ДСТУ 3768:2004
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ПШЕНИЦЯ Технічні умови
ПШЕНИЦА Технические условия
WНЕАТ Specifications
Чинний від 2004-07-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на зерно м”якої і твердої пшениці, призначене для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби і для експортування.
Розподіл пшениці на типи викладено у таблиці 1; показники, характеристики та норми якості пшениць за класами – в таблицях 2 і 3; обов”язкові вимоги до зерна пшениці, що гарантують безпеку життя і здоров”я людини, тварин та природного довкілля – у 5.2 (стан, запах, колір зерна, зараженість шкідниками), 6.1 (токсичні елементи, мікотоксини і пестициди), 6.2 (вимоги безпеки і виробничої санітарії), 6.3 та 6.4 (охорона природного довкілля).
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення
ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи
ДСТУ ЕN 12955-2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину – В1 та суми афлатоксинів В1, В2, G1 та G2 у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці
ДСТУ ЕN ІЗО 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням силікагелем
ДСТУ ЕN ІЗО 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням бікарбонатом
ДСТУ-П-4117-2002 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 10840-64 Зерно. Методы определения натуры (Зерно. Методи визначення натури)
ГОСТ 10846-91 Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка (Зерно і продукти його переробляння. Метод визначання білка)
ГОСТ 10940-64 Зерно. Методы определения типового состава (Зерно. Методи визначання типового складу)
ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору)
ГОСТ 10987-76 Зерно. Методы определения стекловидности (Зерно. Методи визначання скловидності)
ГОСТ 13496.11-74 Зерно. Метод определения содержания спор головневых грибов (Зерно. Метод визначання вмісту спор головневих грибів)
ГОСТ 13496.20-87 Комбикорма, комбикормовое сырье. Метод определения остаточных количеств пестицидов (Комбікорми, комбікормова сировина. Метод визначання залишкових кількостей пестицидів)
ГОСТ 13586.1-68 Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице (Зерно. Методи визначання кількості і якості клейковини в пшениці)
ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила приймання і методи відбирання проб)
ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкодженості шкідниками)
ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості) ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загальної” призначеності і зразкові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 25706-83 Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования (Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги)
ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продукти харчові. Методи визначання ртуті)
ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов. (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів)
ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Метод визначання миш”яку)
ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди (Сировина і продукти харчові. Методи визначання міді)
ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю)
ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію)
ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання цинку)
ГОСТ 27676-88 Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения (Сировина І продукти харчові. Метод визначання числа падання)
ГОСТ 28001 -88 Зерно фуражное, продукты его переработки, комбикорма. Методы определения микотоксинов: Т-2 токсина, зеараленона (Ф-2) и охратоксина А (Зерно для кормових потреб, продукти його переробляння, комбікорми. Методи визначання мікотоксинів: Т-2 токсина, зеараленона (Ф-2) і охратоксина А)
ГОСТ 28396-89 Зерновое сырье, комбикорма. Методы определения патулина (Зернова сировина, комбікорми. Методи визначання патуліну)
ГОСТ 28419-97 Зерно. Метод определения сорной и зерновой примесей на анализаторе и засоренности У1-ЕАЗ-М (Зерно. Метод визначання смітної і зернової домішок на аналізаторі засміченості У1-ЕАЗ-М)
ГОСТ 28666.1-90 (ИСО 6639/1-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 1. Общие положения (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 1. Загальні положення)
ГОСТ 28666.2-90 (ИСО 6639/2-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 2. Отбор проб (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 2. Відбирання проб)
ГОСТ 28666.3-90 (ИСО 6639/3-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 3. Контрольный метод (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 3. Контрольний метод)
ГОСТ 28666.4-90 (ИСО 6639/4-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 4. Ускоренные методы (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 4. Прискорені методи)
ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (рабочий контрольный метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (робочий контрольний метод)
ГОСТ 29144-91 (ИСО 711-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (базовый контрольный метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (базовий контрольний метод)
ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси. (Зерно. Методи визначання загального і фракційного вмісту смітної і зернової домішок; вміст дрібних зерен і крупності; вміст зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вміст металомагнітної домішки)
ГОСТ 30498-97 (ИСО 3093-82) Зерновые культуры. Определение числа падения (Культури зернові. Визначання числа падання).
