- За повідомленням Мінагрополітики, станом на 13 березня в 14 областях України велася сівба ранніх ярих зернових і зернобобових, яка вже виконана на площі 258 тис. га, що становить 11% від прогнозних 2,3 млн. га. Зокрема, ярий ячмінь вже посіяний на площі 177 тис. га (11%), пшениця – 10 тис. га (6%), овес – 5 тис. га (2%), горох – 67 тис. га (19 %). За даними регіонів, забезпеченість аграріїв насінням становить 684 тис. тонн, або 100% від потреби;
- Україна з початку 2018/19 маркетингового року станом на 13 березня експортувала 34,3 млн. тонн зернових. Зокрема, пшениці відправлено на експорт 12,8 млн. тонн, ячменю – 3,3 млн. тонн, кукурудзи – 17,6 млн. тонн. Крім того, за звітний період на зовнішні ринки поставлено 184,8 тис. тонн пшеничного борошна;
- Держагентство FranceAgrimer в своєму березневому звіті підвищило прогноз експорту французької м’якої пшениці до 17,1 млн. тонн, що на 3,5% більше, ніж за прогнозом лютого, але все ще на 2,3% менше показника експорту минулого сезону;
- Великобританія в липні-січні 2018/19 МР імпортовала 1,3 млн. тонн пшениці, що на 41,5% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. З початку сезону країна також імпортувала 1,7 млн. тонн кукурудзи, що на 41,1% більше, ніж торік;
- Після рекорду поточного сезону Аргентина і 2019/20 МР може отримати добрий урожай пшениці. За прогнозом аргентинських аналітиків і фермерів, площі сівби під майбутній урожай можуть вирости з 6,3 млн. га до 6,9 млн. га. Якщо це підтвердиться (сівба стартує в травні), то це буде вже четверте під ряд розширення посівних площ під пшеницю;
- В Іраку стартує збирання врожаю пшениці. У 2018 р. країна зібрала 2,2 млн. тонн. Цього року, за прогнозом Мінсільгоспу Іраку, виробництво пшениці може вирости до 4-4,5 млн. тонн за рахунок більшої посівної площі;
- Зернова палата Іраку на тендері 11 березня закупила 100 тис. тонн твердої борошномельної пшениці. Було закуплено 50 тис. тонн пшениці США у компанії Hakan Agro за ціною 294.14 $/тонна C&F і 50 тис. тонн пшениці Канади у компанії Glencore за ціною 303.75 $/тонна C&F;
- Тайванський виробник комбікормів MFIG 12 березня закупив на тендері 65 тис. тонн аргентинської фуражної кукурудзи. Кукурудза закуплена у компанії CJ International за ціною 201,97 $/тонна C&F;
- Зернове агентство Алжиру (OAIC) 13 березня придбало на тендері 450 тис. тонн м’якої пшениці, здебільшого – французької, за цінами 231,5-234 $/тонна C&F, что на 13,5 $/тонна дешевше, ніж на торгах 14 лютого;
- Державне агентство Ірану з імпорту кормів для тваринництва (SLAL) провело 13 березня тендер із закупівлі 200 тис. тонн фуражного ячменю і 200 тис. тонн фуражної кукурудзи. На думку трейдерів, зерно буде поставлено з різних країн в квітні-червні;
- Зернове агентство Туреччини (ТМО) на тендері 13 березня закупило 290 тис. тонн м’якої червонозерної борошномельної пшениці з протеїном 13,5% довільного походження;
- Міністерство продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш оголосило тендер із закупівлі 50 тис. тонн борошномельної пшениці з протеїном 12,5%. Заявки на тендер можна подавати аж до 25 березня.
Поточного тижня на світовому ринку основних зернових культур відбувся ціновий розворот – разом з підвищенням котирувань пшениці і кукурудзи на біржах Чикаго і Парижу зросли також і ціни споту. Спочатку ціни відреагували на погіршення оцінки стану сходів озимої пшениці в США, згодом підтримку їм надали результати тендерів з закупівель зернової в Алжирі і Тунісі. Щодо кукурудзи, то позитивний сигнал ринку надали чутки про вже майже досягнуту домовленість між США і Китаєм, за якою Піднебесна до кінця поточного сезону імпортує 1-3 млн. тонн американської зернової. І хоча перемовини між лідерами двох країн минулого тижня так і не відбулись, кукурудзяний ринок не лише не охолонув, а продовжував рухатися в фарватері пшеничного.
Попри розворот глобальної кон’юнктури на внутрішньому ринку основних зернових культур минулого тижня так саме тривав розвиток понижувального цінового тренду. За даними моніторингу компанії “ПроАгро Груп”, закупівельні ціни на пшеницю, кукурудзу і ячмінь продовжували знижуватись як в портах, так й на лінійних елеваторах і приймальних пунктах переробників зернової сировини. Як і раніше, головним чинником зниження внутрішніх цін на зерно стало здешевлення його пропозиції на експортних базисах, головним чином – на FOB.
При цьому як по пшениці, так і по ячменю більшість експортних пропозицій озвучувалася вже на поставки в травні-червні. Це якщо не зерно нового врожаю, то залишки, які можуть бути дозволені до продажу за кордон напередодні жнив ранніх зернових. Справа в тому, що на середину березня експортери вже вивезли з країни майже весь обсяг продовольчої пшениці, передбачений меморандумом з Мінагрополітики, а саме 7,7 млн. тонн з 8 млн. До експорту ще залишаються дозволеними 3 млн. тонн фуражної пшениці, однак до кінця не зрозуміло, яке саме зерно рахувати фуражним – чи то 6-й клас за ДСТУ, чи зерно з вмістом білку нижче 11,5%, яке за практикою міжнародної торгівлі не є продовольчим. Про ячмінь вже й годі говорити – його мізерну пропозицію ще більше скоротило зниження цін попиту, то ж вивозити зараз просто нічого.
Зниження внутрішніх закупівельних цін також стало причиною скорочення обсягів торгівлі кукурудзою. Виробники притримують зернову навіть попри потребу в коштах на проведення весінньої посівною, внаслідок чого основні купівлі-продажі кукурудзи наразі відбуваються між трейдерами. На експортний ринок вже починає тиснути пропозиція дешевої зернової в Південної Америки, зокрема аргентинська кукурудза стала переможницею на кількох тендерах минулого тижня. Найближчим часом підтримку українському ринку може надати хіба що попит з боку Китаю і Індії, які віддають перевагу кукурудзі без ГМО. Однак поки що наміри цих країн по імпорту зернової з України більше гіпотетичні, тож ситуація залишається невизначеною.
