- На кінець грудня 2021 року понад 90% посівів українських озимих зернових культур під наступний урожай перебували в хорошому стані, повідомили в Мінекономіки. Восени Україна засіяла близько 8 млн. га різних культур, в тому числі 6,1 млн. га озимої пшениці;
- На початку 2021 року в Чорноморському регіоні переважали сприятливі для озимих погодні умови. Так, температура повітря в Україні була на 3-7 °C вищою за норму, а рівень опадів в деяких регіонах навіть її перевищив. При цьому більшість основних регіонів з виробництва зерна залишаються без снігового покриву, оскільки опади були у вигляді дощу. Похолодання в другій декаді січня може принести опади вже у вигляді снігу, однак поточна відсутність сніжного покриву збільшує ризики для посівів озимих зернових в країнах регіону. Очікується, що похолодання буде короткочасним, проте можливий розвиток періодів зниження температури до кінця січня як мінімум;
- Станом на 6 січня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 26,4 млн. тонн зернових і зернобобових культур, що на 5,1 млн. тонн менше, ніж в аналогічному періоді торік. Зокрема на вказану дату поставлено пшениці – 12,5 млн. тонн (- 2,5 млн. тонн), ячменю -3,8 млн. тонн (+15 тис. тонн), жита – 1,7 тис. тонн (-3,3 тис. тонн), кукурудзи – 9,7 млн. тонн (-2,6 млн. тонн). Крім того експорт борошна склав 79,3 тис. тонн, що також на 114,4 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону;
- Агентство “СовЕкон” знизило прогноз експорту пшениці з Росії в сезоні 2020/21 з попередніх 40,8 млн. тонн до 36,3 млн. тонн, припускаючи більш різку реакцію фермерів на падіння цін через впровадженням урядом РФ експортного мита на зернову. Так, значна частина фермерів може прийняти рішення відкласти продажу до 2021/22 МР в розрахунку на стрімке зміцнення цін після скасування мита. Таке рішення може підтримати не найсильніші перспективи майбутнього врожаю;
- Мінсільгосп Аргентини тимчасово зупинив реєстрацію експортних контрактів на поставки кукурудзи з датою виконання до 1 березня 2021 року (початок сезону 2020/21) внаслідок посушливої погоди та невизначеності з майбутнім врожаєм та забезпеченістю достатніх для внутрішнього споживання запасів кукурудзи;
- Аргентинські фермери, незадоволені намірами влади обмежити до 1 березня експорт кукурудзи, заявили про можливий страйк у вигляді припинення продажів всіх культур для експорту. До цього впродовж трьох тижнів в країні страйкували працівники портів, що призвело до простою понад 200 суден на рейдах в очікуванні завантаження і зупинки експорту сільгоспкультур;
- Протягом перших п’яти місяців (липень-листопад) 2020/21 маркетингового року Єгипет імпортував близько 6,61 млн. тонн пшениці, що на 7% більше, ніж за той же період минулого року, і на 30% більше, ніж в середньому за попередні 5 років. За цей період країни Чорноморського регіону, включаючи Україну і Росію, відвантажили в Єгипет близько 6,3 млн. тонн пшениці (близько 95% обсягів імпорту), що на 26% більше, ніж за той же період минулого року, і на 48% більше, ніж в середньому за останні п’ять років;
- За повідомленнями трейдерів, Ефіопія скасувала закупівлю близько 600 тис. тонн пшениці, законтрактованої на тендерах у листопаді 2020 р. через те, що компанії-переможці тендерів не змогли надати виконавчу заставу після підписання контракту.
На межі 2020 і 2021 років світові ціни на основні зернові культури – пшеницю і кукурудзу – різко поповзли вгору. Головним драйвером цін на всіх торговельних майданчиках глобального ринку стала Південна Америка, зокрема, Аргентина, де не встигли в останні числа грудня припинити страйк портові робітники, через яких був заблокований експорт, як про свій намір страйкувати оголосили фермери. Вони пригрозили зупинити продаж кукурудзи і решти культур у відповідь на заяву уряду про припинення реєстрації експортних контрактів, термін виконання яких припадає на січень-лютий поточного року. Все це відбувається на тлі жорсткої посухи, яка вплинула на зниження врожайності зерна в Аргентині і на темпи посівної кампанії кукурудзи і пшениці під майбутній врожай.
З часу останнього огляду внутрішнього зернового ринку два тижні тому ціни на ньому встигли суттєво вирости. Зазвичай кволі на рубежі років вітчизняні ринкові індикатори цього разу активно оновлювалися впродовж усіх новорічних свят, поспішаючи за такою саме стрімкою динамікою глобального зернового ринку.
За даними моніторингу “ПроАгро Груп” з початку нового 2021 року найбільш суттєво зросли ціни на пшеницю – в середньому на 250 грн./тонна. Основною причиною такого різкого зростання стало подорожчання зернової на експортному напрямку до рекордного за останні шість років рівня – понад $270/тонна за продовольчу зернову на FOB/глибоководні порти Чорного моря через скорочення прогнозів експорту російської зернової, припинення контрактації пшениці Аргентиною і погрозою страйком тамтешніми фермерами. Хоча з огляду на свята особливої активності внутрішньої торгівлі зерном не спостерігалося, оскільки більшість сільгоспвиробників відклали справи на післясвятковий період, трейдери тим часом активно підвищували ціни попиту, заохочуючи продавців “ловити момент”, вставати з-за святкового столу і поновлювати торгівлю.
Таке саме зростання цін минулого тижня спостерігалося і на ринку кукурудзи. Ціна на FOB на зернову перетнула позначку $270/тонна, тож і внутрішні ціни відповідно зросли від 150 грн. тонн на внутрішніх базисах і до 300 грн./тонн в портах.
Поза загальним контекстом подорожчання зерна залишився ячмінь. Хоча експортні ціни на зернову теж формально зросли, через скорочення запасів і брак пропозиції ячменя ціни попиту на нього на внутрішніх базисах залишилися без змін.
Разом з трейдерами і експортерами закупівельні ціни на пшеницю і кукурудзу з початку року збільшили і переробники. Натомість на продукти переробки пшениці – пшеничне борошно і висівки – виробники поки що залишили ціни на передноворічному рівні, аби не позбутися реалізації, оскільки попит на них, в першу чергу – на борошно, наразі перебуває на досить низькому рівні.
20210108-grain
