Головна Економіка і аграрна політика Обмеження пшеничного експорту: неприємна новорічна перспектива

Обмеження пшеничного експорту: неприємна новорічна перспектива

У цей непростий час, коли Україна потребує підтримки світу, інфопростором прокотилися чутки про наміри влади обмежити експорт української продовольчої пшениці. Будь-які протекціоністські кроки зазвичай критично сприймаються торгівлею і не сприяють збереженню позитивного іміджу надійного партнера, пише заступниця директора «ПроАгро Груп», аналітик аграрних ринків Марія Колесник у рубриці «Точка зору» на сайті AgroTimes.

Це не надто приємна новорічна перспектива для всього зернового ринку. Адже будь-яку інформацію «з високих кабінетів» одразу беруть до уваги біржові трейдери по всьому світу і починають жваво обговорювати серед аналітиків. Далі інвестбанки миттєво прогнозують імовірні сценарії розвитку подій, ринки лихоманить і ціни зростають…

«Як на мене, розмови про можливість будь-якого обмеження українського експорту пшениці є вельми неоднозначними. Чому? Бо цьогоріч країна зібрала рекордний урожай зерна –  за офіційними оцінками, понад 84 млн. тонн, із яких майже 32,5 млн. тонн – пшениця. Натомість, попри підписаний ще влітку Меморандум між зернотрейдерами та урядом щодо обсягів цьогорічного експорту, чиновники почали говорити про можливість додаткового обмеження торгівлі пшеницею. Цікаво, про яке саме «продовольче зерно» йдеться і на які якісні показники спиратимуться, визначаючи дозвільні критерії?», – запитує Марія Колесник.

Вона нагадує, що усе почалося із заяв виробників борошна, що їм нібито через занадто активний експорт не вистачає продовольчої пшениці. Мовляв, ціна на пшеницю з високим вмістом протеїну зростає, а відтак – і на хліб. Проте, замість пошуку ринкових механізмів для подолання наявного цінового росту або й загалом проблеми бідності, чиновники мають намір піти традиційним шляхом заборон та обмежень.

Разом із тим, внутрішнє споживання пшениці в Україні в середньому за рік становить 7,5-8,5 млн. тонн і останніми роками поступово наблизилося до нижньої межі цього діапазону. Внутрішній попит за останні п’ять років взагалі не перевищував 4,6 млн. тонн і постійно знижувався (бо й населення в країні поменшало). Решта 47% від загального обсягу національного споживання пшениці припадає на насіння й корми. І тут теж можливі варіанти, залежно від ринкової кон’юнктури: тваринники коригують раціони, враховуючи співвідношення цін на кукурудзу, фуражну пшеницю та ячмінь, а також наявне поголів’я.

«Отже за умов виробництва 32,5 млн. тонн узгоджений обсяг експорту пшениці на рівні 25,3 млн. тонн цілком природний і логічний. Нагадаю, що в сезоні 2020/21 МР виробництво пшениці в Україні становило 24,9 млн. тонн, а експорт – 16,6 млн. тонн. За перше півріччя маркетингового року на зовнішні ринки було відвантажено близько 16 млн. тонн української пшениці (це + 3,5 млн. тонн до темпів експорту у першому півріччі минулого сезону). Водночас потенційний обсяг експорту пшениці за весь поточний сезон може перевищити минулорічний на 8,7 млн. тонн (бо і врожай був більший)», – пише Марія Колесник.

За її словами, на початок 2022-го вільними для експорту в Україні є принаймні 9,5 млн. тонн пшениці, що повністю вкладається у раніше узгоджені рамки. Оскільки саме в цей період на світові ринки почне надходити зерно з південної півкулі (там також прогнозують рекордні обсяги виробництва), попит на пшеницю з Чорноморського регіону скорочуватиметься.

«Запроваджувати будь-які обмеження за таких умов є вкрай шкідливим кроком, який, на мою думку, не дасть очікуваних позитивних результатів, а лише спричинить хаос на ринку та внесе негативні корективи у проведення майбутньої весняної посівної», – зазначає експерт.