Головна Новини Ринок України Фермери просять прийняти закон про розвиток вівчарства

Фермери просять прийняти закон про розвиток вівчарства

13

Регіональні організації Аграрного союзу України звернулися до Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати-Україна”, до якої входять Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області. Вони просять через депутатів Верховної Ради від цих регіонів порушити відповідні питання в парламенті та прийняти закон про розвиток вівчарства в гірських районах Карпат.

Як повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на Seeds.org, раніше поголів’я овець і кіз в Україні налічувало 10 млн. Рентабельність галузі підтримувалась за рахунок відносно високих цін на вовну, її потреб для виробництва в легкій промисловості.

З переходом на ринкові умови в АПК поголів’я овець скоротилося у дев’ять разів. Колись великотоварна галузь перетворилася на дрібнотоварну і налічує 1,1 голів. У господарствах із поголів’ям більш як 500 голів нині утримується їх 172,5 тис.

Це зумовлено низкою чинників. Передусім за роки незалежності знизились ціни на вовну, а ткацький комбінат у Чернігівській області припинив приймати цю сировину. Вести рентабельно вівчарство можна б і за рахунок покращення годівлі молодняку на м’ясо, посприяли б бюджетні дотації на корми. Вівчарство в зоні Карпат розвивається століттями.

“Тут є справді чудові люди, котрі знають і вміють професійно вести цю галузь. Що надихає їх майже півроку проводити на випасанні отар, далеко від сім’ї, терпіти несприятливі погодні умови з майже ненормованим робочим днем. Традиції горян, високий від діда-прадіда фаховий рівень у цій справі ще зберігають вівчарство як галузь у тваринницькому товарному виробництві. Вони, хай і в незначних обсягах, продовжують забезпечувати зростаючий з кожним роком попит на бринзю, сир, масло й вурду”, – ідеться в повідомленні.

Експерти наголошують, що без державного втручання складно підтримувати позитивну рентабельність вівчарства – через надмірну вартість кормів і низькі ціни реалізації виробленої продукції. Вирішення цих проблем призвело б до зростання поголів’я овець і, відповідно, створення робочих місць у депресивних гірських районах, а також до наповнення місцевих бюджетів.