Головна Новини Ринок України Ринок землі: є відкриті питання

Ринок землі: є відкриті питання

Фінальний варіант прийнятого у другому читанні земельного закону 2178-10 залишив чимало відкритих питань, на які критично важливо знайти відповіді вже сьогодні, повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на agropolit.com.

Екс-очільниця Мінагрополітики Ольга Трофімцева вважає, що потрібно ввести поняття пов’язаних осіб, щоб запобігти скуповуванню землі через родичів і підставні компанії. В іншому випадку, заявлене обмеження в 100 га буде фікцією. Право банків на купівлю землі теж необхідно врегулювати і встановити також певні обмеження, тому що саме в цій частині криється досить серйозний ризик “схем”. Також потребує врегулювання – реальне забезпечення переважного права орендаря щодо купівлі землі, яку він орендує та обробляє.

Доктор економічних наук, старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин впевнений, що питання земельної реформи набагато ширше, ніж просто обіг земель і відповідний закон. Прийняття закону про обіг – це як вишенька на торті, вона вінчає все, що має бути зроблене до цього. Але треба ще сам торт зробити. А сам торт – це ще шість законопроєктів, які зараз лежать у Верховній Раді, можливо, деякі з них найближчим часом вдасться прийняти, тоді земельна реформа набуватиме більш чітких обрисів.

“Фактично законопроєкт про обіг врегулював лише коло набувачів прав на землю і контроль за економічною концентрацією. Підприємці та пересічні громадяни отримають вигоди від земельної реформи тоді, коли буде дорегульовано устрій, децентралізація земельна буде проведена, ось уже прийняли закон про інфраструктуру геопросторових даних, він відкриє доступ до кадастрових систем, примусить органи влади робити всі дані. Потім закон про електронні земельні торги треба ухвалювати…Я хотів би побачити більше інструментів, які захищають у користуванні тих, кого зараз обмежили у правах придбання землі. Тобто заборонили, наприклад, купувати землю компаніям з іноземними інвестиціями, але не запропонували їм жодних альтернатив, як їм допомогти утримати цей земельний банк”, – каже він.

А президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко наполягає, що фінансування – це питання номер один, його треба було б комплексно вирішувати з прийняттям цього закону. “Можу назвати чотири питання, які впустили автори законопроєкту 2178-10: інструмент фінансування, друге – хто має право першої руки, третє – це концентрація землі, четверте – як будуть продаватися ці земельні паї. А ще є питання про банки, які чомусь мають право два роки користуватись цими паями після того, як отримають їх у власність. Принаймні у двох законопроєктах, які були створені ще в попередньому скликанні, було запропоновано 6 місяців, у одному було рік. Рік – більш ніж достатньо”, – упевнений він.

І додає щодо права першої руки: “Написано хто орендує, той першим купує. Наприклад, якщо орендує хтось, хто має молочну ферму, той хто вклав кошти і посадив сад чи ще щось. Тобто інвестував і має якісь підстави претендувати на ці землі. Тоді, дійсно, такий орендар, безумовно, має право першої руки. Але той орендар, а таких більшість, хто 10, або і більше років забирав цю землю і сіяв, якщо не кожен рік, то через рік соняшник. Знищив родючість цих ґрунтів, нічого не робив, не допомагав відновленню місцевості, в якій він крім того, що платив орендну плату власнику паю, більш нічого не робив – і вони отримали зараз право першої руки. Це не можна дозволяти, тобто треба було прописати, що отримає той, хто інвестував, далі – хто живе там (місцевий фермер), далі – інші громадяни України, а далі вже будь-хто інший”.

Перегляди: 0