Головна Новини Експертна думка Сталість у пріоритеті

Сталість у пріоритеті

Марія Колесник, заступник директора ProAgro Group, аналітик аграрних ринків

Останніми роками вага екології, соціальних та управлінських аспектів (ESG) у світі постійно зростає. Тож дотримання бізнесом цих критеріїв сприймається як необхідність, оскільки саме це дає змогу нарощувати обсяги продажів та залучати додаткові інвестиції. Соціальна свідомість суспільства рухає корпоративні зміни і може стимулювати розвиток чи крах того чи іншого бізнесу.  

Дедалі активнішим споживачем продукції етичних компаній, за спостереженнями аналітиків McKinsey, є покоління Z. Люди, народжені між 1995-м та 2010-м роками готові навіть платити премію за ті бренди, що переймаються питаннями клімату, є соціально активними, виступають проти расової та інших видів дискримінації. З кожним роком значущість та думка цього покоління для виробників постійно зростає і десь через 5–10 років саме вони формуватимуть споживчі тренди. Принаймні ще п’ять років тому, за даними Nielsen, 66% із 30 тис. респондентів з 60 країн світу заявляли про готовність платити більше саме за стійкі бренди. І це було +16% зростання (за два роки). Тож і нині очевидне зростання — щонайменше на ще 16%. А надалі тенденція лише посилюватиметься. 

Зменшити «вуглецевий слід» 

Інвестиційна привабливість сталого бізнесу останнім часом стрімко зростає. Відповідно, екологічні, соціальні та управлінські критерії — це той набір стандартів діяльності компанії, які соціально свідомі інвестори сьогодні розглядають для виявлення потенційних інвестицій. Більшість інвесторів переконані, що вуглецево нейтральні бізнес-процеси та повне узгодження бізнес-стратегій з цілями сталого розвитку мають вирішальне значення як для успішного подальшого зростання компаній, так і для збільшення обсягів її продажів в усьому світі. Тож нині у пріоритеті ланцюги постачання з низьким рівнем «вуглецевого сліду». 

За оцінками фінансових аналітиків, інвестиції ESG вже перевищують 30 трлн доларів і, як прогнозується, тренд на їх зростання протягом найближчих років збережеться. Особлива увага — до сектору F&A (Food and Agro), оскільки, за оцінками, 24% вуглецевих викидів у світі припадає саме на сільське та лісове господарство. Відповідно до Паризької кліматичної угоди, кількість викидів вуглецю пов’язаних із сільським господарством має бути до 2050 року зменшена з 12 до 4 гігатонн. Відповідно до даних S&P Global Trucost світове аграрне виробництво коштує довкіллю близько 3 трлн американських доларів на рік, з яких 1,15 трлн припадає на рослинництво, що перевищує на 170% вартість його виробництва. 

Врятувати землю і воду 

Опустелювання земель, яке останніми роками відчутне на півдні та частково сході України вимагає від фермерів застосування регенеративних технологій. Вони, як показує практика, відроджують майже нікчемні непродуктивні земельні активи — і це привабливий критерій з точки зору сталості для потенційних інвестицій ESG. Одним із прикладів того, як можна запобігти ерозії ґрунту та сприяти поліпшенню його якості, зокрема на виноградниках, є сівба бобових або вівса у міжрядді між лозами. Це невеличкий крок, але він направлений на зменшення викидів і робить вашу компанію більш сталою за ESG-критерієм. 

Не менш актуальним питанням є наявність необхідних обсягів прісної води в країні. За оцінками експертів, у світі до 2030 року розрив між попитом та пропозицією прісної води зросте до 40%. Оскільки на сільськогосподарське виробництво припадає 70% всього її споживання у світі, проблема найближчими роками ставатиме дедалі більше відчутною. Один зі способів забезпечити прісною водою сади чи виноградники — ставки для підживлення підземних вод. Взимку вони накопичують надлишки річкової води і потім поповнюють нею водоносні горизонти. Інший спосіб — це очищення стічних вод для подальшого використання. Для цього на місцевих очисних спорудах будують резервуари, звідки вже очищену воду використовують для поливу. 

Запобігти викидам метану 

У тваринництві основною екологічною проблемою, на яку нині активно звертають увагу інвестори, є продукування газу метану в результаті процесу життєдіяльності тварин. Як запобігти викидам парникових газів, не позбавляючи людство білкової їжі? Наразі шляхи розв’язання цієї проблеми шукають, як мовиться, на всіх фронтах — від генетики до зміни раціонів. Зокрема, чи не найбільший обсяг інвестицій сьогодні спрямовано на виробництво відповідних кормових добавок (для зменшення викидів метану). Цікавим прикладом ESG інвестиції на 65 млн американських доларів став пілотний проєкт з вирощування водоростей на 800 га біля узбережжя Намібії. Він поєднує декілька екологічних аспектів зменшення «вуглецевого сліду»: з одного боку — водорості швидко поглинають вуглець з атмосфери, з іншого — водорості є сировиною, яку потім використовують як корми для худоби та біостимулятор. 

