічні умови постачання

    ДСТУ ГОСТ 8808:2003 Олія кукурудзяна. Технічні умови (ГОСТ 8808-2000, IDT)

    ДСТУ ГОСТ 10935:2006 Вагони вантажні криті магістральних залізниць колії 1520 мм. Загальні технічні умови (ГОСТ 10935-97, IDT)

    ДСТУ ГОСТ 15846-2003 Продукція, що постачається до районів Далекої Півночі та прирівняних до них місцевостей. Пакування, маркування, транспортування та зберігання (ГОСТ 15846-2002, IDT)

    ДСТУ ЕN 12821:2005 Продукти харчові. Визначення вмісту вітаміну D методом хроматографії високороздільної здатності. Вимірювання холекальціферолу (D3 ) і ергокальціферолу (D2 ) (EN 12821:2000, IDT)

    ДСТУ ЕN 12822:2005 Продукти харчові. Визначення вмісту вітаміну Е методом рідинної хроматографії високороздільної здатності. Вимірювання α-, β-, γ- і δ- токоферолів (EN 12822:2000, IDT)

    ДСТУ ЕN 12823-1:2005 Продукти харчові. Визначення вмісту вітаміну А методом рідинної хроматографії високороздільної здатності. Частина 1. Вимірювання ало-транс- ретинолу і 13-цис-ретинолу (EN 12823-1:2000, IDT)

    ДСТУ prЕN 1672-1-2001 Обладнання для харчової промисловості. Вимоги щодо безпеки і гігієни. Основні положення. Частина 1. Вимоги щодо безпеки (prEN 1672-2:1994, IDT)

    ДСТУ ЕN 1672-2-2001 Обладнання для харчової промисловості. Вимоги щодо безпеки і гігієни. Основні положення. Частина 2. Вимоги щодо гігієни
    (EN 1672-1:1997, IDT)

    ДСТУ ISO 661:2004  Жири тваринні і рослинні та олії. Готування випробного зразка (ISO 661:2003, IDT)

    ДСТУ ISO 662:2004  Жири тваринні і рослинні та олії. Визначання вмісту вологи та летких речовин (ISO 662:1998, IDT)

    ДСТУ ISO 3960-2001 Жири і олії тваринні і рослинні. Визначання пероксидного числа (ISO 3960:1998, IDT)

    ДСТУ ISO 5508-2001 Жири та олії тваринні і рослинні. Аналізування методом газової хроматографії метилових ефірів жирних кислот (ISO 5508:1990, IDT)

    ДСТУ ISO 5555-2003 Жири тваринні і рослинні та олії. Відбирання проб (ISO 5555:1991, IDT)

    ДСТУ ISO 5558:2004 Жири тваринні і рослинні та олії. Визначання та ідентифікація антиоксидантів. Метод тонкошарової хроматографії (ISO 5558:1982, IDT)

    ДСТУ ISO 6321-2003 Жири тваринні і рослинні та олії. Визначання точки плавлення у відкритому капілярі (точка плину) (ISO 6320:1995, IDT)

    ДСТУ ISO 8292:2003 Жири тваринні і рослинні та олії. Визначання вмісту твердого жиру. Метод імпульсного ядерного магнітного резонансу (ISO 8292:1991, IDT)

    ДСТУ ISO 8294:2004 Жири тваринні і рослинні та олії. Визначення вмісту міді, заліза і нікелю. Метод атомної абсорбції з використанням графітової печі (ISO 8294:1994, IDT)

    ДСТУ OIML R 111-1:2008 Гирі класів точності Е1, Е2, F1, F2, М1, М1-2, М2, М2-3, і М3. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 111-1:2004, IDT)

    ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

    ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

    ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования (ССБП. Вибухонебезпека. Загальні вимоги)

    ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги безпеки)

    ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности (ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки)

    ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

    ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлювання допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

    ГОСТ 1128-75 Масло хлопковое рафинированное. Технические условия (Олія бавовняна рафінована. Технічні умови)

    ГОСТ 1341-97 Пергамент растительный. Технические условия (Пергамент рослинний. Технічні умови)

    ГОСТ 1760-86 Подпергамент. Технические условия (Підпергамент рослинний. Технічні умови)

    ГОСТ 3282-74 Проволока стальная низкоуглеродистая общего назначения. Технические условия (Дріт сталевий з низьким вмістом вуглецю загального призначення. Технічні умови)

    ГОСТ 7376-89 Картон гофрированный. Общие технические условия (Картон гофрований. Загальні технічні умови)