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Терміни і відповідні їм визначення, використані у цьому стандарті – згідно з ДСТУ 2422 та чинними в Україні документами.
зерновий склад
Юридична особа, яка на праві власності має зерносховище(а) і сертифікат на відповідність послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки
зернова домішка
Неповноцінні зерна пшениці та інших культурних рослин, які за стандартами на них віднесені до зернової домішки
3.1 засміченість зерна
Домішки органічного й неорганічного походження, що підлягають видаленню із зерна пшениці у разі його використовування за цільовою призначеністю. Домішки поділяють на зернову і смітну.
3.1.1 До зернової домішки пшениці відносять:
3.1.1.1 бите зерно
Частки зерна, утворені в результаті механічної дії
3.1.1.2 щупле зерно
Зерно ненаповнене, зморщене, легковаге, здеформоване внаслідок несприятливих умов розвитку і визрівання
3.1.1.3 здавлене зерно
Зерно здеформоване, сплющене у результаті механічної дії
3.1.1.4 проросле зерно
Зерно із корінцями або ростками, що вийшли за межі оболонки, або з ростком, який розірвав, але не вийшов на поверхню оболонки, та зерно із втраченим корінцем і ростком
3.1.1.5 морозобійне зерно
Зерно, ушкоджене заморозками у період визрівання, зі зміненим кольором (білувате або потемніле)
3.1.1.6 ушкоджене зерно
Зерно зі зміненим від кремового до світло-коричневого кольором оболонки і ендосперму внаслідок самозігрівання, висушення та ураження хворобами
3.1.1.7 поїдене зерно
Зерно, поїдене шкідниками незалежно від ступеню його ушкодженості
3.1.1.8 недозріле зерно
Зерно, що не досягло повної зрілості; із зеленуватим відтінком, легко деформується у разі натискання
3.1.2 До смітної домішки пшениці
відносять:
3.1.2.1 мінеральну домішку
Обмежено допустима домішка мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо)
3.1.2.2 органічну домішку
Домішка рослинного походження (частинки стеблин, листків, стрижні колосся, остюки, плівки тощо), рештки шкідників зерна, насіння дикорослих неотруйних рослин
3.1.2.3 шкідливу домішку
Домішки рослинного походження, що є шкідливі для здоров”я людини і тварин
3.1.2.4 фузаріозне зерно
Зерно, уражене грибами роду фузаріум, білувате, іноді із плямами оранжево-рожевого кольору, легковаге, щупле, нежиттєздатне
3.1.2.5 зіпсоване зерно
Зерно з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору та зерно, що у разі надавлювання розсипається
3.2. Склад основного зерна, зернової і смітної домішок
3.2.1 До основного зерна пшениці відносять:
-цілі та ушкоджені зерна пшениці, що за характером пошкоджень не віднесені до зернової і смітної домішок;
-дрібне зерно – ціле зерно пшениці, що пройшло крізь сито із розміром вічок 1,7 мм х 20 мм;
-у м”якій пшениці б класу – зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, що за характером пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової і смітної домішок.
3.2.2 До зернової домішки пшениці відносять:
у м”якій і твердій пшениці всіх класів:
-зерна пшениці здавлені, щуплі, пророслі, морозобійні, пошкоджені самозігріванням чи під час сушіння, недозрілі зерна, биті й поїдені незалежно від характеру та розміру їхніх ушкоджень;
-цілі та ушкоджені зерна жита і ячменю, що відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені за характером їхніх ушкоджень до смітної домішки;
у м”якій пшениці 6 класу:
-зерна і насіння інших зернових та зернобобових культурі які за характером їх ушкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової домішки.
3.2.3 До смітної домішки пшениці відносять:
-домішки, що проходять крізь сито з вічками діаметром 1 мм, зокрема і шкідливу домішку;
-у залишку на ситі з вічками діаметром 1 мм: мінеральну, органічну та шкідливу домішки; насіння бур”янів; зіпсоване зерно пшениці, жита і ячменю з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору;
-фузаріозне зерно;
-у м”якій та твердій пшениці всіх класів – зерна І насіння інших культурних рослин, крім незіпсованих зерен жита та ячменю, різне насіння олійних культур;
-частини зерен пшениці, жита, ячменю із повністю виїденим ендоспермом.
3.3 сажкове зерно
Зерно, у якого борідка або частина поверхні забруднена спорами сажки.
