Головна Зберігання В Україні активно розширюється сегмент фермерських елеваторів

В Україні активно розширюється сегмент фермерських елеваторів

104

«Це тенденція вже не першого року, – зазначає Олександр Небеський, комерційний директор KMZ Industries. – Минулоріч, наприклад, більше третини наших замовлень були саме від фермерських господарств: усе частіше аграрій приймає обґрунтоване рішення збудувати власне, хоча б і невелике зерносховище, аби мати можливість продавати продукцію у зручний час по більш високій ціні на зростаючій динаміці ринку і вже не залишатися заручником сезонних цін».

Навіть фермери, які не мають можливості одночасного зведення усього комплексу, зазвичай починають свій шлях в «елеваторний світ» із придбання зерносушарки, а вже згодом приступають до будівництва потужностей для зберігання.

«Насправді зерносушарка є серцем будь-якого зерносховища – як фермерського, так і великого лінійного, що надає послуги зі зберігання багатьом поклажодавцям, – пояснює Олександр Небеський. – Адже саме це обладнання зазвичай генерує половину усього прибутку елеватора».

Які параметри потрібно враховувати, аби підібрати зерносушарку під конкретні задачі конкретного зерносховища, та як зробити це правильно, радить Анатолій Тімохін, інженер-технолог елеваторного обладнання компанії KMZ Industries.

1. Прорахуйте необхідну Вам продуктивність в тоннах/годину або тоннах/добу.

Ви можете розрахувати її, виходячи з кількості вологого зерна, яке надходитиме на ваш елеватор.

Наприклад, за добу до вас надходить 700 тонн вологої кукурудзи, і ви плануєте працювати 20 годин на добу.

Продуктивність зерносушарки = 700 т/20 год. = 35 т/год.

«Так, саме 20 годин, а не 24, – акцентує спеціаліст. – Це максимально можливий час роботи зерносушарки на добу, беручи до уваги необхідність проведення технологічних зупинок цього обладнання. Звісно, зерносушарка може працювати і 24 години на добу, але таке допустимо лише кілька днів поспіль – потім її все одно потрібно буде зупинити для обслуговування. Зокрема, це обладнання потрібно регулярно очищувати згідно регламенту, щоб запобігти ризику загоряння пилу, що накопичився,  а ще раз на тиждень(а при роботі із соняшником – раз в три-чотири дні) повністю спорожняти сушарку, щоб уникнути залягання зерна».

2. Заздалегідь врахуйте культури, із якими будете працювати.

Це важливо, адже під час сушіння різних культур продуктивність тієї самої зерносушарки буде різною. Якщо, наприклад, продуктивність по пшениці – 100 т/год., то вже по кукурудзі – втричі менша.

3. Визначте необхідний процент зняття вологи.

У кожної культури процент вологи, за якого вона вважається сухою, свій, індивідуальний. Наприклад, пшениця і кукурудза вважаються сухими при 14% вологості.  До того ж, одна й та ж культура в різних регіонах надходить із полів із різною вологістю.

Для прикладу: якщо до вас ці культури надходять із вологістю 24%, то знімати потрібно буде:

24% – 14% = 10% вологості.

Як захиститися від пилу?

«Якщо зерносушарка розташована в населеному пункті, то краще віддати перевагу аспірації, – радить спеціаліст KMZ Industries. – Зерносушарка Brice-Baker, яку виробляє наш завод, наприклад, утримує виділення 97,85% пилу за межі обладнання. Тож одразу убезпечите себе від скарг і не створюватимете незручностей сусіднім населеним пунктам.

Якщо ж сушарка розташована в полі, то можна обрати пилопригнічення  –  це більш бюджетне рішення (проте також ефективне), якому зазвичай віддають перевагу фермери через можливість зекономити при покупці».

Паливо для зерносушарки: чи виправдана альтернатива?

«Якщо маєте доступ до газогону – це наразі найвигідніший варіант, якщо порівнювати вартість різних видів палива, – роз’яснює Анатолій Тімохін. – Далі йдуть альтернативні види, вже більше коштує скраплений газ, найдорожче ж обійдеться – дизельне».

Що стосується альтернативи (щепа, лузга, солома тощо), то її доцільність фахівці радять прораховувати індивідуально, для кожного окремого господарства. Якщо власних джерел палива немає, слід обов’язково враховувати логістику – адже чим легший продукт, тим дорожче його транспортувати. Аби рішення було дійсно вигідним, при щільності продукту до 300 кг/м куб. віддаленість джерела не повинна перевищувати 80 км.

Якщо розрахунки – на користь альтернативи, можна розглядати і обидва варіанти: зерносушарки Brice-Baker, наприклад, можуть працювати одночасно на двох видах палива.

«Взагалі кожен елеватор – це своя окрема історія, тож усі ці параметри потрібно прораховувати безпосередньо під задачі конкретного зерносховища, щоби підібрати справді відповідне рішення, що працюватиме з максимальною ефективністю і приноситиме бажаний прибуток», –  резюмує спеціаліст.