    ГОСТ 7981-68 Масло арахисовое. Технические условия (Олія арахісова. Технічні умови)

    ГОСТ 9142-90 Ящики из гофрированного картона. Общие технические условия (Ящики із гофрованого картону. Загальні технічні умови)

    ГОСТ 9218-86 Цистерны для пищевых жидкостей, устанавливаемые на автотранспортные средства. Общие технические условия (Цистерни для харчових рідин, що їх встановлюють на автотранспортні заходи. Загальні технічні умови)

    ГОСТ 9421-80 Картон тарный плоский склеенный. Технические условия (Картон тарний плоский склеєний. Технічні умови)

    ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия (Плівка поліетиленова. Технічні умови)

    ГОСТ 13511-91 Ящики из гофрированного картона для пищевых продуктов, спичек, табака и моющих средств. Технические условия (Ящики з гофрованого картону для харчових продуктів, сірників, тютюнових виробів і миючих засобів. Технічні умови)

    ГОСТ 13515-91 Ящики из тарного плоского склеенного картона для сливочного масла и маргарина. Технические условия (Ящики тарного склеєного картону для вершкового масла і маргарину. Технічні умови)

    ГОСТ 13516-86 Ящики из гофрированного картона для консервов, пресервов и пищевых жидкостей. Технические условия (Ящики з гофрованого картону для консервів, пресервів і харчових рідин. Технічні умови)

    ГОСТ 13950-91 Бочки стальные сварные и закатные с гофрами на корпусе. Технические условия (Бочки стальні зварені і закочені з гофрами на корпусі. Технічні умови)

    ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)

    ГОСТ 17065-94 Барабаны картонные навивные. Технические условия (Барабани картонні навивні. Технічні умови)

    ГОСТ 18251-87 Лента клеевая на бумажной основе. Технические условия (Стрічка клейова на паперовій основі. Технічні умови)

    ГОСТ 19360-74 Мешки-вкладыши пленочные. Общие технические условия (Мішки-вкладки плівкові. Загальні технічні умови)

    ГОСТ 21650-76 Средства скрепления тарно-штучных грузов в транспортных пакетах. Общие требования (Засоби скріплювання тарно-штучних вантажів у транспортних пакетах. Загальні вимоги)

    ГОСТ 22477-77 Средства крепления транспортных пакетов в крытых вагонах. Общие технические требования (Засоби кріплення транспортних пакетів у накритих вагонах. Загальні технічні вимоги)

    ГОСТ 23285-78 Пакеты транспортные для пищевых продуктов и стеклянной тары. Технические условия (Пакети транспортні для харчових продуктів і скляної тари. Технічні умови)

    ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення і зразкові. Загальні технічні умови)

    ГОСТ 24597-81 Пакеты тарно-штучных грузов. Основные параметры и размеры (Пакети тарно-штучних вантажів. Основні параметри і розміри)

    ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры (Посуд і устаткування лабораторні скляні. Типи, основні параметри і розміри)

    ГОСТ 26663-85 Пакеты транспортные. Формирование с применением средств пакетирования. Общие технические требования (Пакети транспортні. Формування з використанням засобів пакетування. Загальні технічні вимоги)

    ГОСТ 29224-91 (ИСО 386-77) Посуда лабораторная стеклянная. Термометры жидкостные стеклянные лабораторные. Принципы устройства, конструирование и применения (Посуд лабораторний скляний. Термометри рідинні скляні лабораторні. Принципи улаштування, конструювання, і застосування)

    ГОСТ 30417-96 Масла растительные. Методы определения массовых долей витаминов А и Е (Олії. Методи визначання масових часток вітамінів А і Е)

    ГОСТ 30418-96 Масла растительные. Метод определения жирнокислотного состава (Олії. Метод визначання жирнокислотного складу)

    ГСТУ 46.072:2005 Олія ріпакова. Технічні умови

    3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

    Нижче подано термін та визначення, що наведено в цьому стандарті:

    3.1 замінник молочного жиру (ЗМЖ)

    Жировий продукт, виготовлений із натуральних і/або модифікованих олій та жирів і/або їх сумішей з додаванням або без додавання харчових добавок та вітамінів що дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров´я та наближений до молочного жиру за фізико-хімічними властивостями.

     4. КЛАСИФІКАЦІЯ

    4.1. ЗМЖ поділяють залежно від призначення за марками.

    Таблиця 1 – Призначення замінників молочного жиру

    Назва марок

    Основне призначення

    М 1  Для виробництва продуктів дитячого та дієтичного харчування тощо. 
    М 2 Для виробництва молоковмісних продуктів (спредів, морозива з комбінованим складом сировини, молоковмісних консервів, десертів і паст, напоїв та іншіх продуктів) тощо. 
    М 3 Для виробництва маргаринової продукції, продукту молоковмісного сирного тощо.