4 ТИПИ
4.1 Пшеницю за ботанічними і біологічними ознаками, кольором та скловидністю поділяють на типи.
Таблиця 1 – Розподіл пшениці на типи
|
Типи |
Загальна скловидність, % |
Пшениця інших типів, %, не більше |
|
|
всього |
зокрема |
||
|
I М”яка червона яра твердозерна |
Не менше 40 |
10 |
5 — твердої |
|
ІI М”яка червона озима твердозерна |
Не менше 40 |
10 |
5 – твердої |
|
III М”яка біла яра твердозерна |
Не менше 60 |
10 |
Не враховують |
|
IV М”яка біла озима твердозерна |
Не обмежено |
10 |
Не враховують |
|
V Тверда яра |
Не менше 40 |
10 |
10 -білої |
|
VI Тверда озима |
Не менше 40 |
10 |
5 – білої |
|
VII Некласифікований |
Пшениця, що не відповідає жодному із вищезазначених критеріїв (суміш типів) |
||
Примітка 1.Типи пешениці відповідають поширненим у світовій практиці поняттям: I тип – Hard red spring wheat; II – Hard red winter wheat; III – Hard white spring wheat; IV – Hard white winter wheat; V – spring durum wheat; VI – Winter durum wheat.
Примітка 2. Перелік ботанічних сортів, що характеризують тип пшениці, зазначано в додатку А.
4.2 Пшеницю, що у результаті несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втратила свій природний колір, за наявності темних відтінків визначають як “потемнілу” або як “знебарвлену” і зазначають ступінь знебарвленості (ГОСТ 10967).
5 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
5.1 Залежно від показників якості м”яку пшеницю поділяють на 6 класів, а тверду – на 5 класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці подано відповідно у таблиці 2 і у таблиці 3.
5.2 Пшениця всіх класів повинна бути у здоровому стані, без самозігрівання та без теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну цього типу нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого, інших сторонніх запахів); мати нормальний колір; не допускають зараження пшениці шкідниками зерна, крім зараженості кліщем не вище II ступеня.
5.3 Для м”якої і твердої пшениці 1 та 2 класів допускають перший ступінь знебарвленості, для З класу – перший і другий ступінь знебарвленості, для 4 та 5 класів, а також для м”якої пшениці 6 класу – будь-який ступінь знебарвленості і потемніння.
5.4 У разі невідповідності граничній нормі якості пшениці хоча б за одним із показників її переводять у нижчий клас.
5.5 М”яку пшеницю 6 класу можна використовувати для продовольчих та непродовольчих потреб. Під час використовування такої пшениці на продовольчі потреби вона повинна мати, не менше: натуру 710 г/л і масову частку білка, у перерахунку на суху речовину, 10 %.
5.6 За згодою зернових складів, інших суб”єктів підприємницької діяльності, вологість зерна пшениці та вміст зернової і смітної домішок допускають вище граничних норм за можливості доведення такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях 2 і 3.
Таблиця 2 – Вимоги до м”якої пшениці
|
Показник |
Характеристика і норма для м”якої пшениці за класами |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Типовий склад |
І- IV типи |
І -IV типи, дозволено VII тип |
||||
|
Натура, г/л, не менше |
760 |
755 |
730 |
710 |
710 |
Не обмежено |
|
Вологість, %, не більше |
14,5 |
14,5 |
14,5 |
14,5 |
14,5 |
14,5 |
|
Зернова домішка , %, не більше |
5,0 |
5,0 |
8,0 |
10,0 |
15,0 |
15,0 |
|
Зокрема пророслі зерна |
1,0 |
1,0 |
3,0 |
3,0 |
5,0 |
У межах зернової домішки |
|
Смітна домішка, %, не більше |
1,5 |
2,0 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
|
Зокрема: |
||||||
|
зіпсовані зерна |
0,2 |
0,2 |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
1,0 |
|
фузаріозні зерна |
0,3 |
0,5 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
кукіль |
0,3 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
мінеральна домішка, |
0,3 |
0,3 |
0,5 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
зокрема галька, шлак, руда |
0,2 |
0,15 |
0,2 |
0,3 |
У межах мінеральної домішки |
|
|
шкідлива домішка, |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
зокрема |
||||||
|
сажка і ріжки |
0,05 |
0,05 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
гірчак повзучий, пажитниця п”янка, софора листохвоста, термопсис ланцетний (разом) |
0,05 |
0,05 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
в”язіль різнокольоровий |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
геліотроп опущеноплідний |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
триходесма сива |
Не дозволено |
|||||
|
Сажкове зерно, %, не більше |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
8,0 |
8,0 |
10,0 |
|
Масова частка: |
||||||
|
білка,у перерахунку на суху речовину, %, не менше |
14,0 |
13,0 |
12,0 |
11,0 |
10,0 |
Не обмежено |
|
сирої клейковини,%, не менше |
ЗО |
27 |
23 |
18 |
18 |
Те саме |
|
Якість клейковини |
||||||
|
група |
І |
І-II |
І-II |
І-II |
І-III |
” |
|
одиниць приладу ВДК |
45-75 |
45-100 |
45-100 |
20-100 |
20-110 |
” |
|
Число падання, с, понад |
200 |
200 |
150 |
100 |
менше 100 |
” |
Примітка 1. Показники масової частки сирої клейковони та її якості не є обов”язкові для визначання класу м”якої пшениці. Їх норми надано для закладання у договір про поставку в Україну пшениці для переробніх підприємств (виробництво борошна).
