- За даними Мінекономіки, станом на 12 листопада в Україні намолотили 57,2 млн. тонн зернових з площі 14,1 млн. га (92% до прогнозу). Тривають жнива пізніх культур. Зокрема, на вказану дату зібрано: проса – 241,7 тис. тонн з площі 148,6 тис. га (99%), гречки – 104,7 тис. тонн з площі 77,9 тис. га (99%), кукурудзи – 21,4 млн. тонн з площі 4,3 млн. га (78%);
- За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК, станом на 13 листопада Україна з початку 2020/21 МР експортувала 18,476 млн. тонн зернових, що на 2,875 млн. тонн менше, ніж у тому ж періоді попереднього сезону. Зокрема, за кордон поставлено 11,223 млн. тонн пшениці (-1,117 млн. тонн), 3,477 млн. тонн ячменю (+107 тис. тонн), 1,7 тис. тонн жита (-3,3 тис. тонн) і 3,428 млн. тонн кукурудзи (-1,915 млн. тонн). Крім того, експортовано 64,7 тис. тонн борошна зернових, що також на 70 тис. тонн менше ніж в попередньому сезоні;
- Країни ЄС (плюс Велика Британія) з початку сезону на 8 листопада експортували 12,7 млн. тонн зерна, що на 23% менше, ніж на аналогічну дату сезону 2019/20. Зокрема, експортовано 7,8 млн. тонн м’якої пшениці (- 24%), 2,9 млн. тонн ячменю (-7%) і 569,5 тис. тонн кукурудзи (-59%). Імпорт кукурудзи склав 5,9 млн. тонн, що на 19% менше;
- За даними USDА, на 8 листопада сівба озимої пшениці в США проведена на 93% площ (91% рік тому). Зійшло 79% посівів (76%), на “добре-відмінно” було оцінено 45% посівів (54%). Прибрано 91% врожаю кукурудзи (62%). 44% посівних площ в 48 штатах відчувають дефіцит вологи у верхньому шарі ґрунту (16%);
- Уряд РФ опублікував проект постанови щодо введення квоти на експорт зерна з Росії в розмірі 15 млн. тонн в період з 15 лютого по 30 червня 2021 року;
- Обнулення Туреччиною імпортних мит на пшеницю, ячмінь і кукурудзу може бути пролонговано до кінця сезону 2020/21 через побоювання, що пандемія Covid-19 продовжить загрожувати внутрішнім поставкам. Продовження безмитного режиму дасть трейдерам більше часу, щоб скористатися перевагами цього заходу;
- Експерти Зернової біржі Росаріо знизили прогноз виробництва пшениці в Аргентині з 17 млн. тонн до 16,7 млн. тонн – найгіршого показника за 5 років. Причиною перерахунку стала тривала посуха в пшеничному поясі країни;
- Бразилія видала протокольну інструкцію, дозволивши імпорт генетично модифікованої (ГМ) сої та кукурудзи зі Сполучених Штатів. В даний час запаси цих культур в країні знаходяться на низьких рівнях, а ціни на внутрішньому ринку б’ють рекорди;
- Зернове агентство Туреччини ТМО на тендері 11 листопада закупило 550 тис. тонн борошномельної пшениці ціною 268,85-277,80 $/тонна C&F з відвантаженням 24 листопада – 18 грудня;
- Борошномельні підприємства Індонезії закупили 40 тис. тонн австралійської білозерної пшениці преміум за ціною 270-272 $/тонна C&F з поставкою в січні 2021 р.;
- Зернове агентство Алжиру OAIC на тендері 12 листопада закупило до 600 тис. тонн м’якої борошномельної пшениці довільного походження за середньою ціною 274,50 $/тонна C&F, що трохи дешевше, ніж на попередньому тендері 21 жовтня. Поставка – в період з 01 по 15 січня і з 16 по 31 січня 2021 р.;
- Торгова корпорація Пакистану (ТСР) оголосила міжнародний тендер із закупівлі 400 тис. тонн борошномельної пшениці довільного походження. Тендер відбудеться 18 листопада.
Минулого тижня Мінсільгосп США опублікував свій листопадовий звіт, найяскравішим моментом у якому, принаймні, для України, було різке – на 8 млн. тонн – зниження прогнозу виробництва української кукурудзи. Також на 5,5 млн. тонн цей прогноз був понижений і для США, хоча глобальна оцінка врожаю зернової була понижена лише на 1,2% – до 1144,6 млн. тонн. Щодо пшениці, то в цьому розділі звіт “сюрпризів” не містив, хоча прогноз валового збору зернової у світі також був понижений – на 0,09% в порівнянні з жовтневою оцінкою. Хоча більшість коригувань була очікувана ринком, тим не менш підтвердження очікувань призвели до подорожчання кукурудзи і здешевлення пшениці на провідних біржах. Практично так саме відреагував і спотовий ринок – впродовж тижня на більшості торгівельних майданчиків фіксувалося зростання цін контрактів на кукурудзу і зниження – на пшеницю.
Ще ніколи продавати кукурудзу вітчизняним сільгоспвиробникам не було так вигідно, як минулого тижня. Під завершення збиральної кампанії – а обмолочено на кінець минулого тижня було вже майже 80% площ під зерновою, закупівельні ціни трейдерів і експортерів на кукурудзу, за даними моніторингу “ПроАгро Груп”, зросли ще на 100-200 грн./тонна, а у переробників зернова подорожчала на всі 300 грн./тонна.
Важливим психологічним чинником чергового підвищення цін на кукурудзу став останній звіт USDA, який розкрив “секрет Полішинеля”, а саме зменшив прогноз виробництва зернової в Україні відразу з 36,5 до 28,5 млн. тонн. Вже наступного дня ціни пропозиції української кукурудзи на FOB зросли $5/тонна, а за підсумками минулого тижня це зростання склало в середньому $7/тонна. При цьому ніхто не візьметься стверджувати, що це останнє подорожчання і що вже поточного тижня кукурудзу буде продавати менш вигідно.
Разом з кукурудзою минулого тижня на лінійних елеваторах зросли і ціни на ячмінь, який також подорожчав у пропозиції на експорт – ціна зернової на FOB додала в середньому $5/тонна.
Натомість українська пшениця другий тиждень поспіль в цілому зберігає ціновий статус-кво попри деяке зменшення світових цін на зернову і навіть деяке здешевлення її пропозиції на FOB/Чорноморські порти. Скорочення запасів, обмеження обсягу пропозиції на тлі високого попиту на зернову підтримують внутрішні ціни на неї, не зважаючи на коливання глобальної кон’юнктури. Втім, деякі трейдери минулого тижня таки знизили свої закупівельні ціни на пшеницю на первинних елеваторах і в портах на 100 грн./тонна, але це може свідчити лише про те, що в них немає значних контрактів на поставки, і отже, вони не потребують стабільних обсягів закупівлі зернової.
Стабільними минулого тижня залишилися і ціни виробників на продукції переробки пшениці – борошно і висівки, що має слугувати поступовому відновленню попиту на неї, який значно скоротився через попереднє подорожчання.