Нові світогляди диктують 

Вимоги до сталого розвитку ком паній та нові світогляди споживачів поступово змінюють ставлення до бізнес-процесів і самих виробників. Так, у квітні цього року Асоціація молодих фермерів Люксембургу Lëtzebuerger Landjugend a Jongbaueren подала петицію із закликом заборонити забій люксембурзької худоби на бійнях, які не сертифіковані за стандартами Європейського Союзу, посилаючись на те, що діє в інтересах добробуту тварин. Оскільки Люксембург має дуже високі стандарти щодо розведення, утримання та забою худоби, то, вимагаючи заборони перевезення на забій ВРХ у країни, що не входять до ЄС і не відповідають цим стандартам якості, фермери намагаються запобігти жорстокому поводженню з тваринами. 

Поштовхом до цього став нещодавній інцидент із блокуванням Суецього каналу, через який мільйони тварин щороку перевозять кораблями з Європи на Близький Схід у жахливих умовах. До речі, Австралія та Велика Британія вже теж оголосили про заходи жорсткого регулювання умов вивезення живих тварин. Зокрема, британський уряд розпочав консультації щодо заборони вивезення живих тварин з країни на відгодівлю або забій. 

Які аргументи переконливіші 

Попри те, що уряди дедалі більше уваги приділяють екологічним проблемам і навіть є певна синергія з бізнесом у питаннях ESG, до повного порозуміння ще вкрай далеко. Яскравий приклад — марна спроба адміністрації президента Байдена вмовити американських фермерів додатково вивести цього року з обробітку 4 млн акрів (+20%) угідь, відповідно до 36-річної екологічної програми. Тамтешні фермери не мають наміру добровільно приставати на цю пропозицію. Вони навіть не погоджуються робити це за гроші — за програмою USDA, уряд платить фермерові щорічну орендну плату, якщо той 10–15 років не вирощуватиме урожай на екологічно чутливих землях (щоб запобігти ерозії ґрунту, зменшити викиди вуглецю тощо). Схоже, ринкові аргументи все ще переконливіші за екологічні. Американська National Grain & Feed Association навіть застерегла USDA не намагатися включати до національної програми великі обсяги посівних площ в основних аграрних регіонах країни. Мовляв, надлишковий попит на зерно, олійні та продукти їх переробки призведуть до збільшення виробництва у тих країнах, де до екологічних питань ставляться зневажливіше. Зокрема, скорочення виробничих площ в США та ЄС спричинить більш швидку вирубку лісів у Південній Америці чи в Тихоокеанському регіоні. 

Зворотний бік медалі 

Зацікавленість фінансових та інстиціональних інвесторів ESG проектами, породила й таке явище, як «екологічне миття» (greenwashing). Цей термін вживають у тому разі, коли компанії та установи змінюють свої цілі, продукти й політику, щоб здаватися екологічно чистими чи сталими, але насправді не відповідають таким критеріям. Експлуатуючи екологічні питання або питання рівноправ’я та різноманіття, вони обмежуються деклараціями певних кроків (для залучення більшої кількості клієнтів, отримання більших прибутків і врешті-решт підвищення вартості ціни власних акцій). Наприклад, на логотипі застосовують зелені кольори, квіти чи рослинне листя (щоб підкреслити екологічність продукту). Треба розуміти, що екологічне «упакування» жодним чином не пов’язане з виробничими процесами. Механізмів та типів зеленого миття дуже багато — це і спотворення показників споживання, коли виробники «недораховують» кількість використаних ними природних ресурсів, і відволікання уваги від чогось іншого, що робить компанія. І таких прикладів, коли бізнес намагається ввести в оману як споживача, так і інвестора, вистачає в кожній галузі. Тому деякі країни вже запровадили жорсткі заходи, спрямовані на протидію такому маркетингу. 

Із запровадженням Європейським Союзом нових правил запобігання екологічному «миттю» всі інвестиційні продукти класифікуватимуть як сталі та несталі. Відповідно, менеджери фондів повинні будуть публікувати інформацію про свої процеси сталого розвитку. Для інвестиційних продуктів запроваджено три категорії, які різняться кольорами: від темно-зеленого до світло-зеленого (відсталого до несталого), залежно від їх впливу на клімат та соціальну складову. Якщо інвестиційний фонд, який не входить до ЄС, хоче залучити європейських інвесторів (фізичну чи юридичну особу), йому доведеться дотримуватися цих нових вимог. 

Стаття надрукована в газеті AgroTimes, липень 2021 року