У разі віднесення партії пшениці до того чи іншого класу, візнаючи пророслі зерна та число падіння, перевагу нажають чичслу падіння.
Таблиця 3 – Вимоги до твердої пшениці
|
Показник |
Характеристика і норма для твердої пшениці за класами |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Тиловий склад |
V і VI типи |
V, VI типи, дозволено VII тип |
|||
|
Зерна пшениці інших типів, %, не більше |
10 |
10 |
10 |
10 |
Не обмежено |
|
Зокрема білозерної пшениці |
2 |
4 |
8 |
10 |
Не обмежено |
|
Натура, г/л, не менше |
750 |
750 |
730 |
710 |
Те саме |
|
Вологість, %, не більше |
14,5 |
14,5 |
14,5 |
14,5 |
14,5 |
|
Скловидність, %, не менше |
70 |
60 |
50 |
40 |
Не обмежено |
|
Зернова домішка, %, не більше |
5,0 |
5,0 |
8,0 |
10,0 |
15,0 |
|
Зокрема пророслі зерна |
1,0 |
1,0 |
3,0 |
3,0 |
У межах зернової домішки |
|
Смітна домішка, %, не більше |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
5,0 |
5,0 |
|
Зокрема: |
|||||
|
зіпсовані зерна |
0,2 |
0,2 |
0,5 |
1,0 |
1.0 |
|
фузаріозні зерна |
0,3 |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
1,0 |
|
кукіль |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0.5 |
|
мінеральна домішка, |
0,3 |
0,3 |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
|
зокрема галька, шлак, руда |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,3 |
У межах мінеральної домішки |
|
шкідлива домішка, |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
зокрема: |
|||||
|
сажка і ріжки |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
гірчак повзучий, пажитниця п”янка, софора листохвоста, термопсис ланцетний (разом) |
0,05 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
в”язіль різнокольоровий |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
геліотроп опушеноплідний |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
триходесма сива |
Не дозволено |
||||
|
Сажкове зерно, %, не більше |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
10,0 |
|
Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше |
15,0 |
14,0 |
12,0 |
11,0 |
На обмежено |
|
Число падання, с, понад |
200 |
200 |
151 |
100 |
Те саме |
5.7 Пшениця, яку формують для експортування, повинна бути у здоровому стані, мати нормальний запах та колір, бути не зараженою шкідниками зерна і відповідати вимогам таблиці 4.
Таблиця 4 – Основні показники якості м”якої та твердої пшениці для експортування
|
Показник |
Пшениця для продовольчих потреб |
Пшениця для кормових і інших потреб |
|
Натура, г/л |
не менше 730 |
не обмежено |
|
Вологість, % |
не більше 14,5 |
не більше 14,5 |
|
Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, % |
не менше 10,0 |
до 10,0 |
Вимоги до якості пшениці по типовому складу, зерновій і смітній домішкам, клейковині, іншим показникам встановлюють у контракті між постачальником та покупцем зерна пшениці.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ
6.1 Вміст токсичних елементів, мікотоксинів І пестицидів у пшениці, що використовують для продовольчих та технічних потреб, а також для експортування, не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені “Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов”, # 5061 [1], а для кормових потреб – допустимі рівні, встановлені “Временными максимально допустимыми уровнями содержания некоторых химических элементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственных животных и кормовых добавках” [2].
