Попри те, що торгівля ЄС з Україною сильно постраждала з початку широкомасштабного вторгнення росії, однак вже у грудні 2022 року частка України в експорті ЄС до третіх країн була вищою за довоєнний рівень (1,5% у грудні порівняно з 1,2% у лютому 2022 року).
Про це повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на публікацію Українського клубу аграрного бізнесу.
Загальний імпорт агрохарчової продукції з ЄС до України впав з майже € 3,2 млрд. у 2021 до € 3 млрд. у 2022 році, але деякі держави-члени ЄС змогли наростили свої поставки агропродукції. Зокрема, експорт агро-харчових товарів з Польщі до України за 2022 рік зріс на € 133 млн. (+16%) та склав € 945 млн.
Тренд на зростання імпорту продовжився і в першому кварталі 2023 року: з ЄС до України було імпортовано агро-харчової продукції на понад € 914 млн., що на € 285 млн. перевищує показники імпорту за аналогічний період 2022 року, та на € 107 млн. більше за показник імпорту за 1 квартал 2021 року. Безпосередньо з Польщі до України за результатами першого кварталу 2023 року було імпортовано агро-харчової продукції на суму в майже € 262,7 млн. Цей показник суттєво перевищує результати імпорту за аналогічний період 2022 (майже + € 93,2 млн.) та 2021 (майже + € 76 млн.) років.
Слід зауважити, що крім безпосереднього імпорту, до переліку ввезеної до України продукції також входить і гуманітарна допомога у вигляді харчових продуктів, що надається європейськими країнами, зокрема Польщею.
В той же час, зростання імпорту частини товарних груп була обґрунтована нестачею продукції на внутрішньому ринку України. До таких категорій товарів входять:
- овочева група (нестача внутрішнього виробництва у зв’язку з окупацією півдня України);
- деяка м’ясо-молочна продукція та яйця (проблеми з внутрішнім виробництвом в Україні пов’язані зі знищенням виробничих потужностей, бойовими діями та перебоями з електропостачання);
- алкогольні та безалкогольні напої і тютюнова продукція (деякі транснаціональні заводи зупиняли роботу в 2022 та заміщували свою продукцію імпортом з Польщі).
Проте, якщо детальніше поглянути на структуру польського імпорту та співставити із пропозицією аналогічної продукції від вітчизняних виробників, то можна побачити ситуацію, коли зростання імпорту з Польщі до України деяких товарних груп призвело до втрати позицій на внутрішньому ринку безпосередньо українськими виробниками.
Так, згідно з даними Спілки Борошномелів України, українські виробники борошномельної продукції були частково витіснені з українського рітейлу в деяких областях України більш дешевою польською та турецькою продукцією (пасти, макарони тощо). Варто зазначити, що здешевлення продукції відбулось за рахунок використання у виробництві менш дороговартісного українського зерна, що було імпортовано до Польщі та Туреччини, починаючи з другої половини 2022 року. Ідентична ситуація на українському ринку склалась з молочною та м’ясною продукцію.
Варто також зазначити, що у зв’язку із суттєвою нестачею ліквідних коштів в українських виробників, вони програють європейським постачальникам у «битві» за місце на полиці супермаркету – рітейл ставить умовою доволі довгий термін повернення коштів за реалізовану продукцію. Враховуючи стабільну економічну ситуацію, відсутність бойових дій, та логістичних викликів, європейські компанії мають кращі позиції для реалізації в українському рітейлі. У випадку продовження такої тенденції існує ризик подальшого заміщення українських переробників зернових та виробників борошномельної продукції міжнародними (в тому числі європейськими) виробниками. Це, в свою чергу, спричинить значний негативний вплив на внутрішніх переробників зернової продукції. В той же час, як під час війни та після її закінчення виробництво продукції з доданою вартістю могло б поліпшити стан аграрної галузі та відновити економіку держави.
