28-29 лютого асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели перший у 2024 році захід – аграрний саміт «Міністерство змін: R&D and digital farming» (MinChange24). Протягом двох днів гості саміту у колі однодумців обмінювалися досвідом та ідеями впровадження сучасних цифрових рішень, котрі сприятимуть розвитку сільськогосподарського сектору й адаптації до викликів сучасності.
Захід розпочався презентацією керівниці напряму Agrohub Benchmarking Оксани Бобрової на тему «Агроефективність 2023: ключові результати та висновки». Перш за все, спікера зазначила, що за останні шість років маємо доволі строкату динаміку показника EBITDA по основних культурах – найвищий показник був у 2021 році ($857/га), а найнижчий у 2022 році ($47/га). Цього року попередні дані відповідають показникам $102/га.
«Однією з особливостей минулого сезону було зростання в структурі посіві сої – від 13% до 21%. І це стало ефективним рішенням, бо, якщо порівнювати з іншими культурами, EBITDA цієї культури досить зросло – від $225/га до $391/га відповідно до попередніх показників», – акцентувала експертка.
Логічним продовженням презентації стала панельна дискусія «Про що говорять на нарадах операційні директори агрохолдингів?», в межах якої генеральний директор УКАБ Олег Хоменко наголосив: «Ефективнiсть роботи агросектору дійшла до такого рівня, що ми є конкурентними на міжнародних ринках без державних дотацій. Тож в процесі переговорів вступу України до ЄС аграрний сектор ризикує опинитися серед найбільш дискусійних питань. Й тут Україна може стати драйвером реформування Спільної аграрної політики».
Водночас керівниця агронапряму групи компаній «Епіцентр К» Світлана Нікітюк попередила, що при будь-яких змінах та плануванні необхідно починати з кінця: «Треба бачити свою мету та визначати, як рухатися до неї. Якщо ми не можемо чогось досягти певними методами, то треба знайти інші. Наразі немає проблем інвестицій чи переробки, є кінцева проблема – для чого це потрібно, яким має бути фінальне бачення».
Цю думку поділяє й операційний директор «Контінентал Фармерз Груп» Костянтин Шитюк, пояснюючи на прикладі компанії: «Наразі розглядаємо інвестиційну програму на найближчі декілька років. Й бачимо, що жодного критичного скорочення інвестицій в нашому випадку немає. Плануємо рухатися в напрямі створення достатнього забезпечення по зберіганню зернових, міркуємо над питанням трейдерства, а саме щодо самостійної реалізації продукції та визначення її експортоорієнтованості».
«Наразі, під час війни, питання доступності найновітніших розробок для українських аграріїв супроводжується багатьма складнощами: ускладнена логістика, ризики воєнного часу, нестача спеціалістів світових компаній, котрі готові поїхати в Україну. Крім цього, деякі постачальники новітніх технологій готові продавати на український ринок, однак без можливості надати продукт під тестування. Тож с/г виробники не мають можливості перевірити ефективність останніх технологій, а купувати в сліпу досить ризиковано», – зазначив заступник генерального директора з інновацій ІМК Богдан Кривіцький на початку наступної панельної дискусії – «AgTech на мінімалках».
Крім цього, CEO Agrichain («Астарта-Київ») Наталія Богачева, заступник директора агробізнесу з інноваційного і цифрового розвитку «Кернел» Євгеній Сапіженко, начальник управління розвитку та інновацій «Контінентал Фармерз Груп» Дмитро Зайцев, керівник відділу сервісу систем контролю та точного землеробства МХП Павло Нестеренко та засновник SAPIGA AGRO GROUP Віталій Сапіга з’ясували, які існують складнощі впровадження AgTech інструментів під час війни, як вирішуються питання доступності останніх розробок та їх тестування, а також які наразі найбільш перспективні технології на ринку.
Так, спікери дійшли таких висновків:
● з війною стратегії в точному землеробстві критично не змінились, однак наразі головним стає акцент на скорочення витрат;
● агросектор хоче розвиватися в бік осучаснення, оскільки це допомагає вийти на інший фінансовий рівень, однак рішення приймаються відповідно до розрахунку рентабельності та можливостей виробництва;
● особливої уваги потребує відновлення ґрунтів і отримання постійно оновленої інформації про кожний метр земельної ділянки;
● прогнозування біологічної врожайності – обов’язковий компонент тоді, коли висока врожайність виклик з точки зору переробки;
● необхідно шукати свої рішення, як застосовувати існуючі технології відповідно до власних потреб.
Інформативна дискусія змінилась змістовною презентацією «Агродрони як вигідна інвестиція: наскільки інновації оптимізують виробничі процеси» від генерального директора Drone Agroflot Василя Суховєєва, директора «Черкасибіозахист» Сергія Зубачова і власника ФГ «Фенікс 2019», головного агронома ФГ «Хлібороб», експерта ФАО з ресурсозберігаючих технологій Андрія Щедрінова.