     4.2 Поширення можливостей використання марок ЗМЖ визначається замовником, за умови що показники якості будуть відповідати вимогам продукту.

    4.3 ЗМЖ виготовляють із використанням 100 % жирової сировини рослинного походження (жири рослинні) або суміші жирів рослинного та тваринного походження.

    4.4 Коди ДКПП згідно з ДК 016 наведено у додатку А.

     5. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

    5.1 ЗМЖ виробляють відповідно до вимог цього стандарту згідно рецептури, технічного опису та технологічної документації підприємства (технологічної інструкції або технологічного регламенту), затверджених у відповідному порядку.

    5.2 Характеристика

    5.2.1 За органолептичними показниками ЗМЖ мають відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.

    Таблиця 2– Органолептичні показники замінників молочного жиру

    Назва показників Характеристика ЗМЖ Метод випробовування
    М 1 М 2 М 3
    Запах Чистий, знеособлений або з запахом введених ароматичних добавок. Сторонні запахи не дозволено. Згідно з ДСТУ 4463
    Смак Чистий, знеособлений або присмаком введених смакових добавок. Сторонні присмаки не дозволено.
    Колір за температури від 15 °С до 20 °С Від білого до жовтого однорідний за всією масою.
    Консистенція за температури 20 °С Однорідна, щільна, пластична, на зрізі – блискуча або слабо-блискуча. У розтопленому стані – прозора, без осаду. Дозволено зерниста або мазеподібна.

    5.2.2 За фізико-хімічними показниками ЗМЖ мають відповідати вимогам, що наведені в таблиці 3.

    Таблиця 3 – Фізико-хімічні показники замінників молочного жиру

    Назва показників Норми для ЗМЖ Метод випробовування
    М 1 М 2 М 3
    Масова частка жиру, %, не менше ніж 99,7 Згідно з ДСТУ 4463
    Масова частка вологи та летких речовини, %, не більше ніж 0,3 Згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ 4603 ДСТУ ISO 662
    Температура плавлення, °С 25-34 27-36* 25-38 Згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ 4603, ДСТУ ISO 6321
    Кислотне число, мг КОН/г, не більше ніж 0,25 0,4 Згідно з ДСТУ 4350, ДСТУ 4463
    Пероксидне число, ½ О ммоль/кг, не більше ніж:       Згідно з ДСТУ 4570, ДСТУ ISO 3960
    – під час випуску з підприємства; 1 2 2
    – наприкінці зберігання 3 3 10
    Масова частка поліненасичених жирних кислот (лінолева та ліноленова), %, не менше ніж 10 10 Не нормують Згідно з ДСТУ ISO 5508, ГОСТ 30418
    Відношення поліненасичених жирних кислот до насичених жирних кислот не менше ніж 1:5 1:5 Не нормують Згідно з ДСТУ ISO 5508, ГОСТ 30418
    Масова частка транс-ізомерів, %, не більше ніж 2 9 25 Згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ ISO 5508, ГОСТ 30418
    Масова частка твердих триацилгліцеринів, %, за температури 20 °С 12-30 15-35 15-60 Згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ ISO 8292
    Масова частка бенз(а)пірену, мкг/кг, не більше ніж 2 Не нормують ДСТУ 4689
    *Примітка. Дозволено за домовленістю із замовником виробництво ЗМЖ марки 2 для напоїв молоковмісних з температурою плавлення до 20 °С.

    5.2.3 Допустимий вміст нікелю в ЗМЖ М 1 при використанні гідрогенізованих жирів не повинен перевищувати 0,1 мг/кг.

    Допустимий вміст нікелю в ЗМЖ марок М2, М3 при використанні гідрогенізованих жирів не повинен перевищувати 0,5 мг/кг.

    5.2.4 Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у ЗМЖ марок М1, М2, М3 та мікробіологічних показників для ЗМЖ марки М1 регламентовано МБВ і СН #5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [2] – радіонуклідів згідно з ГН 6.6.1.1-130 [3].

    5.2.5 Введення харчових добавок – відповідно з регламентами безпечного застосовування харчових добавок у харчових продуктах, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров´я та технологічної необхідності (рецептура (РЦ)).

    5.2.6 Поживну (харчову) цінність і енергетичну цінність (калорійність) ЗМЖ наведено у додатку Б.