Максимально допустимий вміст у пшениці токсичних елементів і мікотоксинів наведено у додатку Б.
6.2 Під час роботи із зерном пшениці необхідно дотримуватися вимог, викладених у “Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна в системе хлебопродуктов” [3].
6.3 Контроль за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02 і СанПиН 4946 [4].
6.4 Охорону ґрунту від забруднення побутовими і виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [5].
7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
7.1 Правила приймання – згідно з ГОСТ 13586.3.
7.2 У кожній партії пшениці визначають стан зерна, залах, колір, скловидність, типовий склад, натуру, вологість, зернову і смітну домішки, зараженість шкідниками, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання.
7.3 Пшеницю, в якій домішка інших зернових І насіння зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.
7.4 Контролювання вмісту і періодичність контролювання токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у пшениці, що використовують для продовольчих, технічних потреб І для ескпортування виконують згідно із методичними вказівками “Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности” [6], а на кормові потреби – згідно із методичними рекомендаціями “Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки” [7].
7.5 Кожну партію пшениці супроводжують (крім для товаровиробників) свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів.
8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
8.1 Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3 та ДСТУ 3355.
8.2 Визначають типовіий склад згідно з ГОСТ 10940.
8.3 Визначають запах, колір і знебарвлення згідно з ГОСТ 10967.
8.4 Визначають кількість і якість клейковини (група і показник ВДК) згідно з ГОСТ 13586 1 та ДСТУ-П-4117.
8.5 Визначають масову частку білка згідно з ГОСТ 10846 та ДСТУ-П-4117.
8.6 Визначають число падання згідно з ГОСТ 27676, ГОСТ 30498.
8.7 Визначають натуру згідно з ГОСТ 10840.
8.8 Визначають скловидність згідно з ГОСТ 10987.
8.9 Визначають вологість згідно з ГОСТ 13586.5; ГОСТ 29143 (ИСО 712-85); ГОСТ 29144 (ИСО 711-85); ДСТУ-П-4117.
8.10 Визначають смітні, шкідливі і зернові домішки згідно з ГОСТ 30483; ГОСТ 28419.
8.11 Визначають зараженість шкідниками згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ 28666.1 (ИСО 6639/1-86); ГОСТ 28666.2 (ИСО 6639/2-86); ГОСТ 28666.3 (ИСО 6639/3-86); ГОСТ 28666.4 (ИСО 6639/4-86).
8.12 Визначання фузаріозних зерен
8.12.1 Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. Від партії пшениці відбирають середню пробу масою не меншою 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної смітної домішки, згідно з ГОСТ 30483, виділяють дві наважки масою (50,0 ± 0,1) г.
8.12.2 Апаратура
Ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг згідно з ГОСТ 24104.
Лупа зі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТ 25706.
Дошка лабораторна.
Скальпель або лезо бритви.
Совок.
Чашка для наважки.
8.12.3 Випробовування
Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) і за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка В). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеню або рожевозабарвлених нефузаріозних, лупою визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка І встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку В. Фузаріозні зерна, виділені з кожної наважки, зважують із точністю до 0,01 г.
8.12.4 Обробляння результатів
Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у 50 г наважки множать на 2.
За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення двох паралельних визначень. Якщо третій десятковий знак дорівнює 5 або більший, то другий збільшують на одиницю.
8.12.5 Розбіжність між результатами паралельних визначень, а також під час контрольних визначань, не повинна перевищувати допустимі величини, зазначені у додатку Г. Якщо розбіжність перевищує допустимі значення, то аналізування повторюють і враховують середнє арифметичне двох паралельних визначень, розбіжність між якими не перевищує допустимі значення.
8.13 Визначають спори сажкових грибів згідно з ГОСТ 13496.11.
8.14 Визначання токсичних елементів
Готують проби до аналізування згідно з ГОСТ 26929, визначають ртуть згідно з ГОСТ 26927, миш”як згідно з ГОСТ 26939, мідь згідно з ГОСТ 26931, свинець згідно з ГОСТ 26932, кадмій згідно з ГОСТ 26933, цинк згідно з ГОСТ 26934.
