Головна Новини Експертна думка Ефект метелика

Ефект метелика

Photo: AgroTimes

Марія Колесник, заступник директора ProAgro Group, аналітик аграрних ринків

Чому поглиблюється криза і які ще потрясіння в найближчій перспективі загрожують діловому світу

Навряд чи в умовах тотальної глобалізації хтось із гравців будь-якого з ринків може вести справи та розвиватись поза бізнес-середовищем. Тож розуміння його поточного стану — неабиякий фундамент для успішної діяльності в нашому постковідному світі, що зруйнував ланцюжки постачання, спричинив дефіцит робочої сили і надлишковий попит на сировинних ринках. А вибухонебезпечним цей коктейль стає через непередбачуваність і специфіку китайського чинника, який дедалі більш суттєвіший…  

Відсутність чіткої взаємодії між провідними світовими економіками, як у момент виникнення Covid-19, так і під час поширення його більш небезпечної версії Delta, призвели до того, що значення економічних процесів було знецінено й на перше місце почала виходити геополітика. Звісно, додатковим поштовхом до її панування над економікою стало зростання Китаю та його протистояння з Америкою. Втім, саме пандемія кинула основне зернятко на ваги, змінивши вектор розвитку. 

Геополітика знову домінує 

Звісно, економіка та геополітика ніколи не були повністю відмежованими одна від одної. Так, ліберальна економіка, що домінувала в розвиненому світі після Другої світової війни, і заклала основу для побудови моделі нової взаємодії та поштовх для подальшого розвитку, також спиралась на геополітичну основу. Водночас після закінчення холодної війни та протистояння Радянського Союзу Західному світові на перше місце у світі вийшла економіка. Саме економічні процеси, їх доцільність та вага формували взаємовідносини між країнами та наше довкілля протягом останніх тридцяти років. Сьогодні, хоч як це прикро усвідомлювати, геополітика знову взяла гору. Фактично ми повертаємося до часів, коли на заміну пануванню концепції добровільно укладених взаємовигідних угод прийшов період так званої «гри сили», коли виграш однієї країни несе за собою обов’язкову втрату іншої — замість того, щоб давати поштовх для зростання та досягнень обох. 

З чого все почалося 

І тут ми повертаємося до того, з чого починали — бізнес-середовище, його трансформація та нові реалії. Сьогодні весь світ говорить про проблеми Supply chain, оскільки немає жодної економічної галузі чи сектору, які б не відчули на собі їх негативний вплив. Так, від розриву ланцюжків постачання потерпають усі. Втім, дуже показовими є проблеми автопрому — через руйнування Supply chain буде випущено на 7,7 млн машин менше. 

Виробники техніки вже півтора року мають проблеми з відсутністю комп’ютерних чипів. Це призвело не лише до закриття низки підприємств по всьому світу, а й до різкого сплеску цін на кінцеву продукцію. Так, за оцінками аналітиків Alix Partner, собівартість виробництва однієї машини через проблеми з постачанням зросла в середньому на 2000 дол., а через зростання вартості запчастин та сировини спричинила зростання додаткових операційних витрат галузі на 150 млрд доларів. Збитки виробників техніки становитимуть не менше 270 млрд доларів, і третину цієї суми заплатять покупці машин через збільшення їх відпускної ціни. 

Чому гальмують процеси 

Світова економіка виявилася не такою вже й міцною, як нам здавалося раніше. Фактично, навіть незначне пошкодження налагодженої системи постачання спричинило до значних проблем, подолати які поки світ не в змозі. Комп’ютерні чипи стали тим ефектом метелика, що зачепив усі ринки й розбалансував загальні процеси. Коли пандемія лише почала поширюватись і продажі машин по всьому світу скоротилися, більшість виробників різко скоротила свої замовлення із закупівлі комп’ютерних чипів. Схоже, вони розраховували, що протягом тривалого часу попит на їхню продукцію буде низьким. Водночас продажі доволі швидко відновилися, а потім попит різко перевищив пропозицію і строки очікування нових замовлень зросли з 2–3 місяців до пів року. Відповідно, ситуація негативно позначилася на бізнес-процесах багатьох галузей, зокрема й аграрної. Тим часом виробники чипів, щойно впав попит з боку автопрому, скерували всю наявну продукцію на задоволення потреб технологічного сектору (ноутбуки, планшети, телефони), який і досі стрімко зростає. Тож на часі дефіцит мікрочипів, що відчувають усі виробництва, які їх застосовують. 

Аналітики очікували, що в другій половині поточного року ситуація почне покращуватись, але продовження карантинних обмежень через штам Delta спричинили тимчасове закриття заводів, що виробляли мікрочипи, зокрема в Малайзії. Отже, на часі поглиблення кризи та погіршення виробничих процесів. До речі чипи — не єдиний дефіцитний продукт на ринку. Запаси інших основних матеріалів також поступово почали міліти. 

Дефіцит породжує інфляцію 

Якщо виробники техніки, окрім проблем з чипами, відчувають також нестачу амортизаторів та сталі, виробники фарби — діоксиду титану, а виробники гуми — каучуку, то аграрії переймаються проблемами дорожнечі складових агротехнології. Скажімо, ціни на мінеральні добрива вже сягнули свого десятирічного максимуму. І, схоже, проблемою швидко почне перейматись геть далекий від сільського господарства пересічний громадянин, оскільки є ризик різкого зростання вартості продовольства по всьому світу. 