    5.3 Вимоги до сировини

    5.3.1 Для виробництва ЗМЖ використовують таку жирову сировину:

    – олія соняшникова ? згідно з ДСТУ 4492;

    – олія бавовняна ? згідно з ГОСТ 1128;

    – олія соєва – згідно з ДСТУ 4534;

    – олія арахісова ? згідно з ГОСТ 7981;

    – олія кукурудзяна ? згідно з ДСТУ ГОСТ 8808;

    – олія ріпакова – згідно чинної ГСТУ 46.072;

    – олеїн пальмоядровий – згідно чинної НД;

    – олія кокосова – згідно з ДСТУ 4562 або імпортного виробництва, дозволена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;

    – олія оливкова – згідно з ДСТУ 5065 або імпортного виробництва, дозволена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;

    – олія пальмоядрова – згідно ДСТУ 4563 або імпортного виробництва, дозволена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;

    – олія пальмова ? згідно з ДСТУ 4306 або імпортного виробництва, дозволена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;

    – олеїн пальмовий ? згідно з ДСТУ 4438 або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;

    – стеарин пальмовий ? згідно з ДСТУ 4439 або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;

    – пальмітин бавовняний ? згідно з чинними НД або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;

    – саломаси рафіновані та нерафіновані – згідно з ДСТУ 5040;

    – жир переетерифікований ? згідно з ДСТУ 4336;

    Вся жирова сировина, що використовують для виробництва ЗМЖ, повинна бути рафінованою та дезодорованою.

    5.3.2 Дозволено використання тваринних жирів у виробництві ЗМЖ за домовленістю з замовником із обов’язковим зазначенням у маркованні. Інформація щодо походження жирової сировини (рослинної, тваринної та суміші жирів) надається за умовами контракту на постачання.

    5.3.3 Дозволено використання іншої жирової сировини як вітчизняного так і закордонного виробництва дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров´я для виробництва ЗМЖ.

    5.3.4 Дозволено введення у ЗМЖ харчових добавок: емульгаторів, барвників, ароматизаторів, антиоксидантів і вітамінів – згідно з чинними НД або згідно з гігієнічним висновком центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров´я.

    5.3.5 Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у жировій сировині, що призначена для виробництва ЗМЖ, не повинен перевищувати допустимі рівні встановлені МБВ і СН #5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [2].

    5.3.6 Вміст радіонуклідів 137Cs і 90Sr у жировій сировині не повинен перевищувати встановлені допустимі рівні згідно з ГН 6.6.61.11-130 [3].

    5.3.7 Інформація про наявність чи відсутність у жировій сировині генетично модифікованих організмів визначається чинним законодавством.

    5.3.8 Кожна партія жирової сировини, харчових добавок та вітамінів що надходить на виробництво ЗМЖ, супроводжується документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам і підлягає вхідному контролю згідно чинним НД.

    6. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

    6.1 Виробництво ЗМЖ здійснюють згідно з вимогами безпеки, які надані в НПАОП 15.4-1.06 [4].

    6.2 Експлуатування устатковання здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003, ДСТУ prЕN 1672-1, ДСТУ ЕN 1672-2.

    6.3 Ведення технологічного процесу – згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002.

    6.4 Вимоги щодо пожежобезпеки – згідно з ГОСТ 12.1.004, вибухобезпеки – згідно з ГОСТ 12.1.010, електробезпеки – згідно з ГОСТ 12.2.007.0.

    6.5 Повітря робочої зони має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005, мікроклімат виробничих приміщень має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 [5].

    6.6 Рівень шуму не повинен перевищувати норми згідно з ДСН 3.3.6.037 [6], рівень локальної вібрації – згідно з ДСН 3.3.6.039 [7].

    6.7 Вимоги безпеки щодо освітлювання робочих місць – згідно з ДБН В.2.5-28 [8].

    6.8 Забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту працюючих – згідно з вимогами НПАОП 15.0-3.09 [9].

    7. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    7.1 Очищені стічні води відповідають санітарно-гігієнічним, а також технологічним вимогам згідно з СанПиН 4630 [10].

    7.2 Охороняють грунт від забруднення побутовими та промисловими відходами згідно з СанПиН 42-128-4690 [11].

    7.3 Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [12].

     8. МАРКУВАННЯ

    8.1 Марковання наносять на етикетку (ярлик, бірку) або на поверхню тари будь яким способом, що забезпечує чітке позначення.

    8.2 Маркування транспортної тари виконують згідно ГОСТ 14192.

