Розвиток тваринницької галузі в сучасних надскладних воєнно-політичних та соціально-економічних умовах неможливий без застосування «проривних» інноваційних рішень, які мають створювати суттєві та стійкі конкурентні переваги. При цьому значення тваринництва через об’єктивні структурні зрушення в системі формування доходів агровиробників лише зростатиме, адже конверсія вартості рослинницької продукції, основної для вітчизняного аграрного сектора, через продукцію більш стабільного попиту на внутрішньому ринку є важелем стабілізації та покращення фінансово-економічного стану суб’єктів аграрного бізнесу.
Основними проблемами, які ускладнюють виробникам тваринницької продукції підвищення ефективності власного бізнесу, наразі є:
- підвищений рівень поточних витрат через здороження ресурсів, що скорочує можливості створення цінових переваг;
- нестабільність отримання виробничих результатів через дію сезонних факторів та неоднорідність характеристик сільськогосподарських тварин, передусім продуктивності та резистентності до хвороб, що ускладнює стабілізацію фінансово-економічних результатів;
- надзвичайно висока залежність від імпорту закордонних генетичних матеріалів, ветеринарних препаратів тощо, що також суттєво підвищує поточні витрати товаровиробників.
Водночас зниження доходів населення виступає обмеженням зростання об’ємних характеристик внутрішнього ринку та викликом, який спонукає товаровиробників до створення цінових конкурентних переваг за рахунок здешевлення комбінації ресурсів, які використовуються, та раціональних шляхів дотримання стабільності виробничих та фінансово-економічних результатів.
Адекватною реакцією на такі виклики та умови є пошук інноваційних рішень, які покликані підвищити цінову конкурентоспроможність продукції й забезпечити прогнозовані та керовані результати виробничої діяльності.
Фактично системне застосування подібних рішень суб’єктами аграрної сфери національної економіки здійснене в рослинницькій галузі десять-п’ятнадцять років тому шляхом створення достатньо стійкої системи програмованого виробництва продукції. Сучасні ж виклики потребують подібних зрушень в галузі тваринництва.
Комплексність зазначених проблем потребує системного підходу до їх вирішення. Інститутом тваринництва НААН розроблено низку програм супроводження інноваційного розвитку, які дозволяють застосовувати як послідовні (традиційні) інноваційні рішення, так і проривні (нестандартні) інновації, реалізація яких суттєво знижуватиме питомі витрати на виробництво продукції. Вони дозволять отримувати поступально зростаючі й керовані результати виробничої діяльності, що призведе до підвищення рівня економічної ефективності основної діяльності, стабілізації фінансово-економічного стану та доходів товаровиробників, а також створення стійких конкурентних переваг.
При цьому послідовні рішення передбачають трансформації в системах годівлі, селекції та генетики, репродукції та технологій утримання сільськогосподарських тварин, а проривні інновації дозволяють скорочувати відхилення у виробничих властивостях продуктивних тварин, створювати стандартні за генетичними та виробничими параметрами стада, забезпечувати підвищення організаційної та технологічної стабільності виробничих систем.
Ключовим рішенням серед інновацій другої категорії є створення генетичних копій найбільш продуктивних тварин шляхом реконструкції їх ембріонів з соматичних клітин, яка дозволить отримувати продуктивних тварин з тими ж самими характеристиками, що й тварини-донори.
Системне застосування перелічених інноваційних рішень є основою побудови систем програмованого тваринництва, підвищення ефективності та стабілізації доходів виробничих підприємств та їх об’єднань.
Тематика підвищення доходів тваринницьких господарств обговорюватиметься на Ukrainian Livestock Summit 2023 вже 13 жовтня у Київському гольф-центрі. Квитки на сайті: https://livestock-summit.com.ua/
