Попри поліпшений прогноз із врожайності у 2023/24 МР, галузь рослинництва в Україні залишається збитковою. Вартість логістики упродовж періоду збору врожаю у липні-жовтні 2023 року зростала, а закупівельні ціни знижувались. Найбільших збитків зазнали малі фермерські та прифронтові господарства.
Про це йдеться у другому випуску дослідження Мінагрополітики «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», передає «ПроАгро Груп».
Зниження цін на всі види зернових та олійних культур спостерігається як на світовому, так і на внутрішньому ринках, що у поєднанні із дорогою експортною логістикою негативно впливає на рентабельність рослинництва в Україні.
Перевезення до морських портів Одеси активізувались, експорт морем поступово відновлюється. Водночас вартість логістики до портів Одеси, а також до портів Констанца та Гданськ зростає, що зокрема пов’язане із покращенням прогнозу врожайності у 2023/24 маркетинговому році. До того ж у галузі рослинництва зросли витрати на оплату праці через дефіцит кадрів, спричинений мобілізацією та вимушеною міграцією частини населення України.
Найнижчу рентабельність виробництва зернових та олійних культур мають малі фермерські та прифронтові середні господарства. Малі господарства порівняно із середніми мають на 5%-10% вищі виробничі витрати на всі види вирощування зернових та олійних культур, зокрема на закупівлю насіння, засобів захисту рослин та добрив. Крім того, малі виробники зазвичай реалізовують продукцію за нижчою ціною через менші обсяги виробництва. Середні господарства поблизу зони бойових дій, порівняно з господарствами в центральній Україні, заощаджують на орендній платі, яка у прифронтових регіонах суттєво нижча (частково через те, що у східних та південних областях орендна плата історично нижча), але сплачують вищі ціни за насіння, засоби захисту рослин, добрива, пальне й послуги. Експортна логістика для таких господарств також дорожча від решти України.
З липня по жовтень 2023 року рівень прибутковості виробництва зернових та олійних культур в Україні знижувався. Через падіння цін соняшник із прибуткової культури перетворився на збиткову. Водночас виробництво та експорт соняшникової олії відновилися, тож фермерам тепер вигідніше продавати насіння соняшнику на внутрішньому ринку, ніж експортувати його. Збитковість виробництва пшениці збільшилась попри зростання рівня врожайності через зниження закупівельних цін. Збитки господарств від виробництва кукурудзи зросли більш ніж удвічі внаслідок зниження цін як на внутрішньому ринку України, так і в найближчих портах, а також збільшення логістичних витрат.
Найменш рентабельною культурою серед основних видів зернових та олійних у жовтні 2023 року був ячмінь. Озимий ріпак зі збиткової культури став мінімально прибутковою – ціна на нього впала у липні цього року у розпал збору врожаю, однак станом на жовтень частина врожаю була експортована, тож ціна на ріпак стабілізувалась. Водночас лише середні господарства в центральній частині Україні здатні вирощувати ріпак із мінімальним рівнем прибутковості. Єдиною культурою, яка приносила відчутні прибутки у жовтні 2023 року, була соя, хоча її рентабельність також скоротилась через зниження закупівельних цін.
На відміну від рослинництва, більшість видів продукції тваринництва, за виключенням яловичини, залишались рентабельними у липні-жовтні 2023 року та подекуди навіть збільшили прибутковість – переважно завдяки зниженню цін на зернові та олійні культури, які є основою кормів для тварин. Рентабельність виробництва свинини дещо знизилась, однак залишилась у межах прибутковості. Рентабельність малих господарств у центральній частині України та господарств поблизу лінії зіткнення була гіршою – через дорожчі корми та ветеринарні препарати (у середньому на 5-10%), нижчі закупівельні ціни на продукцію, а також вищі витрати на логістику.