    8.3 Для нефасованих ЗМЖ, які перевозять наливом у супроводжувальних документах, зазначають таку інформацію:

    – назву продукту (марка ЗМЖ);

    – найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача;

    – назву пункту призначення або адресу одержувача;

    – масу нетто (кілограми, тонни);

    – кінцеву дату зберігання “Придатний до” або дату виготовлення (число, місяць, рік) та строк придатності;

    – умови зберігання;

    – дату виготовлення (число, місяць, рік);

    – дату наливання (число, місяць, рік), якщо не співпадає з датою виготовлення;

    – номер партії;

    – номер та вид транспортного засобу, в якому будуть перевозити вантаж;

    – позначення цього стандарту.

    8.4 Дозволено наносити додаткову інформацію, що не суперечить чинному законодавству України (знак для товарів і послуг, електронну адресу тощо).

    8.5 Транспортне марковання обов’язково містить маніпуляційні знаки “Берегти від нагрівання”, “Берегти від вологи”.

    8.7 У разі постачання ЗМЖ за межі України додаткову інформацію щодо марковання обумовлюють у договорі або контракті.

    8.8 Приклад позначення ЗМЖ:

    “Замінник молочного жиру “Власна назва (в разі наявності)” марка (М1; М2; М3) згідно з ДСТУ ХХХХ:200Х”

    8.9 У разі використання ЗМЖ як інгредієнта/компонента (жирову основу) під час виготовлення продуктів інформацію про його склад подають так: “жири рослинні та/або тваринні і олії в натуральному та стверділому стані рафіновані, дезодоровані.

     9. ПАКУВАННЯ

    9.1 ЗМЖ випускають фасованими і нефасованими.

    9.1.1 ЗМЖ фасують за марками у:

    – ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13511, ГОСТ 13516, ГОСТ 9142;

    – ящики картонні для вершкового масла і маргарину згідно з ГОСТ 13515;

    – ящики з картону, вимоги для якого за фізико-механічними показниками і показниками міцності не нижчі вимог марки Т ГОСТ 7376 або марок КС і КС-1 – ГОСТ 9421.

    9.1.2 Нефасовані ЗМЖ наливають у:

    – барабани картонні навивні – згідно з ГОСТ 17065;

    – бочки стальні для харчових продуктів – згідно з ГОСТ 13950.

    – автоцистерни для харчових рідин згідно з ГОСТ 9218, а також за узгодженням зі споживачем наливають у тару споживача, яка придатна для перевезення олій автотранспортом;

    – залізничні цистерни згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674).

    9.2 Масу нетто ЗМЖ визначає замовник.

    9.3 Значення допустимих відхилень кількості фасованої продукції в паковальній одиниці від номінальної кількості визначають згідно з Р 50-056 [13].

    9.4 Ящики для пакування ЗМЖ повинні бути вистелені пергаментом згідно з ГОСТ 1341, або підпергаментом згідно з ГОСТ 1760, або поліетиленовою плівкою для пакування харчових продуктів марок М та Н згідно з ГОСТ 10354, або мішками-вкладками з полімерних плівкових матеріалів згідно з ГОСТ 19360.

    Дозволено використовувати інші полімерні матеріали, як вітчизняного так і закордонного виробництва, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для пакування жирових продуктів.

    Дозволено використовувати вкладку із гофрованого картону марки Т згідно з ГОСТ 7376 у разі пакування ЗМЖ у ящики із гофрованого картону.

    Клапани ящиків із гофрованого картону та картону склеюють клейкою стрічкою на паперовій основі згідно з ГОСТ 18251, або поліетиленовою клейкою стрічкою, дозволеною центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, або без використовування стрічки.

    Допустимо зшивання нижніх клапанів ящика сталевим дротом діаметром від 0,8 мм до 1,0 мм згідно з ГОСТ 3282.

    За узгодженням із замовником дозволено обклеювати ребра картонних ящиків клейовою стрічкою.

    Вид з”єднання клапанів і оклеювання картонних ящиків – згідно з ГОСТ 9142.

    9.5 ЗМЖ фасовані в ящики із гофрованого картону та картону пакетують згідно з ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 24597, ГОСТ 26663.

    9.6 Барабани для наливання ЗМЖ вистилають мішками-вкладниками з полімерних плівкових матеріалів згідно з ГОСТ 19360. Дозволено використовувати інші полімерні матеріали, як вітчизняного так і закордонного виробництва дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для пакування жирових продуктів.

    9.7 Автомобільні та залізничні цистерни повинні бути очищені від залишків попереднього продукту, який знаходився у місткості, пропарені, вимиті та висушені, не повинні мати сторонніх запахів.

