Учора, 3 лютого, Україна та Туреччина уклали угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ), про яку країни намагалися домовитися понад десятиліття. Її підписання саме зараз, на тлі безпрецедентного загострення відносин з Росією, для України є важливим політичним здобутком, повідомляє «ПроАгро Груп».
Президент України Володимир Зеленський назвав підписання договору «вінцем трьох десятиліть співпраці та дружби», а також привітав усіх із цим важливим кроком. За його словами, ЗВТ – це нові можливості для бізнесу, які мають принести Україні прибуток, інвестиції, зростання ВВП та збільшення кількості робочих місць.
Ключовою позицією для України є встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій України – це 95% загальної кількості товарів, які туди експортуються. Також на ще 1348 товарних позицій почнуть діяти або зменшені мита, або тарифні квоти. В уряді зазначили, що щорічно ЗВТ має додавати до ВВП України +2,2%, крім того це+2,6% до доходів домогосподарств.
За даними віце-прем’єр-міністра економіки Юлії Свириденко, із $7 млрд. товарообігу між Україною та Туреччиною український експорт становив $4,1 млрд., а імпорт – $3,2 млрд. При цьому на 80% наш експорт складається із зернових та металів.
Зокрема, Туреччина відкриє для України покращений доступ для аграрної продукції – мито на постачання зернових становитиме 0%. Однак наразі через зростання світових цін нульове мито на зерно діє для всіх експортерів зерна до Туреччини. А встановлення нульового мита на експорт українського соняшника в рамках щорічної квоти 50 тис. тонн зменшить обсяг надходження сировини на вітчизняні олієекстракційні заводи, скоротить внутрішнє виробництво продукції з доданою вартістю і виплати до бюджету.
З іншого боку, безмитний імпорт з Туреччини тепличних овочів, борошномельної продукції, макаронів завдасть відчутного удару по українським товаровиробникам. Через це економіст Олексій Кущ вважає, що мінусів від ЗВТ з Туреччиною для України більше, ніж плюсів.
«Як показує практика останніх років, усі спроби розширити наш експорт за рахунок масованого та бездумного застосування зони вільної торгівлі ні до чого позитивного не призвели. Ми укладали зони вільної торгівлі і з Великою Британією, і з Канадою, і з Ізраїлем. Але там або обсяг нашого експорту – кілька сотень мільйонів доларів на рік, або торгове сальдо для нас після укладання таких угод погіршилося», – зазначив експерт.
Він також нагадав, що торговельним партнером №1 для України наразі є Китай, з яким у нас зараз $15 млрд. товарообігу попри відсутність жодних угод про вільну торгівлю.
Для сировинного експорту зони вільної торгівлі особливо не потрібні, оскільки ціни на сировинні товари визначає попит на світових ринках, глобальний попит, стверджує Кущ.
Економіст пояснив, що якщо сьогодні продавати кукурудзу, зерно або соняшникову олію в Індію, то завтра їх можна так само продавати в Китай, і зони вільної торгівлі тут не знадобляться.
