Щорічний експорт зернових в обсязі 50 млн. тонн не задовольнятиме український сектор, оскільки для забезпечення цієї цифри потрібно на 20-25% скоротити посівні площі, що може боляче вдарити по економіці.
Про це повідомив в інтерв’ю для Українського радіо перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає «ПроАгро Груп» з посиланням на «Укрінформ».
«Щомісячний експорт обсягом 4 млн. тонн нам вдається без діючого зернового коридора і в умовах обмежень. Така цифра точно нікого в Європі не буде бентежити, це умовно 50 млн. тонн на рік. Але така цифра не задовольнятиме наш український сектор, тому що для забезпечення цієї цифри нам на 20-25% треба скоротити посівні площі. А це величезна кількість пайовиків, які живуть з оренди, працівників агропідприємств, це інвестиції в техніку тощо. Тому просто так чверть території покинути і припинити на ній сіяти – це боляче і мінус в економіку», – зазначив він.
За словами Висоцького, треба знайти компроміс не через зменшення експорту, бо роль агросектора величезна.
«І будь-яке зменшення – це удар по економіці. 50 млн. тонн – цього недостатньо, щоб ми могли надалі нормально функціонувати. Сподіваємося, що розуміння з боку європейських країн буде, і ми продовжимо рухатися спільно в економіці, як і у взаємодії проти агресора. Вже зараз бачимо, що є велика ймовірність увійти в жовтень, працюючи спільно над подоланням викликів», – додав заступник міністра.
Він також розповів, що в більшості українських фермерів другий рік поспіль діяльність відбувається або в нуль, або у збиток.
«Об’єктивно, сьогодні зернові є збитковими – що пшениця, що кукурудза. Є невелика маржинальність лише в олійних культурах – соя, ріпак, соняшник. Отже, тут ідеться не про заробіток, а про виживання. Цю продукцію хоча б за нульовою рентабельністю все одно треба продати, для того щоб знову посіяти, тобто продовжувати свою діяльність. Реалізувати, щоб далі працювати. Не більше, не менше», – підкреслив Висоцький.
Урядовець наголосив, що економічний аналіз показує: немає підстав для закидів з боку сусідніх країн, що Україна здійснює не транзитне постачання, а залишає продукцію у Польщі та інших країнах, і це нібито шкодить їхній економіці.