Головна Новини Ринок України Торік перевезення зернових і продуктів перемолу всіма видами транспорту зросло майже на...

Торік перевезення зернових і продуктів перемолу всіма видами транспорту зросло майже на чверть

17

У 2019 році всіма видами транспорту було перевезено 68,2 млн тонн зернових і продуктів перемолу, що на 23,6% більше порівняно з 2018 роком і на 43,8% більше, ніж у 2016 році. У структурі перевезень за видами транспорту, найбільша частка припадає на залізницю, за нею йдуть автомобілі, свідчить дослідження консалтингової компанії Pro-Consulting.

Про це повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на ports.com.ua.

Обсяги перевезень залізничним транспортом в 2019 році зросли на 23,2% – до 40,5 млн тонн. Основними станціями призначення стали станції Чорноморська, Чорноморськ-Порт, Одеса-Порт, Миколаїв-вантажний, Жовтнева. На них припадало майже 84% перевезеного зерна. Після зниження в 2018 році на 7,8% через низку проблем, пов’язаних із процедурою оренди вагонів і дефіцитом зерновозів, ситуація в 2019 році дещо стабілізувалася.

Обсяги автомобільних перевезень зросли на 16,1% – до 22,4 млн тонн. Остання цифра відображає лише діяльність юридичних осіб. Тоді як, якщо враховувати перевезення фізичних осіб, то, за оцінкою Pro-Consulting, обсяг в 1,5-2 рази більший і може складати від 33 млн до 40 млн тонн.

За підсумками 2019 року внутрішніми водними шляхами України було транспортовано 4,9 млн тонн зернових і продуктів перемолу – на 54% більше порівняно 2018 роком, і в 2,5 раза більше порівняно з 2016 роком. Як відзначає аналітик Pro-Consulting Неллі Онищенко, річковий транспорт продемонстрував найбільший приріст обсягу перевезень зернових минулого року. “Порівняно з іншими видами транспорту, перевага річкового транспорту полягає в тому, що він дозволяє перевозити великі обсяги вантажів. Так, баржа вантажопідйомністю 900 тонн замінює 18 вагонів або 45 двадцятитонних вантажівок”, – зазначила вона.

Водночас, каже, що існує низка проблем, які не дозволяють використовувати весь потенціал річкових перевезень: недосконала і застаріла публічна інфраструктура, дефіцит сучасного вантажного флоту, недосконале законодавство, яке не може забезпечити чіткого регулювання ринку, а також неконкурентні умови роботи порівняно з іншими видами транспорту через надмірне податкове навантаження.