Головна Новини Ринок України Крафтове виробництво – драйвер розвитку фермерства в Україні

Крафтове виробництво – драйвер розвитку фермерства в Україні

59

Провідні експерти та аналітики агросектору взяли участь в Торговельній платформі “Ніші.Технології.Інвестиції”, що відбулася в Міжнародному виставковому центрі Києва в рамках виставки “ІнтерАгро-2020”.

Організатором заходу виступила агромедіа-агенція Sapienza за підтримки Київського контрактового ярмарку. Відкриваючи захід, її засновниця і директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва зазначила, що дуже часто бізнес з виробництва крафтової продукції бере свій початок з простого бажання – споживати якісну, смачну їжу самому і пригощати нею своїх близьких та друзів.

“При цьому, ми бачимо, як протягом останніх років змінюється культура виробництва і споживання локальних нішевих продуктів. Змінюється у кращий бік і тому продукти, корисні для здоров’я людини, простежуваність виробництва продукта – від поля до виделки, цінність географічного позначення, розвиток екотуризму, рух “slow food” – це все відтепер є елементами смаку України”,- висловила думку Катерина Звєрєва.

Голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції України Олександр Дуда у своєму виступі зазначив, що амарант набуває неймовірної популярності в Україні а інвестувати в його вирощування надзвичайно вигідно.

Наразі, за словами експерта, амарантова галузь на злеті, а з часом Україна навіть може стати найбільшим виробником амаранту у світі. Однак вирощування амаранту в Україні нині доводиться навіть дещо стримувати.

“Минулого року був сплеск зацікавленості фермерів у вирощуванні амаранту. В цьому, 2020 році, ми вимушені були стримувати людей вирощувати амарант. Як це робилося? Тобто продавали насіння на 15-20 гектарів для того, щоб люди випробували технології та мали гарантований ринок збуту і не було перевиробництва.

І цю тенденцію – коригування потреб переробної промисловості і можливості вирощування, ми намагатимемось підтримувати і надалі, розвиваючи зовнішні ринки збуту продукції”, – розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.

Генеральний директор компанії “Укрсорго” Ярослав Бардін під час торгової платформи розповів про запатентовану його компанією технологію вирощування сорго, завдяки якій сьогодні вдається збирати одні з найвищих врожаїв цієї культури в світі.

“Я вже протягом 14 років займаюся питаннями вирощування сорго та інших широкорядних культур в Україні.

Минулого року наша компанія отримала спеціальний патент на вирощування широкорядних культур. І на сьогодні ми єдині в Україні, хто продає таку технологію. Власне, застосовуючи цю технологію, у 2018 році ми отримали врожай сорго на рівні 144 ц/га. На той момент це був найвищий рівень врожайності у світі”,- повідомив Ярослав Бардін.

Розвитку проєкту сімейних молочних ферм був присвячений виступ президента Української кооперативної федерації Михайла Корилкевича. За його словами, донорами проєкту виступають уряди Канади, Швейцарії, Швеції, а його ініціатором в 2009 році стала компанія “Укрмілкінвест”. Наразі проєкт об’єднує 55 сімейних молочних ферм у західному регіоні України, що створили кластер “Натуральне молоко”. Для розвитку ферм за час існування Проєкту вже спрямовано понад $1,5 млн. інвестицій.

Михайло Корилкевич також повідомив, що сьогодні Українська кооперативна федерація активно представляє проєкт й на міжнародному рівні.

“Так, нещодавно ми брали участь у заході EuroWeeks у Брюсселі де презентували проєкт депутатам Європарламенту для того, щоб в подальшому були закладені кошти на розвиток сімейних молочних ферм в Україні у бюджеті ЄС. Це дуже важливо, адже до кінця поточного року має бути сформований бюджет Євросоюзу на наступні 7 років”,- повідомив президент Української кооперативної федерації, додавши, що в планах Проєкту до 2027 року – створення 5 тис. сімейних молочних ферм в Україні.

Часниковій темі, що стає дедалі популярнішою серед українських виробників, був присвячений виступ директора компанії “Чистий продукт” Сергія Паращенка.

