Головна Новини Світові ринки Чого очікувати українському АПК від Brexit

Чого очікувати українському АПК від Brexit

24

Як заявила Ольга Трофімцева, колишній заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції (2016-2019 рр.), за результатами 2018 року Україна і Велика Британія наторгували у сфері АПК на загальну суму в $299,6 млн. При цьому лише за 11 місяців 2019 року цей самий показник склав $344 млн.

Про це повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на eurointegration.com.ua.

За її словами, протягом 11 місяців 2019 року основними товарами при експорті з України до Британії стали: зернові – $124 млн, олія соняшникова – $71,8 млн, насіння олійних культур – $13,2 млн. Водночас ТОП-3 найбільших товарних позицій, які Україна ввозила з Британії, є такими: алкогольні напої (в першу чергу віскі) – $34 млн, заморожена риба – $20,3 млн, тютюн – $7,7 млн.

Ці дані не є точними. Ніхто з цілковитою упевненістю не може сказати, яким є реальний обсяг торгівлі між Україною та Британією, адже між країнами також діє DCFTA, тому продукція, яка їде в ЄС, маючи одну країну призначення, зрештою може потрапити на полиці британських магазинів. Подальша еволюція відносин з Великою Британією має забезпечити подальший розвиток двосторонньої торгівлі та глибшу економічну інтеграцію, як і у випадку з ЄС. І перше, над чим потрібно українським можновладцям працювати, – це нова угода про ЗВТ між Україною і Британією після Brexit.

Хоча у самій Європі й шириться думка, що після виходу Великої Британії Євросоюз не поспішатиме з переговорами щодо нової торговельної угоди. Тож не виключено, що, швидше за все, вона буде вибудувана на основі умов вже діючої поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA). Усю раніше затверджену текстову частину угоди з мінімальними правками та змінами перенесуть у новий договір.

Що ж стосується тарифної частини, то тут не варто очікувати багато нового. За розрахунками, які проводили в Мінагрополітики, найсприятливішим преференційним режимом як для Британії, так і для України була би “справжня” зона вільної торгівлі зі скасуванням усіх тарифів та квот, оскільки це забезпечить найбільший приріст обсягів зовнішньої торгівлі між країнами.

При цьому скасування тарифних імпортних квот на українську продукцію дало б найбільший позитивний ефект, а загалом за цим сценарієм український агроекспорт до Великої Британії зріс би майже на $356 млн. При цьому найбільший позитивний ефект український аграрний сектор відчув би за тими видами продукції, де Британія є нетто-імпортером, наприклад кукурудза, м’ясо птиці та цукор.

Прогнозний приріст британського експорту в Україну через скасування квот суттєво менший за український через значно меншу кількість квотних позицій з українського боку (цукор, свинина та птиця) та відносно невеликий обсяг загального українського аграрного імпорту в рамках даних позицій. Так, приріст британського експорту в Україну внаслідок скасування квот становитиме лише +$2,5 млн.

Після виходу Британії з Євросоюзу обсяги імпортних тарифних квот, прописані за умовами DCFTA, для українських підприємців, які експортують до країн ЄС, залишаться без змін (але працювати над їх лібералізацією або ж модифікацією все одно варто). На додаток до цього ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії. У сформованих реаліях рівень цих можливостей залежатиме в тому числі й від уміння представників профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельну співпрацю між країнами.

Двостороння торгівля – це завжди автобан із двостороннім рухом. І якщо Україна хоче досягти певної лібералізації у торгово-економічних відносинах в одній чи декількох пріоритетних галузях, має, зі свого боку, звернути увагу і на інвестиційне законодавство, і на фінансово-податкові регулювання, і на питання, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності.

У будь-якому разі Brexit для українського АПК є можливістю. А наскільки він зможе її використати, покаже час.