Було названо головні перспективи майбутнього використання дронів в українському сільському господарстві:
1. активність виробників ЗЗР: поступове збільшення ключовими виробниками ЗЗР агрохімічних препаратів для внесення агродронами;
2. контроль держави: має збільшитися регламентованість, введення певних правил та ліцензій для роботи з агродронами;
3. масштабування: формування укрупнення професійних команд із своїм технічним забезпеченням, агродосвіченістю та широкою географією покриття;
4. покращення сервісу: послуга стане більш професійною та відповідальною за результат;
5. застосування ШІ: використання ШІ дасть можливість диференційного внесення, що відповідно дозволить економити до 15-20% пестицидів;
6. нові напрямки: будуть з’являтись нові практики застосування агродронів;
7. збільшення продуктивності: рекомендації виробників ЗЗР щодо збільшення норми виливу до 7-10 л/га стимулює до збільшення розмірів баків та відповідно збільшення виробничих потужностей.
Наступний день саміту розпочався з виступу «Практика використання цифрових технологій в обстеженні сільськогосподарських культур» від керівника підрозділу технічних експертів «Сингента» Олександра Зозулі. Спікер поділився досвідом використання цифрових методів при обстеженні полів, оцінки технологій, прикладами використання дистанційних та польових методів від технічних спеціалістів «Сингента», а також пояснив важливість прогнозування проведення заходів по захисту посівів, моніторингу. «Цифрове сільське господарство дозволить створити системи, для яких будуть характерні висока продуктивність, передбачуваність і здатність адаптуватися до змін, в тому числі і до тих, які провокує мінливий клімат», – передбачив експерт.
В межах цієї теми Олександр Бортницький, керівник напрямку цифрової агрономії «Сингента», презентував дієвий інструмент цифрових технологій – Cropwise Spray Assist. Це мобільний додаток, основним завданням якого є допомогти оператору обприскувача та агроному із вибором оптимального часу для внесення ЗЗР на основі прогнозу погоди (на 5 днів), оцінкою потенційних погодних ризиків до, під час та після внесення ЗЗР, вибором оптимального розпилювача та параметрів роботи, а також плануванням та фіксацією проведених робіт.
Захід продовжився панельною дискусією «Аграрний R&D?», під час якої головний агроном ІМК Олександр Гірман підкреслив: «На сучасному етапі розвитку с/г виробництва найбільш ефективними можуть бути тільки ті компанії, які не лише спираються на досвід сторонніх консультантів та постачальників, а й перевіряють все на власних полях у власних ґрунтово-кліматичних умовах. Саме тому сьогодні багато компаній створюють власні R&D відділи, щоб постійно тримати руку на пульсі».
Своєю чергою керівник науково-інноваційного відділу ТОВ НВФ «Урожай МХП» Володимир Гудзенко додає: «Кожній компанії необхідно мати власні незалежні дослідні установи, котрі надавали б об’єктивну інформацію щодо індивідуальних потреб ефективного виробництва для підприємства. Бо жодні інші установи не зможуть надати високорелевантну інформацію».
На думку заступника начальника відділу рослинництва «Агрейн» Тараса Корнієнка, варто чи ні мати повноцінний R&D-центр – вибір індивідуальний відповідно до потреб компанії, але безперечно потрібно, щоб агрономи ставили певні цілі й рухались в цьому напрямі.
«Важливо розуміти загальну проблематику, але водночас звертати увагу навіть на найменші дрібниці, які раніше не помічали. Бо в процесі дослідження можна виявити, що досить часто те, на що навіть не зважали раніше, виявляється тим фактором, котрий змінить результат», – підсумував комерційний агроном Precision Planting Україна Володимир Антонюк.
Фінальним виступом саміту стала презентація регіонального представника в центральних та північно-східних областях України ICL Володимира Забалуєва на тему «Інновації та технології в живленні сільськогосподарських культур». Одним з акцентів, на яких наголосив спікер, стало використання полісульфату в живленні рослин: «Полісульфат – універсальний, підходить для всіх рослин та ґрунтів, може бути стандартного розміру, у гранулах чи навіть дрібнішим. Одна із суттєвих переваг те, що він повільно розчиняється, поступово вивільняючи поживні речовини для поглинання рослинами. Крім цього, полісульфат ідеальний для чутливих до хлоридів культур та має менший вуглецевий слід, ніж інші поширені добрива».
Під час перерв для нетворкінгу гості заходу – керівники агрокомпаній, сільгоспвиробники,експортери, представники громадських організацій, змогли неформально поспілкуватися та здобути нові партнерства й знання. Всі учасники події отримали подарунок від партнера конференції «Сингента Україна» – цінний підручник «Сучасні методи цифрового моніторингу в рослинництві», який був створений за участі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent вдячна всім учасникам та спікерам, що провели цей день разом з нами.
