- У південних, місцями в центральних і західних областях України у другій декаді лютого відзначалося відновлення вегетації зимуючих культур у фазі кущіння, утворення вузлових коренів і 3-го листка;
- З огляду на стан озимих культур восени 2019 року, умови перезимівлі, результати відрощування зразків культур, прогноз погоди, очікується, що загальна площа озимих зернових культур, що вимагають пересіву або підсіву, складе, по агрометеорологічних розрахунками, близько 0,8 млн га;
- За даними департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОДА, в регіоні почалася сівба ранніх ярих культур. Так, за станом на 24 лютого яровими зерновими засіяно близько 1 тис. га;
- Згідно з прогнозом Мінекономіки, урожай зернових культур в Україні в 2020 році складе 65-70 млн. тонн проти 75 млн. тонн в 2019 році, написав заступник міністра економіки Тарас Висоцький у Facebook;
- В Україні немає передумов для перегляду Меморандуму про взаєморозуміння між учасниками ринку зерна, повідомив заступник міністра Тарас Висоцький. Згідно з меморандумом, обсяги експорту пшениці можуть скласти 20 млн тонн, зокрема, продовольчої – 12 млн, а фуражної – 8 млн тонн відповідно;
- Україна з початку 2019-2020 МР станом на 28 лютого експортувала 40,87 млн тонн зерна, що на 7,8 млн. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними аграрного департаменту Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, пшениці відправлено на експорт 16,56 млн тонн, ячменю – 4,04 млн тонн, кукурудзи – 19,78 млн тонн, жита – 5 тис. тонн;
- Литва отримала право експорту пшениці до Бразилії, повідомила прес-служба Мінсільгоспу країни. Відповідний дозвіл було отримано від компетентного органу Бразилії. В даний час Литва експортує пшеницю в більш ніж 25 країн світу, при цьому з минулого року почалися відвантаження зернових у Китай;
- Мінсільгосп Аргентини з 26 лютого призупинив реєстрацію сільгосптоварів для експорту “до надання подальших вказівок”, що, на думку аргентинських трейдерів, передує черговому підвищенню експортних мит на сільгосппродукцію, повідомляє Nasdaq. У грудні 2019 року Аргентина вже підвищила митні експортні мита, зокрема, до 12% – на пшеницю і кукурудзу, з огляду на рівень інфляції в країні;
- Зернове агентство Саудівської Аравії (SAGO) на тендері 21 лютого закупило 715 тис. тонн борошномельної пшениці довільного походження з поставкою у квітні-червні. Пшениця закуплена за середньою ціною 247,46 $/тонна C&F і повинна бути поставлена 12-ю карго. Попередній раз SAGO на тендері 18 жовтня закупило 605 тис. тонн борошномельної пшениці ЄС;
- Міністерство торгівлі і промисловості Йорданії на тендері 26 лютого закупило 60 тис. тонн фуражного ячменю довільного походження. Ячмінь закуплений у компанії CHS за ціною 198 $/тонна C&F з поставкою в 1-й половині липня;
- Зернове агентство Тунісу (ODC) на тендері 27 лютого закупило 75 тис. тонн фуражного ячменю довільного походження. Весь обсяг був закуплений у компанії Glencore за ціною 204,29 $/тонна C&F з постачанням 5 квітня – 5 травня;
Міжнародна Рада по Зерну (IGC) у своєму лютневому звіті підвищила оцінку світового виробництва пшениці в сезоні 2019/20 до 763,2 млн тонн і прогноз кінцевих запасів зернової – до 274,9 млн тонн, що носить ведмежий характер для ринку. Згідно з попередніми розрахунками, завдяки розширенню посівних площ на 2% виробництво пшениці в світі в сезоні 2020/21 може вирости до 769 млн тонн, що стане новим абсолютним рекордом. Також IGC другий місяць поспіль трохи підвищує прогноз світового виробництва і кінцевих запасів кукурудзи в поточному сезоні 2019/20 – до 1112,2 млн тонн і 284 млн тонн відповідно, але принциповими змінами балансу це назвати не можна.
Головною і чи не єдиною подією зернового ринку минулого тижня було подальше розповсюдження епідемії коронавірусу. Втім, мова йде не лише про зерно. Стрімко падає ринок цінних паперів, ціни на нафту минулого тижня опустилися нижче 50 доларів за барель. Світ завмер в очкуванні глобальної економічної кризи.
Поки вітчизняний міністр економіки розмірковує, що епідемія новітньої хвороби може принести певний зиск Україні, реальний перебіг подій, принаймні, в аграрній галузі, вимушує вже підраховувати збитки. Експортні ціни на основні зернові культури протягом минулого тижня вкотре знизилися на 2-4 $/тонна, і експортери безпосередньо пов’язують це падіння з корона вірусом.
Через падіння експортних цін вкотре знизилися і внутрішні ціни на зерно. Так, за даними моніторингу “ПроАгро Груп”, в останній тиждень лютого продовольча і фуражна пшениця подешевшала в середньому на 75 грн./тонна на внутрішніх елеваторах і на 100 грн./тонна – в портових терміналах. Найбільше втратив в ціні ячмінь, закупівля якого в портах подешевшала відразу на 200 грн./тонна. І з найменшими втратами пережила тиждень кукурудза – ціна на неї майже не змінилася на первинних елеваторах, а на базисі СРТ-порт зернова подешевшала “всього” на 50 грн./тонна. Втім поки що середні ціни на кукурудзу підтримує відносно високий попит на великі партії зернової, за які трейдери ще готові платити більше, хоча ця ситуація триватиме не довго.
Так саме минулого тижня знизили закупівельні ціни на основні зернові і переробники. Втриматися вдалося лише високобілковій пшениці через високий попит борошномелів на якісну сировину.
А от щодо самого борошна, яке впродовж минулого місяця переважно зростало в ціні, то в останній тиждень лютого почали фіксуватися зворотні тенденції. Так, ціни пропозиції виробниками пшеничного борошна вищого ґатунку знизилися в середньому на 100 грн./тонна, хоча ціни на перший ґатунок і на пшеничні висівки переважно залишилися в колишніх діапазонах. Втім, при подальшому здешевленні сировини ціни на них теж почнуть знижуватися, адже попит на ці продукти переробки не надто активний.
