Незабаром самочинне будівництво зерносховищ має всі шанси піти у небуття: відповідальність учасників за правопорушення в цій сфері – як адміністративна, так і кримінальна – наразі посилюється.
Ліквідація ДАБІ
«Першим вагомим кроком реформування була ліквідація у вересні цього року ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції) й створення рішенням Кабінету Міністрів нового органу Держінспекції архітектури та містобудування – ДІАМ», – пояснює директор із продажів, співголова комерційного напрямку KMZ Industries Олексій Кіба.
Законодавці, зокрема, наголосили, що ДІАМ – не заміна ДАБІ. Це повноцінний новий орган, що має відмінну структуру, повноваження, а головне – принципи роботи. А основною задачею таких змін означили боротьбу із корупцією в галузі, зокрема незаконними будовами.
Відповідальність посилено!
Наступні кроки з реформування не змусили на себе чекати. Три місяці потому, 15 грудня 2021 року, Верховна Рада України у першому читанні прийняла Законопроєкт про посилення відповідальності у будівельній галузі (№5877). Він, зокрема, передбачає збільшення штрафів та посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Ще з нововведень – чітке визначення кола суб’єктів, на яких може бути накладено адміністративні стягнення. А також врегулювання питання самочинного будівництва шляхом тимчасового арешту об’єктів незаконного будівництва.
«Система також дозволятиме будь-якій особі через єдиний реєстр безперешкодно повідомляти про ведення будівництва в будь-якій точці країни, а контролюючі органи зі свого боку повинні провести перевірку наявності потрібних для цього дозволів, – розповідає Олексій Кіба. – До того ж, заявник в режимі онлайн має можливість, так би мовити, проконтролювати факт проведення такої перевірки й відслідковувати дії контролюючих органів на своє звернення».
Отримання дозволів на будівництво: зважайте на обмежувальні критерії
Експерти говорять: те, наскільки складним і тривалим буде шлях отримання дозволу на будівництво та введення об’єкта в експлуатацію, безпосередньо залежить від класу наслідків, до якого належатиме майбутній елеватор – значні, середні чи незначні. Саме отримання такого дозволу дає старт законному будівництву зерносховища.
Суттєво на строки початку будівництва, враховуючи терміни отримання усіх дозволів, впливають і так звані обмежувальні критерії.
«Перше – це цільове призначення землі, – говорить Олексій Кіба. – Якщо воно відповідає функціональному призначенню об’єкта будівництва – рухаємося далі. Якщо ж ні – зміна цільового призначення може зайняти пів року і більше».
Далі – детальний план території і в деякий випадках – зі стратегічною екологічною оцінкою.
«Будь-який об’єкт повинен будуватися лише на території, яка має затверджений генеральний план населеного пункту, – уточнює спеціаліст KMZ Industries. – Якщо ж його немає, розробляється детальний план території – ДПТ. Зазвичай цей процес займає в середньому від двох місяців, і цей термін теж варто врахувати в строки початку будівництва за відсутності генерального плану».
Важливо й те, на якому пальному працюватиме зерносушарка.
«Наявність джерела скрапленого газу на елеваторі (якщо саме на цьому пальному працюватиме зерносушарка) створює вірогідність переходу об’єкта із класу наслідків СС1 – до СС2, а можливо і СС3 (від потенційно небезпечних об’єктів до об’єктів підвищеної небезпеки (СС3, найбільша категорія відповідальності), – говорить Олексій Кіба. – Це своєю чергою подовжить період отримання дозвільних документів, адже, зокрема, експертиза по таких об’єктах проводиться лише у сертифікованих експертних організаціях».
Ще один фактор – це розробка Звіту про оцінку впливу на довкілля (висновку ОВД).
«Така оцінка потрібна, якщо замовник планує, наприклад, встановлення свердловини водопостачання на ділянці елеватора, – уточнює комерційний директор KMZ Industries. – У цьому випадку вона обов’язкова для отримання позитивного висновку експертизи і зазвичай потребує шести місяців на підготовку. До речі, ОВД може розроблятися із самого початку, паралельно з іншими дозвільними документами. Проте це також треба врахувати в загальний термін отримання дозвільних документів у разі потреби».
І останній із основних моментів, що, як стверджують експерти, найчастіше стають причиною подовження часу отримання дозвільної документації, – це санітарно-захисна зона.
«Одразу треба проаналізувати об’єкт на наявність поряд житла, громадського будівництва, військових частин, кладовищ тощо, – говорить Олексій Кіба. – Це також може потребувати зменшення санітарно-захисної зони і вплинути на час отримання дозволів».
Є шанс прискоритися?
Якщо ж ділянка «чиста», і об’єкт належить до СС2, то вже за 3–5 місяців власник майбутнього елеватора має всі шанси отримати дозвіл.
«Після прийняття рішення про будівництво замовник протягом 1–3 місяців може отримати всі вихідні дані, пропрацювати основну частину проєктної документації і після цього подаватися на експертизу, – уточнює Олексій Кіба. – Експертиза потребуватиме ще 2-х місяців. Тобто дозвіл на будівництво можна отримати вже за 5 місяців. Якщо ж це зерносушильний комплекс категорії СС1 (незначні наслідки) без обмежуючих умов, то – попри те, що тут все одно потрібно проходити експертизу, але лише по фундаментах, наприклад, за умови поганої «геології», – отримати дозвіл можна за спрощеною процедурою протягом 2-х місяців».
