За обсягом викидів парникових газів сільське господарство можна прирівняти до енергетики. Сукупно викиди від обробки землі, використання добрив, поводження з гноєм та від тваринництва складають майже 90 млн. тонн СО2. Водночас впливаючи на клімат, агропромисловість є однією з найбільш вразливих до кліматичних змін.
На цьому наголосила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук на International Forum AgroGreenDeal-2021, повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на інформацію міністерства.
За словами Ірини Ставчук, середньорічна температура в Україні, як і у світі в цілому, вже піднялась на 1,1°С. І ці зміни відчутні для аграріїв. Потягом наступних 20 років в Україні очікується підвищення у межах 0,8 – 1,1°С. За найгіршого сценарію антропогенного впливу на кінець століття температура у світі може піднятися до 4,3°С. Це суттєві виклики для ведення і планування сільськогосподарської діяльності. І хоча річна кількість опадів за всіх сценаріїв для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл впродовж року в межах ±20% – із збільшенням в холодний період і зменшенням в теплий, особливо у липні і серпні. Це також критичний фактор для сільського господарства.
«Агропромисловий сектор важливий в структурі економіки України і в той же час є потужним джерелом викидів парникових газів. Тому сьогодні в національній урядовій політиці питанню скорочення викидів від сільського господарства варто приділяти значну увагу в контексті Європейської зеленої угоди та курсу на досягнення кліматичної нейтральності в довгостроковій перспективі», – відзначила Ірина Ставчук.
Для вироблення екотрансформаційної політики у сільському господарстві наразі проводяться консультації щодо другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. Реалізація таких кліматоохоронних заходів як поширення більш ощадливих для ґрунту технологій обробітку; внесення добрив, що повільно вивільняються; збільшення частки виробництва органічної продукції; посилення контролю за незаконне розорювання пасовищ і водоохоронних територій дозволить до 2030 року скоротити викиди парникових газів від сільського господарства на 14% від поточного рівня, а за категорією викидів від ріллі та пасовищ – на 20%.
