Головна Війна проти України Компенсації агробізнесу за шкоду внаслідок воєнних дій

Компенсації агробізнесу за шкоду внаслідок воєнних дій

Ігор Ясько

Аграрний сектор економіки вже страждає через бойові дії. Частина земель захоплена, і посівна на них неможлива, на іншій частині ще досі відбувається розмінування, у деяких господарствах втратили техніку через факти примусового вилучення майна з боку рф, а деякі фермери просто покинули свої господарства, рятуючись від війни. ЗМІ публікували, що російські війська вже вивезли до Чечні вкрадену у Мелітополі сільгосптехніку на $5 млн. Тому дійсно є ризик, що росіяни можуть вкрасти і зерно, й інші здобутки фермерів з окупованих територій, загальні втрати можуть сягати сотні мільйонів доларів.

Звісно, що такі дії військ рф є злочином, який тягне за собою настання відповідальності згідно з нормами міжнародного права, а Україна отримує право на відшкодування майнової шкоди шляхом реституції або її різновида – субституції, а також компенсації.

Реституція – це повернення захопленого майна у первісному вигляді, як воно є, наприклад, та ж сільгосптехніка. Якщо повернути таке майно не вдається, то можна звернутися до субституції –  повернення майна аналогічного роду і приблизно рівноцінного тому, що було неправомірно вилучене й вивезене воюючою стороною з території супротивника. Компенсація ж надається за будь-яку шкоду і визначається в економічній оцінці, яка має бути співмірною серйозності порушення.

Щодо правової аргументації, можна звернутися до статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, ст. 28 IV Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та ст. 33 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, ст. 91 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року.

Звичайно, не треба забувати про те, що сам факт війни не свідчить про матеріальну шкоду, завдану вашому підприємству. Як і в мирний час, все необхідно фіксувати. Зрозуміло, що в умовах активного ведення бойових дій це зробити складно, але це може полегшити доказовий процес.

По-перше, повідомити про це правоохоронні органи (якщо неможливо подзвонити, то надіслати лист поштою або через офіційний сайт Офісу Генерального прокурора). Крім того, надіслати заяву і можливі докази до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, а також до Української Гельсінської спілки з прав людини.

По-друге, збирайте докази оціночної вартості втраченого майна: квитанції, рахунки-фактури (інвойс), гарантійні талони, товарні накладні, договори купівлі-продажу і т.д.  Фіксуйте факт вивезення техніки чи зерна або іншого товару – робіть фото і відео, не вимикайте камери спостереження. Не зайвими стануть і показання свідків, скріншоти публікацій у соціальних мережах, органах влади та ЗМІ, що можуть підтвердити розміщення військ чи підрозділів окупанта на території міста.

Отже, рф за нормами міжнародного права несе відповідальність за всі дії, що вчиняються особами, які входять до складу її збройних сил. Але тут варто зазначити, що східний сусід вже неодноразово нехтував нормами міжнародного права, тому існує ризик, що відшкодування завданої шкоди стане дуже довгим та надскладним процесом. Тому вже зараз можна звернути увагу міжнародної спільноти на створення спеціальних фондів для компенсацій за рахунок коштів з вилученого чи арештованого майна резидентів росії.

Ігор ЯСЬКО,

кандидат юридичних наук,

керуючий партнер,

керівник практики безпеки бізнесу

юридичної компанії WINNER