    Не дозволено використовувати автомобільні та залізничні цистерни, у яких раніше перевозилися небезпечні та нехарчові продукти.

    9.8 Наливання ЗМЖ здійснюють жиропроводом, який доходить до дна місткості, або у атмосфері інертного газу, або іншим способом що виключає ефект аерації.

    Не дозволено продувку парою жиропроводу безпосередньо в тару (бочку, цистерну тощо) до і після її заповнення ЗМЖ.

    9.9 Тара для пакування і наливання ЗМЖ повинна бути чистою, сухою, не мати сторонніх запахів. Дозволено використовувати багатооборотну тару.

    Не дозволено наливати ЗМЖ до місткостей, що використовувалися для небезпечних та нехарчових продуктів.

    9.10 ЗМЖ фасують чи наливають безпосередньо після виробництва або після зберігання не більше ніж 10 діб за температури на (5-10) ºС вище за температури плавлення.

    Для зберігання ЗМЖ використовують закриті місткості із нержавіючої сталі або інших металів, що дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з жирами, які забезпечені пристроями для розігрівання у вигляді глухих змійовиків, а також системою нашаровування та перемішування інертним газом (або з допомогою мішалки).

    Всі трубопроводи, призначені для перекачування та місткості для зберігання ЗМЖ, повинні відповідати вимогам ДСП 4.4.4.090 [14].

    Якщо ЗМЖ якийсь час зберігалися у закритій місткості, перед фасуванням чи наливанням їх додатково контролюють за органолептичними та фізико-хімічними показниками.

    9.12 Дозволено використовувати інші види тари і паковання, як вітчизняного, так і закордонного виробництва, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, що відповідають вимогам чинних нормативних документів і забезпечують збереження якості продукції в разі транспортування і зберігання.

     10. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    10.1 Навантажувально-розвантажувальні роботи треба проводити у закритих приміщеннях або біля критих рамп, щоб запобігти впливу атмосферних опадів та прямих сонячних променів.

    10.2 ЗМЖ транспортують усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, чинними на цих видах транспорту.

    Транспортні засоби повинні бути чисті, сухі, без стороннього запаху.

    10.3 ЗМЖ нефасовані транспортують в спеціалізованих автомобільних та залізничних цистернах для харчових продуктів.

    Спеціалізовані залізничні цистерни мають бути обладнані нижнім зливом, а автомобільні цистерни забезпечені люками згідно з ГОСТ 9218.

    10.4 У разі транспортування фасованих ЗМЖ відкритим автотранспортом ящики із гофрованого картону та картону з продуктом повинні бути захищені від впливу атмосферних опадів та прямих сонячних променів.

    10.5 За узгодженням сторін дозволено ЗМЖ транспортувати автомобільним, залізничним та іншими видами транспорту при змінених температурних режимах зберігання за умови збереження якості даного продукту.

    10.6 Барабани і бочки стальні з ЗМЖ укладають так: у разі механізованого складання – на піддони, у разі немеханізованого складання – на рейки або решітки та штабелями із проміжками для вільного циркулювання повітря. Відстань штабелів від стіни та від охолоджувальних пристроїв повинна бути не менше ніж 0,5 м.

    10.7 За узгодженням сторін дозволено у зимовий та перехідний періоди при змінених температурних режимах зберігання, за умови збереження якості даного продукту, транспортувати ЗМЖ фасовані у ящики та пакетовані у критих вагонах згідно з ДСТУ ГОСТ 10935.

    10.8 Ящики із гофрованого картону та картону, барабани і бочки стальні з ЗМЖ, зберігають у сухих складських приміщеннях, за постійної циркуляції та притоку повітря або холодильниках за відносної вологості не більше ніж 80 % за рекомендованих температурних режимів додаток В.

    10.9 Не дозволено зберігання ЗМЖ в загальних складах з продуктами, які мають різкий специфічний запах.

    10.10 Транспортують і зберігають ЗМЖ, призначені для реалізації у важко доступних районах, згідно з ДСТУ ГОСТ 15846.

     11. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    11.1 Відбирають проби і готують до випробовування згідно з ДСТУ 4349, ДСТУ 4463, ДСТУ ІSO 5555, ДСТУ ISO 661, МВ 6.6.1-10.10.1.7.158 [15].

    11.2 Правильність пакування і марковання контролюють візуально.

    11.3 Визначають органолептичні показники: запах, смак, колір та консистенцію згідно з ДСТУ 4463.

    11.4 Визначають масову частку вологи і летких речовин згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ ІSО 662, ДСТУ 4603.

