-
- Станом на 31 травня українські аграрії практично завершили сівбу кукурудзи на зерно – за даними Міністерства аграрної політики і продовольства, культуру посіяли на площі 4 654,5 тис. га або 99,8% від прогнозу. Крім того,гречка посіяна на площі 44,6 тис. га або 45,8% від прогнозу;
- За прогнозом Укргідрометцентру, валовий збір зерна озимих може скласти близько 29,5 млн. тонн, з них пшениці – 25,9 млн. тонн при середній врожайності 40 ц/га, жита – 0,3 млн. тонн при врожайності 29 ц/га, ячменю – 3,3 млн. тонн при врожайності 33 ц/га. За попередніми розрахунками агрометеорологів, дозрівання озимих нинішнього року в більшості областей Україні відбудеться на 1-2 тижні раніше середніх багаторічних термінів;
- За даними Мінагрополітики, станом на 29 травня з початку 2018/19 МР на зовнішні ринки відвантажено 46 127 тис. тонн зернових культур, що на 9,7 млн. тонн перевищує показник за аналогічний період минулого сезону. Зокрема, поставки пшениці склали 14,9 млн. тонн (на1,1 млн. тонн менше), ячменю – 3,5 млн. тонн (на 690 тис. тонн менше), жита – 88,2 тис. тонн (на 53,2 тис. тонн більше). Також Україна експортувала 30 млн. тонн кукурудзи, що на 11 млн. тонн перевищує показник за аналогічний період 2017/18 МР. Крім того, до звітної дати борошна з України було експортовано 265,9 тис. тонн, в. т. ч. пшеничного – 264,7 тис. тонн;
- Експорт зерна з України в 2019/20 році МР може збільшитися на 7,3% в порівнянні з поточним сезоном і скласти 50,9 млн. тонн. За прогнозом УЗА, майбутній урожай зернових очікується на рівні 69,5 млн. тонн, а експорт – 50,9 млн. тонн проти 47,4 млн. тонн в цьому маркетинговому році. За даними асоціації, урожай кукурудзи може скласти 32,2 млн. тонн, експорт – 26 млн. тонн; пшениці – 26,7 млн. тонн, експорт – 19 млн. тонн; ячменю – 8,4 млн. тонн, експорт – 4,9 млн. тонн;
- Єврокомісія підвищила свій прогноз виробництва м’якої пшениці в країнах ЄС в сезоні 2019/20 з квітневих 141,3 млн. тонн до 143,8 млн. тонн, при цьому прогноз експорту м’якої пшениці залишений без змін: для сезону 2018/19 – 21 млн. тонн і для сезону 2019/20 – 25,5 млн. тонн. У той же час прогноз виробництва ячменю в сезоні 2019/20 знижений з 61 млн. тонн до 60,7 млн. тонн, а виробництво кукурудзи з 68,3 млн. тонн до 68,2 млн. тонн. Прогноз імпорту кукурудзи в новому сезоні залишений без змін – 15,5 млн. тонн, а ось для поточного сезону підвищено з 21,5 млн. тонн до 22,5 млн. тонн;
- Бразилія переживає бум експорту кукурудзи і в травні експортує 9 млн. тонн даної зернової. Одна з причин полягає в стрибку біржових котирувань на кукурудзу в Чикаго і ослабленні курсу бразильської валюти, повідомляє Reuters. Обсяг травневого експорту вже в 2 рази більше квітневого, а також істотно перевищує експорт травня 2018 р. Активність фермерів і експортерів пояснюється також прогнозами рекордного для Бразилії врожаю кукурудзи – близько 100 млн. тонн;
- Південнокорейський виробник комбікормів Feed Leaders Committee (FLC) в результаті прямих переговорів закупив 60 тис. тонн фуражної кукурудзи і 60 тис. тонн фуражної пшениці і з поставкою в листопаді. Як повідомляється, кукурудза закуплена за 214 $/тонна C&F, пшениця – по 216 $/тонна C&F.
Погодні негаразди, що негативно позначилися на весняній посівній кампанії в США, минулого тижня продовжили розігрівати світовий ринок зерна. Ціни на пшеницю і кукурудзу на споті рухалися в фарватері зростаючих біржових цін, сягаючи висот, які ще місяць тому вважалися абсолютно недосяжними.
В останній робочий тиждень травня на внутрішньому ринку основних зернових культур в Україні тривало зростання цін, обумовлене загальним світовим трендом. Втім в перекладі на вітчизняний ринок це зростання мало свої індивідуальні риси, обумовлені особливостями попиту і пропозиції на різних базисах торгівлі. Однак, про все по порядку.
Отже, стрімке подорожчання ф’ючерсів на пшеницю і кукурудзу призвело до суттєвого зростання на минулому тижні експортних цін на дані культури на українському FOB, яке, за даними моніторингу “ПроАгро Груп”, становило $6-9/тонна. Навіть ячмінь, який майже не брав участі у ціновому раллі останніх тижнів, й той додав у ціні до $3/тонна.
Внаслідок зростання експортних цін, пшениця й кукурудза подорожчала і на внутрішніх базисах. Однак, якщо зростання закупівельних цін на пшеницю в портах становило 200-400 грн./тонна, то на лінійних елеваторах зернова подорожчала значно скромніше – лише на 100-200 грн./тонна. Вочевидь, що експортери перш за все стимулювали закупівлі зернової саме на портових терміналах, тоді як через відсутність пропозиції великих партій пшениці на первинних базисах ціну на них значно підвищувати трейдери не бачили сенсу. З кукурудзою сталося навпаки: на неї середня ціна на лінійних елеваторах зросла майже вдвічі більше, ніж в портах, що є свідченням достатніх запасів зернової безпосередньо у виробників. А от що стосується ячменю, то попри певні корективи середні внутрішні ціни на цю культуру залишилися практично без змін.
Перегляди: 0
