Такий песимістичний прогноз озвучив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький під час обговорення з профільними асоціаціями та аналітиками питання дефіциту добрив.
Про це повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на «Голос України».
Нестача добрив – це одна з найактуальніших для агросектору проблем, бо попереду чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме чи не весь світ. Адже Україна на агрокарті є однією з провідних держав, і від обсягів виробництва зернових залежить їх ціна на міжнародних ринках та продовольча безпека багатьох країн.
Керівник аналітичного проєкту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук нагадав, що до війни в Україні на постійній основі добрива випускали три заводи: «Рівнеазот», «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» і черкаський «Азот». Також діяв «Дніпроазот», але з деякими інтервалами. Обсяг власного виробництва перевищував імпорт – йдеться про понад 70%.
«Загалом у 2021-му було імпортовано 1,4 млн. тонн азотних добрив, тоді як загальне виробництво, за даними Держстату, перевищило 5,2 млн. тонн», – уточнив Дмитро Гордійчук.
Однак з початком повномасштабної війни, за його словами, працюючими залишилися тільки два заводи – «Рівнеазот» та черкаський «Азот». На жаль, «Сєвєродонецьке об’єднання “Азот» змогло протриматися тоді лише місяць.
«Звичайно, такі зміни істотно підкоригували статистику в гірший бік: у підсумку загалом за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн. тонн азотних добрив, а імпортовано 4,3 млн тонн», – наголосив Дмитро Гордійчук.
До липня 2022-го агросектор ще мав змогу купувати добрива за довоєнними цінами. Потім почала стрімко дорожчати селітра. Фактично за три місяці вона підскочила з 27 тисяч гривень за тонну до 37 тисяч, що створило критичну ситуацію для родючості ланів.
Прийнятне для аграріїв співвідношення, коли тонна селітри коштує не більш як 2,5 тонни пшениці, щодо карбаміду – то це 3-3,5 тонни кукурудзи. Торік ці показники були вдвічі, навіть утричі перевищені. Нині витрати порахувати складно, однак гектар кукурудзи вимагає орієнтовно 8-9 тисяч гривень вкладень. Йдеться лише про базовий азот, а ще ж потрібне підживлення, пальне для внесення, яке також подорожчало. Тому фінальна сума є «непривабливою» для аграрія.
Надто багато залежить і від небесної канцелярії.
«Адже добрива працюють як комплексне живлення, й основне – це погодні умови. Та якщо скоротити внесення добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути двократним. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питанні для нас є дуже важливою», – зазначив Тарас Висоцький.
