Юристконсульт асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Ольга Кухар заявила, що цього року держава впроваджує дотації для бджолярів за програмою “Фінансова підтримка сільгоспвиробників”. Проте чи продовжиться ця практика надалі, залежатиме від самих пасічників, повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на agroportal.ua.
Зокрема, підтримка галузі бджільництва передбачена за двома напрямами: спеціальна бюджетна дотація у розмірі 200 грн на бджолосім’ю, проте тільки власникам пасік із кількістю бджолосімей від 10 до 300, та компенсація вартості племінних бджолопакетів і бджоломаток – до 50% вартості, але не більше, ніж 500 грн за бджолопакети і 100 грн – за бджоломатки.
“Сподіваємося, що пасічники максимально скористаються програмою, – каже експертка. – В результаті, якщо буде попит на такі напрямки, держава побачить потребу і надалі надавати підтримку галузі бджільництва, тому все залежить від пасічників – як вони зорганізуються та подадуть всі необхідні документи”.
Важливим у цьому процесі є те, що отримати дотацію зможуть лише пасічники, що зареєстровані. Проте, за даними експертів, в Україні зареєстровано 2-5% пасічників від загальної кількості.
“Тому саме така підтримка зможе стимулювати бджолярів реєструвати пасіки, ми принаймні це очікуємо”, – додає Ольга Кухар.
Для агровиробників також важливо, щоб пасіки були зареєстровані – це індикатор їхньої присутності на місцевості. Відповідно, якщо аграрій знає про їхнє існування – він повідомляє про обробку полів та комунікує по внесенню засобів захисту рослин.
Вона зазначає, що більшість бджолярів уникають цього. Наразі неможливий повноцінний облік пасічників, і це саме через небажання останніх реєструвати пасіки. За даними експертів, в Україні налічується понад 400 тис. пасічників, проте точна цифра невідома, як і не доведено, що вказана цифра вірна.
Водночас, віце-президент Української асоціації експортерів та переробників меду Едуард Кричфалушій каже, що в Асоціації ЄС, відповідно до висловлених сумнівів щодо походження українського меду одного з найбільших об’єднань виробників агропродукції Євросоюзу, з’явилося запитання – яким чином Україна може виробляти таку кількість меду, якщо офіційно не зареєстрована відповідна кількість виробників.
“Зняти всі питання та спростувати підозри Асоціації ЄС щодо якості українського меду можливо за умови офіційної реєстрації всіх виробників цієї продукції”, – цитує його слова agroportal.ua.
За його словами, щороку Українська асоціація експортерів та переробників меду експортує до 70 тис. т меду, і, відповідно до цього показника, в Україні мають бути облікованими 80-85 тис. бджолярів, а вироблений ними продукт – контрольований відповідними ветеринарними службами. В такому випадку запитань до України щодо якості меду не буде.
“Робота в “сірому полі” призводить потім до таких ситуацій, коли під сумнів ставиться робота всієї медової галузі”, – констатує Едуард Кричфалушій.
Експерт додає, що до тих пір, поки Україна не заважала з її великою кількістю продукції іншим країнам-виробникам меду, запитань не виникало. Коли Україна стала другим постачальником меду в Європі, обійшовши Румунію, Польщу, Болгарію, почали цікавитися, звідки в країні стільки меду при такій невеликій кількості офіційно зареєстрованих виробників.
“Хоча ми всі добре розуміємо, що в Україні з часів СРСР бджільництво було популярним у сільському господарстві, і звинувачувати її немає підстав. Треба тільки вирішити питання реєстрації та простежуваності походження меду”, – констатує Едуард Кричфалушій.
