Жнива на Херсонщині очікують з тривогою, адже цьогоріч їм передували геть не типові для степового півдня за своєю тривалістю зливи із буревіями, які за лічені тижні до косовиці спричинили полягання ранніх зернових.
Про це повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на «Голос України».
Тепер настає вирішальний час: якщо вітер та сонце встигнуть підсушити колос, аграрії зберуть непоганий врожай, якщо ж ні — частину його буде втрачено.
«Жнива плануємо починати з 5—10 липня. Але нашу тисячу гектарів озимої пшениці дощі позаливали так, що на глинистих ґрунтах подекуди утворилися цілі «лінзи», де вода стоїть і досі. Такого давно не бачили: рослини лежать на висоті у 10—15 сантиметрів, і в такому стані підібрати їх комбайном буде дуже складно. У воді стоїть і посів соняшнику, що припинив ріст», – розповів голова правління сільськогосподарського підприємства «Іскра» у селі Тарасівка Віктор Нагребецький.
Скільки Херсонщина може втратити через полягання хлібів та розвиток хвороб зернових внаслідок підвищеної вологості? Експерти дають різні оцінки: від десяти відсотків до чверті майбутнього врожаю. Але фахівці закликають почекати — адже нічого ще не вирішено.
«На дослідних ділянках Інституту зрошуваного землеробства озимий ячмінь також поліг на 70—80 відсотків, ярий — відсотків на 30. І так по всій області — десь налив зерна іде нормально, десь посіви у воді. Якщо тепло та вітерець дадуть можливість підсушити його, втрати мінімізуємо. Якщо ж ні, загине до 100 відсотків посіву», – зазначила директор Інституту зрошуваного землеробства (Херсон), дійсний член Національної академії аграрних наук Раїса Вожегова.