Екстремальні погодні умови та урядові санкції на тлі різкого зростання вартості нафти й газу стали першопричиною закриття низки заводів з виробництва міндобрив. Так, через буревій Ida, що вирував на початку вересня в Мексиканській затоці, компанія CF Industries Holdings Inc була змушена тимчасово закрити свої заводи в цьому регіоні США, а через рекордні ціни на газ в Європі — припинити виробництво на двох своїх заводах в Британії. Високі ціни на газ змусили компанію Yara International ASA скоротити майже на 40% свої європейські потужності з виробництва аміаку. Крім того, в США та Європі діють санкції проти білоруського державного підприємства «Білоруськалій», а в Китаї закривають заводи через обмеження споживання електроенергії. 

Такі реалії восени поточного року спричинили подорожчання вартості карбаміду до найвищого рівня з 2012 року, а фосфатного добрива (за даними агенції Bloomberg) — до максимального показника з 2008 року. За оцінками більшості аналітиків, міндобрива зростатимуть у ціні й надалі, тож не виключено, що аграрії різко скоротять їхнє використання під урожай 2022/23 МР. Чим це загрожує якості й кількості майбутнього врожаю, розуміє кожен, хто має стосунок до сільгоспвиробництва. А економісти роблять припущення, що недалеко й до чергової хвилі інфляції. До речі, за оцінками ООН, показник глобальних цін на продовольство вже нинішнього року сягнув свого десятирічного максимуму. 

Найцінніший ресурс майбутнього 

Паралельно із дефіцитом сировини та різноманітних запчастин світ зіткнувся сьогодні з проблемами логістики, яка, своєю чергою, пов’язана з нестачею суден, транспортних контейнерів та водіїв вантажівок, а також труднощами, що виникають у деяких постачальників через нестачу працівників. Зокрема, логістичні компанії, які транспортують добрива, також стикаються з дефіцитом робочої сили і це додатково стимулює цінове зростання на ринку, оскільки вантажні перевезення за різними оцінками становлять до 15% в собівартості добрив та пестицидів. Кадровий голод через локдауни, пов’язані Covid-19, суттєво вплинув на ринок рослинних олій. Саме з цієї причини в Малайзії цьогоріч різко скоротиться виробництво пальмової олії — до 18 млн тонн, за оцінками S&P Global Platts (проти 19,1 млн у 2020 році) на тлі 6,6% скорочення робочої сили через карантинні обмеження. Нагадаю, що Малайзія є другим після Індонезії виробником і експортером пальмової олії і її експорт із цих двох країн, за оцінками USDA, в поточному маркетинговому році прогнозують, відповідно, на рівні 17,2 млн та 29,5 млн тонн. Сумарні поставки індонезійської та малайзійської пальмової олії займають майже 90% від світової торгівлі цим продуктом, тому будь-які зміни, які виникають тут, відразу відображаються на цінових котируваннях всіх рослинних олій. 

Є проблеми з нестачею робочої сили і на ринку пального в Британії, де карантинні обмеження були обтяжені ще й Brexit. Унаслідок цього до країни не змогли потрапити водії фур та бензовозів із країн східної Європи, зокрема Польщі та Румунії. Як наслідок — закриті заправки, шалені черги за бензином та дизелем, оскільки навіть за наявності необхідного обсягу пального в країні довести його до споживачів стало нікому. 

Вагомий китайський чинник 

Окремо хочу звернути увагу на вплив китайського чинника. Ми всі звикли до того, що останнім часом Китай на світових ринках зерна та олійних працює, як пилосос, стимулюючи своїм попитом тотальне цінове зростання. Трохи вище про нього вже йшлося в контексті скорочення власного виробництва добрив та пестицидів, до цього я б ще додала закриття низки підприємств в країні з виробництва біодизелю та рослинних олій також через дефіцит вугілля та обмеження у постачанні електроенергії. Але основним, як на мене, рушієм подальшого світового економічного устрою є бачення Піднебесною власного розвитку. 

Китай останніми роками стрімко зростав, але, на відміну від західного світу, він так і не перетворився на споживчу економіку через відсутність тотальної довіри населення до влади. Результатом відсутності цієї довіри є те, що, попри всі попередні програми китайського уряду, спрямовані на зростання, тамтешні домогосподарства споживають менше ніж 40% ВВП країни. Це набагато нижчий рівень, як порівняти з розвинутими країнами Заходу. На тлі цього нова кампанія «загального процвітання» президента Китаю Сі Цзіньпіна щодо подолання нерівності доходів і багатства викликає певне занепокоєння. 

Першим дзвіночком стали кроки проти Джека Ма, засновника Alibaba, далі — Didi Chuxing. Далі події посипалися, наче сніговий ком — почала надходити інформація про придушення провідних технологічних китайських компаній, таких як Tencent, Meituan, Pinduo duo, Full Truck Alliance, Kanzhun’s Boss Zhipin та решти. Резонансним фактом стала заборона криптовалюти — через нездатність китайського уряду її контролювати. А найбільша компанія-девелопер КНР — Evergrande — щоб погасити свої борги, була змушена під тиском уряду продати державній компанії за 1,5 млрд доларів свій найцінніший актив Shengjing Bank. В останній четвер вересня компанія заявила про виплату відсотків (близько 36 млн доларів) за облігаціями в юанях, що частково заспокоїло ринки та інвесторів. 

Усі ці кроки Піднебесної спрямовані на посилення контролю та придушення ваги великого бізнесу всередині країни. На тлі закриття великої кількості підприємств по всій країні через нестачу електроенергії це може призвести до значних економічних проблем по всьому світу. Отже, «незначний помах крила метелика», швидше за все, породив хвилю великих потрясінь та значної інфляції. 

Стаття надрукована в газеті AgroTimes, жовтень 2021 року