    11.5 Визначають масову частку жиру згідно з ДСТУ 4463.

    11.6 Визначають температуру плавлення згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ ІSО 6321.

    11.7 Визначають кислотне число згідно з ДСТУ 4350, ДСТУ 4463.

    11.8 Визначають пероксидне число згідно з ДСТУ 4570, ДСТУ ISO 3960.

    11.9 Визначають масову частку поліненасичених жирних кислот (лінолева та ліноленова) та відношення поліненасичених жирних кислот до насичених жирних кислот згідно з ДСТУ ISO 5508, ГОСТ 30418.

    11.10 Визначають масову частку транс – ізомерів згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ ISO 5508.

    11.11 Визначають твердих триацилгліцеринів згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ ІSO 8292.

    11.12 Визначають масову частку нікелю у сировині згідно з ДСТУ 4336, ДСТУ ISO 8294.

    11.13 Визначають масову частку бенз(а)пірену згідно з ДСТУ 4689.

    11.14 Визначають масову частку антиоксидантів, у разі використовування, згідно з ДСТУ ІSО 5558 або іншими методиками, затвердженими у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров”я.

    11.15 Визначають масову частку вітамінів згідно з ГОСТ 30417, ДСТУ ЕN 12821, ДСТУ ЕN 12822, ДСТУ ЕN 12823-1 або іншими методиками, затвердженими у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров”я.

    11.16 Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів для ЗМЖ марок М 1, М2, М3 та мікробіологічні показники для ЗМЖ марки М 1 визначають атестовані лабораторії які мають право контролювати показники безпечності або служби органів Державного санітарного нагляду.

    11.17 Визначають вміст радіонуклідів 90Sr та 137Cs відповідно до МВ 6.6.1-10.10.1.7.158 [15].

    11.18 Визначають генетично модифіковані організми згідно з чинними митодиками України та нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров”я.

    11.19 Дозволено використовувати інші методи контролювання, що атестовані в установленому порядку.

     12. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    12.1 ЗМЖ приймають партіями.

    Партія – кількість ЗМЖ з однаковими фізико-хімічними показниками згідно з маркою, призначеного до фасування в один і той самий вид тари та(або) одночасного наливання нефасованої продукції в один і той самий вид транспортної тари та оформлена одним документом, щодо якості та безпечності.

    Кожна партія ЗМЖ, що відпускається з підприємства, підлягає контролю на відповідність вимогам цього стандарту і оформляється супроводжувальним документом, що підтверджує відповідність продукту встановленим вимогам і містить таку інформацію:

    – номер посвідчення та дату його видачі;

    – назву продукту (марка ЗМЖ);

    – найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача;

    – номер партії;

    – масу нетто партії (кілограми, тонни);

    – кількість місць, масу нетто однієї паковальної одиниці;

    – дату виготовлення (число, місяць, рік);

    – дату пакування/наливання (число, місяць, рік), якщо не співпадає з датою виготовлення;

    – дані результатів випробовувань за органолептичними та фізико-хімічними показниками, передбаченими п 5.2, цього стандарту;

    – умови зберігання та строк придатності;

    – спосіб оброблення;

    – позначення цього стандарту.

    12.2 Правила приймання та відбирання проб ЗМЖ – згідно ДСТУ 4463.

    12.3 Органолептичні показники, масові частки жиру, вологи та летких речовин і твердих триацилгліцеринів, кислотне число, температуру плавлення контролюють у кожній партії ЗМЖ.

    12.4 Пероксидне число для марки М 1 визначають у кожній партії ЗМЖ, а для марок М 2 і М 3 періодично, але не рідше 1 раз у 10 діб.

    12.5 Масову частку полінеансичених жирних кислот (лінолева та ліноленова), відношення поліненасичених жирних кислот до насичених жирних кислот для марки М 1 визначають у кожній партії, а для марки М 2 визначають з періодичністю – один раз на місяць.

    12.6 Масову частку транс – ізомерів для марки М 1 визначають у кожній партії, а для марок М 2, М 3 визначають з періодичністю – один раз на місяць.

    12.7 Періодичність контролювання масової частки нікелю у сировині в разі використання гідрогенізованих жирів – один раз у 90 діб.

    12.8 Періодичність контролювання масової частки бенз(а)пірену для М1 – один раз у 90 діб.

    12.9 Періодичність контролювання показників безпечності: вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів для ЗМЖ марок М 1, М2, М3 та мікробіологічні показники для ЗМЖ марки М 1 здійснюють згідно з МР 4.4.4.-108 [16].

