Сьогодні ми продовжуємо розповідь про вітчизняного експортера нішевих культур – одеську компанію TEKLINE, яка працює на ринку з 2009 року. Початок можна прочитати за посиланням https://proagro.com.ua/news/ukr/noty-odni-muzyka-rizna.html. А в цій частині розкажемо про власну виробничу базу і потужності зберігання компанії.
Спочатку TEKLINE пробував працювати з лінійними елеваторами, але потім відмовився від цього. Адже більшість звичайних елеваторів, припортових в тому числі, «заточені» під роботу з масовими культурами, і зберігати невеликі обсяги нішевих культур їм частіше за все просто немає де. Але навіть ті елеватори, які мають підлогові сховища і можуть працювати з невеликими партіями, все ж підходять до нішевого зерна як до масового, тобто забезпечують загальні, базові показники якості і не враховують потреб трейдера, який працює на конкретного кінцевого покупця з його конкретними вимогами.
«Тому ми дійшли висновку, що потрібне спеціалізоване сховище, бо навіть якщо нам й треба зберігати тисячу тонн проса, то це може бути з десяток або й більше окремих партій, кожна з окремим забарвленням, фізичними характеристиками. Тому не можна цю всю тисячу звалити в спільний насип, як би це зробили на будь-якому елеваторі», – розповідає співвласник TEKLINE Олександр Поліщенко.
Тож невдовзі компанія орендувала в Одесі склад площею 1200 кв. метрів і два вібраційних сепаратори, якими самостійно очищували зерно до тих вимог, які висували іноземні покупці. Але і цей досвід був не досить вдалий – оскільки в компанії не мали навичок роботи на цих машинах, вони постійно виходили з ладу, їх приходилося часто ремонтувати, а навіть якщо вони й працювали, то не завжди забезпечували той результат, який був потрібен.
Врешті було вирішено будувати власний склад, спроєктований з урахуванням усіх потреб TEKLINE, й «начиняти» його всім потрібним обладнанням, яке б і чистило, і калібрувало зерно як за розміром, так і за іншими фізичними характеристиками. Також потрібні були фасувальні машини, оскільки часто клієнти вимагали, щоб товар був розфасований в мішки чи то 50, чи то 20 кілограмів – запити тут бувають досить різні.
Такий склад був побудований у 2013 році. Він розташований у самій Одесі, має площу 2 тисячі кв. метрів і зонований як для зберігання, так й для доробки і фасування. При цьому TEKLINE не орієнтується на великі обсяги зберігання. Зазвичай, зерно купується у виробників під конкретний експортний контракт, тож на складі знаходиться кілька партій, необхідних для виконання поточних замовлень. Це близько 1-2 тисяч тонн, але коли сам контракт більший, тоді й обсяг зберігання більший.
«Трейдери, звісно, використовують різні стратегії, але зазвичай ніхто значних запасів не накопичує – зерно купується під укладені контракти. У нас бувають так би мовити «тривалі» замовлення, коли значний обсяг відвантажується дрібними партіями поступово протягом кількох місяців. В цьому випадку ми можемо закупити більше, ніж потрібно, скажімо, на поточний місяць, щоб гарантовано забезпечити себе і на наступний. Однак все ж трапляється, що ми можемо купити й про запас без наявних контрактів. Наприклад, цього року так купували сафлор, оскільки обсяг його виробництва незначний, і ми могли стикнутися з відсутністю пропозиції при наявності попиту», – зазначає другий співвласник TEKLINE Віктор Смединський.
За наявності одночасно кількох великих замовлень Tekline, маючи власні потужності зберігання, також додатково орендує сторонні складські приміщення. Але в будь якому разі відвантаження сформованих партій відбувається з власного складу, оскільки на ньому працює лабораторія, яка проводить остаточний аналіз на відповідність якості зерна контрактним умовам. Лабораторія має все необхідне для цього обладнання, а також персонал, який має досвід дослідження зерна не тільки на відповідність українським стандартам й за стандартними методиками, а й за методиками імпортера згідно його вимог. Як жартують в компанії, вони вже навчилися відрізняти ті самі 50 відтінків не тільки сірого, а й інших кольорів, коли йдеться про поставки, скажімо, жовтого проса або білого сорго. Зрозуміло, що ніякі ДСТУ ці тонкощі кольорів не визначають. Складська лабораторія здебільшого працює з дослідження вже сформованих на експорт партій, підтверджуючи, що показники їх якості відповідають вимогам контрактів.
Разом з тим, в компанії працює ще одна лабораторія, яка знаходиться безпосередньо в офісі. Вона досліджує якість зерна, так би мовити, «на вході». В компанії постійно знаходиться в роботі кілька десятків контрактів, тож її трейдери щодня купують ті чи інші культури і від виробників так саме щодня надходять десятки зразків. І перед тим, як купити те чи інше зерно, ця лабораторія визначає, чи задовольняє воно вимогам.
«Наприклад, у зерні можуть бути складно відокремлювані домішки, тож його може бути важко якісно очистити – тоді від запропонованої партії ми відмовляємось. Так саме відмовляємось від закупівлі, коли в зерні знаходять, наприклад, вміст насіння амброзії чи інших рослин, які можуть бути карантинними в країні покупця. Більше того, навіть партія якісного зерна може мати просто якийсь нехарактерний запах, що, своєю чергою може стати приводом для рекламації і відмови покупця прийняти товар. Всі ці нюанси враховуються лабораторією Tekline, через що ми називаємо її нашим інститутом нішевих зернових», – зауважує Віктор Смединський.
А докладніше про те, як відбувається закупівля зерна в компанії, як її спеціалісти шукають і знаходять потрібний товар у вітчизняних агровиробників, ми розповімо в наступній публікації.