8.15 Визначають пестициди у продовольчій пшениці згідно з ДСанПІН 8.8.1.2.3.4-000 [8], у кормовій – згідно з ГОСТ 13496.20.
8.16 Визначають мікотоксини у продовольчій пшениці згідно з методами, затвердженими Міністерством охорони здоров”я: афлатоксин В1 – згідно з # 2273-80 [9] або # 4082-86 [10] ДСТУ ЕN 12955; зеараленон – згідно з # 2964-84 [11]; Т-2 токсин – згідно з # 3184-85 [12]; дезоксиніваленон (вомітоксин) – згідно з # 3940-85 [13] і N8 5177-90 [14]; охратоксин А – згідно з ДСТУ ЕN ІЗО 15141-1 або ДСТУ ЕN ІЗО 15141-2; у кормовій пшениці: зеараленон І Т-2 токсин – згідно з ГОСТ 28001; патулін – згідно з ГОСТ 28396; дезоксиніваленон (вомітоксин) – за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров”я України # 3940-84 [13] і # 5177-90 [14]; афлатоксин В1, зеараленон і Т-2 токсин – за методами, затвердженими Міністерством сільського господарства України # 15-14/23 [15] і патулін – # 15-14/22 [16], радіонукліди стронцію-90 і цезію-137 – згідно МУ # 5778[18] і # 5779 [17].
8.17 Визначання показників якості (вологості, білка, клейковини тощо) пшениці – згідно із ДСТУ-П-4117.
Примітка. Стандарти ISOна методи контролювання якості використовують, якщо це передбачено контрактом, для експортування пшениці.
9 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
9.1 Пшеницю перевозять насипом або в тарі транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.
9.2 Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.
9.3 Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затверджених в установленому в Україні порядку.
10 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Підприемство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов транспортування.
ДОДАТОК А (ДОВІДКОВИЙ)
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТИП
|
Тип пшениці |
Сорт пшениці |
|
I М”яка червона яра твердозерна |
Харківська 6 |
|
Харківська 18 |
|
|
Воронезька 6 |
|
|
II М”яка червона озима твердозерна |
Альбатрос одеський |
|
Донецька 48 |
|
|
Миронівська 33 |
|
|
Миронівська 61 |
|
|
Одеська 267 |
|
|
Харківська 11 |
|
|
Харківська 96 |
|
|
Тіра |
|
|
Безоста 1 |
|
|
Обрій |
|
|
III М”яка біла яра твердозерна |
Районованих сортів в Україні немає |
|
IV М”яка біла озима твердозерна |
Районованих сортів в Україні немає |
|
V Тверда яра |
Харківська 15 |
|
Харківська 23 |
|
|
Харківська 37 |
|
|
Харківська 46 |
|
|
VI Тверда озима |
Айсберг одеський |
|
Алий парус |
|
|
Харківська 32 |
|
|
Парус |
|
|
VII Некласифікований |
Суміш сортів різних типів м”якої або твердої пшениці |
ДОДАТОК Б (обов”язковий)
МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ У ПШЕНИЦІ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І МІКОТОКСИНІВ, мг/кг
|
Показники |
Для пшениці, що використовують для |
|
|
продовольчих і технічних потреб та експортування |
кормових потреб |
|
|
Токсичні елементи: |
||
|
свинець |
0,5 |
5,0 |
|
кадмій |
0,1 |
0,3 |
|
миш”як |
0,2 |
0,5 |
|
ртуть |
0,03 |
0,1 |
|
мідь |
10,0 |
30,0 |
|
цинк |
50,0 |
50,0 |
|
МІкотоксини: |
||
|
афлатоксин B1 |
0,005 |
0,025-0,1 |
|
зеараленон |
1,0 |
2-3 |
|
Т-2 токсин |
0,1 |
0,2 |
|
дезоксиніваленон (вомітоксин) |
0,5-1,0 |
1-2 |
|
патулін |
Не регламентовано |
0,5 |
|
Радіонукліди, Бк/кг: |
||
|
стронцій-90 |
5,0 |
100,0 |
|
цезій-137 |
20,0 |
600,0 |
|
Пестициди: |
Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно пшениці, залежить від використовування їх на конкретній території та узгоджується зі службами Міністерства охорони здоров”я і ветеринарної медицини України |
|
ДОДАТОК В (обов”язковий)
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ, А ТАКОЖ ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО НЕФУЗАРЮЗНОГО ЗЕРНА
|
Ознака |
Фузаріозне зерно |
Знебарвлене зерно (III ступінь) |
Рожевозабарвлене нефузеріозне зерно |
|
Зовнішній вигляд зерна |
Зерно білувате, крейдяне, із повною втратою блиску. На окремих зернах спостерігаються плями рожево-малинового або кремово-рожевого кольору |
Зерно кремово-біле з частковою або повною втратою блиску |
На фоні нормально забарвлених оболонок є плями рожево-червоних відтінків на всій поверхні зерна, переважно біля зародку, що не вдається зіскребти. Зерно має нормальний блиск |
