Якщо раніше без автоматизації просто не уявляв себе великий чи середній елеватор, то зараз навіть і фермери розглядають цю опцію скоріше як обов’язкову, ніж ту, що «на потім» і «трохи згодом». Спеціалісти одностайні: сьогодні автоматизація при будівництві фермерських зерносховищ – з-поміж обов’язкових опцій для такого об’єкту.
«Дійсно, сьогодні автоматизація – прерогатива не лише великих елеваторів, фермери так само бачать її доцільність, – підтверджує Олексій Ломакін, керівник департаменту автоматизації та електрифікації KMZ Industries. – Свідчення цьому – й наші замовлення: лише за три місяці наш завод уклав контракти на автоматизацію більш ніж 30 об’єктів по Україні, 20 із яких – це саме фермерські зерносушильні комплекси».
Що бажають отримати елеватори в царині автоматизації, і як на це реагує ринок?
Тренд №1. Елеватор у віртуальному просторі
«Елеватор у комп’ютері» – прозорий, зрозумілий, керований, без дороговартісних надбудов – ще зовсім нещодавно це виглядало як фантастика, сьогодні ж успішно впроваджується на багатьох зерносховищах України.
«Ми, наприклад, розробили власну віртуальну програму, – розповідає Олексій Ломакін. – «Насичуємо» її реальним «залізом», конектимо з реальними ділянками виробничого ланцюга на елеваторі. За допомогою такої програми з єдиного центру управління наші користувачі на зерносховищах запускають/зупиняють будь-яке обладнання, управляють технологічними процесами, за необхідності – з’ясовують причини пошкоджень, аби отримувати оперативний сервіс, та багато-багато іншого».
Тренд №2. Контроль і захищеність – у пріоритеті
Питання контролю об’єкта – друге за актуальністю після його керованості. Звісно, це розміщення віртуального елеватора у хмарі для перегляду процесів на об’єкті в реальному часі – з можливість доступу керівника з будь-якої точки світу, де є інтернет.
«Телеграм-боти, рухомі картинки, 3D-зображення зерносховища в гаджеті власника – теж серед обов’язкових складових цього процесу», – додає Олексій Ломакін.
При цьому фахівці наголошують на потребі максимальної захищеності віртуального об’єкту: адже елеватори стають все більш привабливими для хакерських атак.
Тренд №3. Експлуатанти елеватора молодшають, і «картинка» має відповідати їх баченню
Молоде покоління, яке приходить працювати на елеватор, складно сприймає довжелезні заплутані інструкції й віддає перевагу спрощенню й структуризації. Водночас такі користувачі миттєво сприймають інтерфейс і навіть самостійно можуть опанувати управління програмою, якщо усе виконано у зрозумілому користувацькому дизайні – до нього вони звикли у програмах, якими послуговуються в повсякденному житті.
«Сприйняття користувача стало більш живим, – акцентує Олексій Ломакін. – Яскрава картинка із асоціативними сигнальними кольорами, відхід від суворого промислового дизайну, максимальна візуалізація процесу і навіть запит «зробіть усе цікавим» – серед обов’язкових у нашій галузі. Тому і постійний зворотний зв’язок із користувачами, тестування їхнього сприйняття та регулярне опитування щодо інформативності інтерфейсу – теж серед наших постійних розробницьких практик».
Тренд №4. Замовники хочуть купувати не лише обладнання, а й досвід
Проблема нестачі кваліфікованих кадрів для елеваторів, тих же операторів зерносушарок, на жаль, все ще на порядку денному. Тож елеватори хочуть купити не лише обладнання, а й досвід його експлуатації. Бо, як стверджують фахівці, окрім точних показників автоматики й інструкцій тут також присутнє інтуїтивне розуміння процесу, яке в першу чергу будується саме на досвіді. «Купити досвід» – звучить привабливо і дещо незвично, проте вже зараз успішно реалізується на практиці.
«Ми «зашиваємо» досвід у «залізо», – пояснює Олексій Ломакін. – На основі тривалої практики роботи нашого обладнання на елеваторах по всій Україні формуємо базу даних у нашому персональному хмарному сховищі. А далі розробляємо алгоритми, прописуємо їх у ПЗ, «навчаємо» наші сушарки. Тож саме машина, а не оператор, з огляду на певні фізичні параметри видає чітку вказівку – як, наприклад, усунути конкретну проблему з обладнанням у разі її настання чи вирішити ту чи іншу виробничу ситуацію».
Але і це не межа можливостей сучасного «розумного» обладнання, стверджують спеціалісти. Що далі?
«Наступний наш крок – система повністю інтелектуального управління, і вона теж уже у нас в розробці», – окреслює перспективи найближчого майбутнього елеваторної автоматизації Олексій Ломакін.
Успішна автоматизація: що врахувати?
Ще одна гарна новина: автоматизація елеватора не має сезонності, тож впроваджувати її можна прямо зараз – у будь-який зручний для вас час.
«До того ж, ми, автоматизатори, вміємо бути, так би мовити, невидимими для елеватора, – додає Олексій Ломакін. – Наші задачі не потребують зупинки об’єкта і мінімально впливають на його роботу в період впровадження. Для власників уже діючих елеваторів, де навіть незначна зупинка критична (як, наприклад, у портових терміналах), — це досить вагомий аргумент».
А ось кілька порад щодо ефективної автоматизації від користувачів, які вже реалізували цю задачу на своєму зерносховищі.
- Прописуйте кожну деталь. Чим більше подробиць у ТЗ на автоматизацію — тим легше впровадження й ефективніша реалізація.
- Залучайте до обговорення проєкту співробітників. Як інженерів, так і рядових операторів. Вони добре знають процеси і вкажуть на проблемні місця.
- Радьтеся з автоматизаторами. Їх неупереджений погляд допоможе звернути увагу на рутинні моменти, які за звичкою сприймаються як належне, проте можуть бути значно вдосконалені.
- Тестуйте. Навіть найкращим чином реалізований проєкт автоматизації у процесі тестування потребуватиме певних доопрацювань й доведення до досконалості. Це нормально.
- Доносьте необхідність автоматизації до персоналу. Люди по природі своїй не люблять змін і часто опираються їм, навіть коли ті йдуть їм на користь. Потрібна комунікація. Зрештою ваші співробітники пишатимуться тим, що працюють на автоматизованому елеваторі й можуть керувати величезним комплексом з однієї точки за допомогою сучасного ПЗ і зручної візуалізації процесів на екрані.
- Уважно ставтеся до вибору підрядника. Цікавтеся, чи має він досвід автоматизації саме елеватора й чи розбирається в процесах на ньому. Адже автоматизація — це в першу чергу про технологічний процес.
І наостанок. Технології у сфері IТ розвиваються із блискавичною швидкістю, тож не дивно, що і власники елеваторів бажають вповні користуватися саме сучасними їх перевагами. А значить, автоматизація актуальна не лише для зерносховищ, які будуються, а й для тих, хто працює з мінімальною автоматизацією, або ж там, де автоматизація морально чи фізично застаріла.
«Коли давно встановлена автоматизація не підтримується, як тільки бачите, що зникла зручність користування, а спеціалісти по багатьох процесах повертаються до ручного запуску – це і є той самий момент, коли варто повністю замінити її на нову і тим самим забезпечити точність, відстежуваність, керованість і безпеку всіх процесів на зерносховищі», – резюмує Олексій Ломакін.