На 2024 рік експерти очікують скорочення врожаю основних с/г культур на 12-17% в порівнянні з минулим роком. Прогнозується і зміна культур під посів. На жаль, варто очікувати і збільшення кількості незасіяних ділянок, хоча експерти запевняють: явище не стане масовим в агробізнесі.
Структурні зміни в структурі посівних площ будуть, але вони кардинально не змінять баланс культур в 2024 році в порівнянні з минулим роком, передає «ПроАгро Груп» з посиланням на delo.ua.
На цьому, зокрема, зауважив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. За його словами, причини для скорочення площ наступні:
- Кукурудза на силос. В Україні скорочується поголів’я ВРХ і зменшується попит на цю фуражну культуру.
- Пшениця. Зараз площі під культурою менші за торішні, але аграрії ще можуть підсіяти ярову пшеницю до озимої там, де не засіяли восени через низькі ціни на збіжжя і несприятливі погодні умови.
- Ячмінь. Через складнощі з логістикою до основних покупців з країн MENA (інформер) і Азії його виробництво скорочується третій рік поспіль. На жаль, українські позиції на світовому ринку ячменю активно освоюють конкуренти, у тому числі й рф.
- Гречка, овес, просо. Минулого року ці культури сіяли активно, тому зараз виробники підлаштовуються під наявний попит.
Водночас цього року посівні площі виростуть для:
- Соя. Приріст площ під неї найрентабельнішу культуру 2023 року не буде дуже значним через кліматичні особливості України, необхідність мати спеціальну техніку, обладнання і агрономічний досвід для її вирощування.
- Ріпак. Сильного росту не варто очікувати через складну й більш вартісну систему його обробки ЗЗР.
- Соняшник. Очікується збереження площ посівів або мінімальний приріст цієї базової культури для українського рослинництва.
Окремо очільник УАК звернув увагу на цукровий буряк. Очікується, що у 2024 році ним засіють 210-230 тис. га, і в наступні роки ця цифра сильно не змінюватиметься. Культура рентабельна в Україні, але її активну культивацію стримують декілька факторів:
- потреба в спеціалізованій техніці й обладнанні;
- необхідність укласти договір із цукровим заводом на збут урожаю;
- ускладнення експорту цукру через можливі обмеження в торгівлі з ЄС.
Серед перспективних нішевих культур Павло Коваль виділив деякі бобові (сочевицю, нут), коріандр, льон-кудряш і гірчицю.