|
Структура зерна |
Ендосперм рихлий, кришиться, із борошнистою консистенцією. За пізнього фузаріозу – від борошнистого до частково скловидного |
Ендосперм за структурок близький до нормально забарвленого зерна |
Ендосперм за скловидністю не відрізняється від нормально забарвленого зерна |
|
Форма і наповненість |
Більшість зерен зморщені, щуплі. Мають загострені боки і добре вдавлену борозенку. У разі пізнього фузаріозу по формі борозенки та розміру зерна близькі до нормального, іноді здуті, із відлущеною оболонкою |
Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. На спинці зерна оболонка може бути дещо зморщена |
Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. Рожевозабарвлена оболонка щільно прилягає до ендосперму |
|
Наявність грибної інфекції і життєздатність зародка |
Зародок нежиттєздатний, на зрізі має чорний колір. На зародку і у борозенці є міцелій гриба |
Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і у борозенці не має міцелію і спородохій гриба |
Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і у борозенці немає міцелію та спородохій гриба |
ДОДАТОК Г (обов”язковий)
ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ МІЖ ДВОМА ПАРАЛЕЛЬНИМИ ВИЗНАЧЕННЯМИ ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН
|
Вміст фузаріозних зерен, % |
Допустимі розбіжності під час паралельних І контрольних визначань, % |
|
До 0,30 включ. |
0,15 |
|
Понад 0,30 до 0,60 включ. |
0,25 |
|
” 0,60 ” 1,00 ” |
0,35 |
|
” 1,00 ” 3,00 ” |
0,55 |
|
” 3,00 ” 6,00 ” |
0,85 |
|
” 6,00 ” 10,00 ” |
0,25 |
ДОДАТОК Д (обов”язковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, утвержденные Министерством здравоохранения СССР 01.08.1989 г. #5061.
2. Временный максимально допустимый уровень (МДУ) содержания некоторых химических элементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственных животных и кормовых добавках, утвержденный Главным управлением ветеринарии Министерства сельского хозяйства СССР 07.08.1987 г., согласовано с Министерством здравоохранения СССР 15.07.1987 г., # 223-4/281-8.
3. Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна в системе хлебопродуктов, утвержденные Министерством хлебопродуктов СССР 18.04.1988 г., # 99-89.
4. СанПиН 4946-89 Санитарные правила и нормы по охране атмосферного воздуха городских и сельских населенных пунктов.
5. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания населенных мест.
6. Методические указания “Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности”, утвержденные Министерством здравоохранения Украины 11.10.1995 г., # 5.08.07/1232.
7. Методичні рекомендації “Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки”, затверджені Міністерством агропромислового комплексу України 03.10.1997 р.
8.ДСанПІН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, фунті, затверджені Міністерством охорони здоров”я України від 20.09.2001 р. # 137.
9.Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах, # 2273-80.
10. Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии, # 4082-86.
11. Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеараленона в пищевых продуктах, # 2964-84.
12. Методические указания по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых продуктах, # 3184-85.
13. Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах, # 3940-85.
14. Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах, N8 5177-90.
15. Правила одночасного виявлення афлатоксину В1 патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину та зеараленону в різних кормах, затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.1996 р., N0 15-14/23.
16. Правила визначення мікотоксину патуліну в кормах і продуктах харчування, затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.1996 р., # 15-14/22.
17. Методические указания # 5779 “Определение в пищевых продуктах цезия-137”, утвержденные Минздравом СССР 04.01.1991 года.
18. Методические указания # 5778-91 “Определение в пищевых продуктах стронция-90”, утвержденные Минздравом СССР 04.01.1991 года.
