Коли восени 2021 року аграрії в Україні сіяли пшеницю, ріпак, ячмінь і жито, вони хвилювалися , чи не вплине суха погода чи підвищення цін на добрива на їхні врожаї та прибутки. На момент виходу зі спокою озимих навесні 2022 року життя в Україні докорінно змінилося.
Разом з війною на українські поля викотилися танки, вони вкрилися вирвами від вибухів. Навіть в областях, розташованих далеко від лінії фронту, фермери спостерігали, як зерно «застрягло» в силосах на елеваторах через неможливість його експортувати . Мішенями ставали навіть склади зерна та олії, пише «ПроАгро Груп» з посиланням на портал SciTechDaily.
«Ми знаходимося на початковій стадії продовольчої кризи, яка певним чином вплине на кожну країну та людину на Землі, – зазначив директор програми NASA Harvest Інбал Беккер-Решеф. – Для деяких груп населення це може означати підвищення цін або відсутність товарів у продуктовому магазині. Для інших історія показує, що це може означати більш гостру нестачу їжі».
Понад десять років Беккер-Решеф та інші науковці, які фінансуються NASA, розробляють інноваційні супутникові методи моніторингу таких товарних культур, як пшениця та кукурудза в Україні.
Кара з супутникових знімків Planet Labs і місії Європейського космічного агентства Sentinel-2, оброблених і проаналізованих NASA Harvest, показує розподіл ярих і озимих культур в Україні станом на 13 червня 2022 року. Відповідно до аналізу, приблизно 22% сільськогосподарських угідь України, у тому числі 28% озимих і 18% ярових, знаходяться під контролем Росії.
«Дані показують, що Україна перебуває на шляху до врожайності озимої пшениці близько 4,1 тонни з гектара, – сказав Беккер-Решеф. – Це не так багато, як у 2021 році, коли зібрали рекордний урожай, але це все одно значний обсяг, враховуючи обставини».
Проте, добрий врожай не гарантує, що він буде зібраний та відправлений на ринок через військово-морську блокаду України.
Дослідник NASA та Університету Меріленда Сергій Скакун, який виріс в Україні та багато років попрацював в Українському інституті космічних досліджень, вивчає вплив військового конфлікту на фермерів з 2014 року, коли почалися бойові дії на Донбасі.
«У деяких районах боєприпаси та міни, що не розірвалися, можуть зробити сільське господарство неможливим у короткостроковій перспективі. На неокупованих територіях морська блокада портів і стрімке зростання цін на пальне створюють величезні проблеми для майбутніх врожаїв», – зазначив Скакун.
