Головна Війна проти України Аграрний героїзм. Фермери сіятимуть під обстрілами, але врожай зменшиться у рази

Аграрний героїзм. Фермери сіятимуть під обстрілами, але врожай зменшиться у рази

Аграрії працюють, попри воєнний стан в Україні, окупацію частини територій та обстріли. Фермери добре розуміють, що якщо вони не посіють зерна навесні, то наступного року голоду не уникнути, повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на Forbes.ua.

Зараз ніхто не береться сказати, наскільки скоротиться врожай у 2022 році. Опитані Forbes аграрії та чиновники сходяться в оцінках, що в Україні голоду точно не буде, а от на іноземних споживачів українського зерна чекають великі проблеми.

Росія атакувала північні, східні та південні регіони України. Під обстріл потрапили не лише військові бази, житлові будинки, інфраструктура, а й частина аграрних складів та ферми.

Деяким великим агрокомпаніям пощастило менше. Наприклад, у HarvEast, що входить до СКМ Ріната Ахметова, земельний банк сконцентрований у Донецькій, Київській та Житомирській областях. «Наша основна база в Бородянці Київської області розбомблена, трактори згоріли, – каже генеральний директор агрохолдингу Дмитро Кушнір. – У рамках нашого підприємства все дуже погано». Зараз у Маріуполі та Київській області йдуть бої, цивільне населення без світла, зв’язку, їжі та води, і не може залишити міста. HarvEast сіятиме лише на 10% своїх площ у Житомирській області.

У «Індустріальної молочної компанії» (ІМК) земля в Сумській, Чернігівській та Полтавській областях. Гендиректор ІМК Алекс Ліссітса каже, що Сумська та Чернігівська області по суті окуповані. «Бази та склади ІМК захоплені російськими військовими, – каже він. – Я щоранку питаю, скільки наших співробітників загинуло вчора. Окупанти розстрілюють людей». Попри це Ліссітса планує провести посівні роботи на 30% у цих областях та на 100% у Полтавській області. «Аграрії сіятимуть скрізь, де не йдуть бої», – каже він.

Західна Україна на допомогу

За оптимістичного сценарію Україна цього року засіє 50–60%, прогнозує Кушнір. Ліссітса песимістичніший – максимум 30%. Але обидва вважають, що в Україні не бракує продовольства.

На засіяних площах урожайність буде на 20% гірша, вважає Ліссітса, через брак добрив, складнощі з дотриманням технології тощо. Навіть такі втрати не будуть критичними для України, вважає виконавчий директор Української зернової асоціації Сергій Іващенко. Останні п’ять років Україна збирає в середньому 90–106 млн. тонн урожаю. На внутрішнє споживання йде близько 30 млн. тонн. Решта – експорт.

Надія на орні землі у західній частині України. Минулого маркетингового року, який закінчився в липні 2021 року, у дев’яти західних областях місцеві аграрії засіяли майже 5ь млн. га (21% від усіх орних земель). Цього року посівні площі у регіоні можуть збільшити, але на скільки, поки що невідомо, каже директор агропромислового департаменту Львівської обласної держадміністрації Тетяна Гетьман.

Аграріям не вистачає палива. Через зруйновану логістику не можуть привезти зі складів заздалегідь куплене насіння, добрива та засоби захисту рослин.

Наразі основна проблема – паніка, вважає Євген Дудка, генеральний директор «Волинь Зерно Продукт». За його словами, аграрії Волинської, частини Львівської та Рівненської областей забезпечені всіма необхідними ресурсами на 70%. «Витрати на гектар зростуть і, можливо, доведеться пожертвувати кількістю зібраного врожаю з гектара, але голоду в країні не буде», – каже фермер.

Держава намагається допомогти аграріям із посівною. Мінагрополітики запустило онлайн-опитувальник, де аграрії можуть розповісти про проблему, і міністерство обіцяє надсилати допомогу до регіону. Також запустили програму «бронювання людей»: до армії не братимуть фахівців, які критично важливі для посівної, наприклад агрономів. Обговорюється ідея бронювання палива для потреб аграріїв та держдопомоги в купівлі добрив, розповів нардеп Володимир Хархаліс. «В Україні все буде гаразд, – каже Дудка. – А ось експорт скоротиться».

Бідним країнам приготуватися

До війни Україна та Росія забезпечували третину глобального ринку продовольства. На Україну припадало майже 14%, каже Ліссітса. Минулого року українські аграрії експортували 49 млн. тонн зернових та олійних.

Війна спровокувала зростання цін на пшеницю. За останні два тижні з початку війни ціни на пшеницю зросли на понад 30%. «Це один із найрізкіших стрибків ціни за такий короткий проміжок часу», – каже Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу брокерської компанії Maxigrain. 8 березня ф’ючерси пшениці на товарній біржі Чикаго майже оновили 14-річний максимум, досягнувши $500 за тонну. 14 днів тому, 23 лютого, котирування були на рівні $310 за тонну.

Ринки побоюються, що Україна та Росія скоротять постачання зерна. 10 березня РФ тимчасово, до 31 серпня 2022 року, заборонила експорт зернових та цукру до країн Євразійського економічного союзу. Мінагрополітики України поки що не забороняє експорт пшениці, кукурудзи, яєць та олії, але 6 березня зобов’язало аграріїв отримувати ліцензію на вивезення цих товарів.

Логістичні ланцюжки експортерів зруйновані. До цього часу 95% вантажів йшли через морські порти, які зараз заблоковані Росією. Аграрії перебудовуються на наземну логістику через Польщу, Словаччину, Румунію, Молдову, Угорщину. Але пропускна здатність тут у 10 разів менша, ніж через порти, всього 20 000 тонн на добу. Якщо нічого не зміниться, то до кінця сезону (1 липня 2022 року) ми зможемо експортувати близько 3 млн. тонн зерна, каже Іващенко.

Скорочення експорту насамперед позначиться на найбільших імпортерах українського зерна: Китаї, Індії, Єгипті, Туреччині. Ціни на продовольчі товари у світі зростатимуть, прогнозує Ліссітса. На думку експертів видання The Economist, Ближній Схід може впасти в злидні та масові заворушення. «Якщо не зупинити війну, то сотні тисяч людей у ​​бідних країнах Азії та Африки голодуватимуть», – вважає Ліссітса.