Головна Новини Ринок України Пропозицію знизити ввізне мито на рис розкритиковано

Пропозицію знизити ввізне мито на рис розкритиковано

Підтримка трейдерів, яка їм не дуже-то й допоможе, загрожує обернутися шкодою для аграріїв. Так рисоводи Херсонщини характеризують урядову пропозицію тимчасово знизити з п’яти відсотків до нуля ввізне мито на деякі види зернових, у тому числі й на рис. Ініціатори поданого до Верховної Ради законопроєкту вважають, що “нульовий варіант” допоможе стабілізувати ціни на крупу й запобігти їх дефіциту. Проте така аргументація, м’яко кажучи, здивувала експертів, повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на golos.com.ua.

“У карантин рисова крупа не стала об’єктом таких відвертих спекулятивних маніпуляцій, як гречка. Оптові закупівельні ціни на неї справді зросли з 15 до 17,8-18 гривень за кілограм, а роздрібні – до 19-22 гривень. Це не йде в жодне порівняння із гречаною крупою, на яку в супермаркетах, надто київських, прайс “зашкалює” за п’ятдесят гривень. Та й про дефіцит говорити годі – рису вдосталь, – зазначив директор Інституту рису НААН України (Скадовський район) Володимир Дудченко. – Крім того, митні ставки на імпортний рис у нас і без “нульового варіанта” не йдуть ні в яке порівняння зі ставками сусідніх країн. У Болгарії, Польщі, Румунії, Угорщині з тонни беруть 150-190 доларів митних платежів, а в Україні – 5-10 доларів”.

Аграрії Херсонщини вирощують майже половину всіх обсягів вітчизняного рису. Однак через 30-відсоткове збільшення плати за транспортування води зрошувальними каналами вони і так скоротили площі під цю вологолюбну культуру, перепрофілювавши “чеки” під озимі, соняшникові поля й баштани. Адже кавуни й соняшник не потребують, аби їх “заливали”, тобто їх собівартість менша, а дохідність зараз практично не відрізняється. Аби рису вирощували більше й задовольняли бодай внутрішній попит (по 2,5 кілограма рисової крупи на кожного українця щороку), треба стимулювати не ввезення рису, а його виробництво. Для цього маємо розробляти цільові програми розвитку зрошення, створення нових високопродуктивних сортів культури. Тоді й можна буде говорити про реальну допомогу споживачеві.

Перегляди: 0