“Багато виробників підходять до часникової теми дуже вузько, вважаючи що достатньо лише виростити продукцію та продати. При вирощуванні з зубка, собівартість товарного часнику становить близько 30 грн./кг. Його продадуть, але це шлях в нікуди, рентабельності навіть не слід очікувати.

Інша справа, якщо займатися зі спеціальним сертифікованим насіннєвим господарством, та вирощувати часник з повітряної цибулини. В такому випадку собівартість часнику знижується до ~ 10 грн./кг. Подібне виробництво вимагає знань технологічних процесів, але й заробітки виходять на порядок вище”, – зазначив Сергій Паращенко.

Фахівець з експорту та співвласник бренду “Медові брати” (Honey Brothers) Дмитро Кушнір під час торгової платформи акцентував увагу її учасників на тому, що з кожним роком споживчі вподобання зміщуються в бік локальної, крафтової та місцевої продукції. На цьому тлі українським виробникам меду стає все важливішим розвивати власний бренд, працювати з кінцевим споживачем та шукати власну “фішку”.

Співвласники бренду “Медові брати”, маючи значний досвід роботи у Франції, скористалися елементами їхнього агромаркетингу. Вони взяли мед як продукт місцевості – пасіка “Медових братів” знаходиться в Первомайському районі Миколаївської області в долині річки Південний Буг. Далі почали залучати до бренду пасіки з інших регіонів.

Як зазначив Дмитро Кушнір, таким чином вони хотіли показати різноманіття України і особливості кожного регіону.

“Географічне зазначення – дуже потужний маркетинговий інструмент для малих виробників меду, який дозволить їм вийти на світові ринки”,- висловив впевненість Дмитро Кушнір.

Як отримати більш високі врожаї рослинних культур одночасно скоротивши витрати на добрива та паливо для сільгосптехніки, а також норми висіву насіння? Відповіді на ці питання під час торгової платформи надав експерт технологій відповідального землеробства технологічної компанії Mzuri Олександр Ярошенко, який розповів про успішне використання технології обробки ґрунту strip-till.

За його словами, Mzuri – це технологія, що поєднує в собі традиційну технологію обробітку, no-till та strip-till.

“ЇЇ основна перевага – виконання одночасно 3 агрооперацій – обробки ґрунту, внесення добрив та посів. Обробка ґрунту виконується на глибину до 25 см, при цьому обробляється лише 33% поля, 67% лишається під паром, внесення добрив виконується на всю глибину обробки, у прикореневу зону, а висів насіння – на точно задану глибину. В цьому й полягає основна перевага технології”, – зазначає Олександр Ярошенко.

Топінамбур – унікальна рослина, яку даремно забули фермери України. Її потенціал неймовірний. Таку думку висловив інший спікер торгової платформи – Богдан Кобринський, технічний директор та співвласник НВП “Індуктор”, яке займається зокрема і вирощуванням цієї культури.

“Завдяки своїм лікувальним властивостям топінамбур здатен боротися з цукровим діабетом, топінамбур може стати зручною і вигідною заміною кукурудзяному силосу. А ще з цієї рослини виготовляють економну целюлозу, а зовсім скоро вироблятимуть ще й екотканину за новітніми нанотехнологіями”-, зазначив Богдан Кобринський.

Бізнес-кейсом з вирощування коноплі, як цікавої ніші в агробізнесі, поділився заступник директора компанії Life Synergy Володимир Бурда, який розвінчав міфи про цю культуру та зупинився на практичних технологіях її переробки.

В свою чергу, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України в 2019 році, експерт галузі АПК Ольга Трофімцева під час заходу зазначила, що крафтове, локальне та нішеве виробництво продуктів може стати чудовою можливістю для розвитку сімейних і малих фермерів України.

“Малі виробники сільськогосподарської продукції та продуктів харчування в Україні мають достатньо можливостей для розвитку за умови розумного використання наявних ринкових ніш та врахування споживчих вподобань.

Сучасний споживач все більше шукає високу якість, безпечність та унікальність продукту, за який він готовий платити відповідну ціну”, – висловила впевненість Ольга Трофімцева.