Законопроєкт #5839 про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів, який розглядається зараз у парламенті, несе кілька великих ризиків для України та зернової галузі загалом.
Про це пише президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов у колонці на «Бізнес НВ», передає «ПроАгро Груп» з посиланням на прес-службу УЗА.
«Україна експортує близько 35% своєї зернової продукції до країн ЄС. Євросоюз — це преміальний ринок, оскільки споживачі в ЄС мають кошти і готові купляти українську продукцію, в тому числі, через те, що вона не є генно-модифікованою. В ЄС діє досить жорстка система регулювання обігу ГМО-продукції. Така ж ситуація з жорстким регулюванням обігу ГМО-продукції в Китаї, куди Україна теж експортує значну частину кукурудзи, ячменю та сої. Якщо взяти загалом ринки, то Україна 80−90% експорту кукурудзи, 90% експорту сої та 95% експорту ріпаку спрямовує до ЄС і КНР», – нагадав автор.
До того ж, зазначив він, в світі зерно ГМО торгується з дисконтом в 10−20%, а то і більше. Окрім того, знайти покупця на таке зерно складно через небажання імпортерів купувати ГМО-продукцію. Покупців на ГМО-кукурудзу практично неможливо знайти.
«Таким чином, можна оцінити, що втрати тільки від нижчої ціни на ГМО-продукцію можуть скласти близько $1,5−2 млрд., а у випадку неможливості реалізувати таку продукцію — втрати будуть ще більшими», – робить висновок президент УЗА, додаючи, що Україна ще й втратить репутацію надійного постачальника якісної агропродукції.
З огляду на це Микола Горбаьов вважає за необхідне доопрацювати згаданий законопроєкт, щоб запровадити чіткі обмеження на вирощування певних видів ГМО зернових та олійних та гармонізувати обмеження щодо обігу ГМО відповідно до норм ЄС.
«Інакше отримаємо кризу в аграрному секторі, який на сьогодні є чи не основним джерелом експортної виручки, та втратимо мільярди доларів доходів», – попередив він.
