Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook запропонував аграріям оцінити три моделі зрошення, за якими можуть взаємодіяти агровиробники з державою.
Перша модель – це коли держава обслуговує весь ланцюг водопостачання до кінцевого споживача від магістральних каналів, насосних станцій до внутрішньогосподарських мереж та систем польового дренажу. Плюси – єдина система взаємодії. Мінуси – держава не має відповідного фінансово-інвестиційного ресурсу, щоб утримувати всю мережу в задовільному стані, забезпечити високу операційну ефективність та розвивати відповідну мережу.
Модель друга – передати все в приватну власність. Плюси – можливість залучати інвестиції в інфраструктуру та впевненість в їх окупності. Мінуси – формування монополістів на різних рівнях (магістраль, насосна станція) та завищені тарифи на послуги для інших користувачів.
Модель третя – створення об’єднання водокористувачів (ОВК), щось на кшталт ОСББ тільки у сфері зрошення. Плюси – залучення приватних інвестицій в інфраструктуру, прогнозованість та прозорість тарифоутворення для членів об’єднання. Мінуси – частина користувачів буде недобросовісна і з часом підуть конфлікти.