    12.10 Періодичність контролювання харчових добавок у разі їх використання згідно з МР 4.4.4.-108 [16]

    12.11 Періодичність контролювання вітамінів у разі їх використання згідно з чинною нормативною документацією.

    12.12 Періодичність проведення випробувань продукції на вміст ГМО встановлюється згідно з чинним законодавством України.

    12.13 У разі одержання незадовільних результатів контролювання хоча б за одним із показників, проводять повторне аналізування з подвійної вибірки або проби. Результати повторного аналізування поширюються на всю партію. У разі отримання незадовільних результатів партію бракують повністю.

     13. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    13.1 Виробник гарантує відповідність якості ЗМЖ вимогам цього стандарту за умов дотримання правил транспортування та зберігання.

    13.2 Гарантійний строк зберігання ЗМЖ за рекомендованих температурних режимів наведено у додатку В.

    13.3 Строки придатності виробник визначає в залежності від технічних можливостей підприємства і виду пакувального матеріалу на підставі дослідження і відповідно до чинних методик, затверджених у встановленому порядку, та надаються у технічному описі (ТО) та гігієнічному висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.

    13.4 Дозволено змінювати рекомендовані температурні режими зберігання при визначанні строку придатності для ЗМЖ.

     ДОДАТОК А
    (обовязковий)

    КОДИ ДКПП

     Таблиця А.1 – Коди ДКПП згідно ДК 016

    Вид

    Код ДКПП

    Замінники молочного жиру

    15.42

     

    ДОДАТОК Б
    (довідковий)

    ПОЖИВНА (ХАРЧОВА) ЦІННІСТЬ І ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ (КАЛОРІЙНІСТЬ) ЗМЖ

     Таблиця Б.1

    Назва ЗМЖ
    Поживна (харчова) цінність – вміст жиру г/100 г продукту

     99,7

    Енергетична цінність (калорійність) продукту: ккал /100 г

    кДж/100 г

     897

    3753

      

    ДОДАТОК В
    (довідковий)

    ГАРАНТІЙНИЙ СТРОК ЗБЕРІГАННЯ ЗМЖ

     Таблиці В1

    Температура зберігання, ºС

    Гарантійний строк зберігання, місяці

    Марки ЗМЖ

    М 1

    М 2

    М3

    Від мінус 20 до 0 вкл.

    6

    8

    8

    Від 0 до 4 вкл.

    4

    6

    6

    Від 4 до 10 вкл.

    3

    5

    5

    Понад 10 до 20 вкл.

    2

    4

    4

     

    ДОДАТОК Г
    (довідковий)

    БІБЛІОГРАФІЯ

     1 МБТ и СН # 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів), затверджені МОЗ СРСР 01.08. 89 р.

    2 ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози концентрації кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені Головним державним санітарним лікарем України від 20.09.2001 р #137

    3 ГН 6.6.1.1-130-2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді, затверджені МОЗ України 03.05.2006 р. # 256

    4 НПАОП 15.4-1.06-97 Правила безпеки для олійно-жирового виробництва, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 22.04.97р # 99

    5 ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені постановою Державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р. # 42

    6 ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені постановою Державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р. # 37

    7 ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації, затверджені постановою Державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 р.# 39

    8 ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення, затверджені Мінбуд України 15.05.06 р. #168

    9 НПАОП 15.0-3.09-98 Типові галузеві норми безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту в харчовій промисловості, наказ Держнаглядохоронпраці 10.06.98 р. за #115

    10 СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнений (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення), затверджені МОЗ СРСР 04.07.1988 # 4630

    11 СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримання територій населених місць) затверджені МОЗ СРСР 05.08.1988 р.

    12 ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджені МОЗ України 09.07.1997 р. # 201

    13 Р 50-056-96 Рекомендації. Продукція фасована у пакованні. Загальні вимоги до кількості, затверджені Держстандартом України 18.07.97 р. # 300

    14 ДСП 4.4.4.090-2002 Державні санітарні правила для підприємств, які виробляють рослинні олії

    15 МВ 6.6.1-10.10.1.7.158-08 “Відбір проб. Первинна обробка та визначення вмісту 90Sr і 137Cs в харчових продуктах”, затверджених наказом МОЗ України # 446 від 11.08.2008

    16 МР 4.4.4.-108-2004 Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені МОЗ України 02.07.2004 р. # 329

     _________________

    УКНД 67.200.10

    Ключові слова: гарантійний строк зберігання, замінник молочного жиру, марковання, олії, органолептичні показники, паковання, строк придатності, фізико-хімічні показники.