Головна Ринок зерна та продуктів переробки

    Ринок зерна та продуктів переробки

    58

    • Станом на 2 серпня 2019 р. українські аграрії зібрали 33,8 млн. тонн ранніх зернових з площі 8,9 млн. га, повідомила прес-служба Мінагрополітики. Зокрема, озимої пшениці намолочено 24,9 млн. тонн з площі 6,1 млн. га, або 90% до прогнозу, при середній врожайності 40,6 ц/га; ячменю – 8 млн. тонн з площі 2,4 мільйона га, або 91% до прогнозу, при врожайності 33,5 ц/га; гороху – 590 тис. тонн з площі 258 тисяч га, або 98% до прогнозу, при врожайності 22,8 ц/га. Крім того, жита на поточну дату намолочено 196 тис. тонн з площі 72 тис. га (62%), а вівса – 172 тис. тонн з площі 67 тис. га (37%);
    • За даними Мінагрополітики, станом на 1 станом на серпня з 2019/20 МР експорт зерна з України склав 3,7 млн. тонн, що на 1,4 млн. тонн більше аналогічного періоду минулого сезону. Зокрема, експортовано 1,2 млн. тонн пшениці (+0,2 млн. тонн), в тому числі продовольчої пшениці разом з борошном – 1 млн. тонн (+0,4 млн. тонн), ячменю – 941 тис. тонн (+340 тис . тонн), кукурудзи – 1,5 млн. тонн (+0,8 млн. тонн);
    • За даними USDA, на 29 липня в США було прибрано 75% площ під озимою пшеницею (84% рік тому і 86% в середньому за 5 попередніх років), тоді як експерти очікували, що буде прибрано 81% площ. Стан 73% посівів ярої пшениці оцінювався на “добре-відмінно”. Разом з тим стан 58% посівів кукурудзи оцінювався на “добре-відмінно” (72% рік тому). У стадію “шовковистості” увійшло лише 58% посівів (90% рік тому і 83% в середньому за 5 років);
    • Головне митне управління КНР на своєму офіційному сайті розмістило інформацію про те, що в країну дозволено імпорт російського ячменю з регіонів, на території яких не зазначені грибкові захворювання рослин, здатні заразити посіви озимої пшениці і ячменю. Зерно має бути призначене тільки для переробки, а не в якості насіння. Раніше Китай схвалив імпорт російської пшениці з безпечних регіонів;
    • Бразилія в липні п. р. експортувала 6,3 млн. тонн кукурудзи, що стало найбільшим місячним обсягом експорту з грудня 2015 р., повідомило агентство Reuters. За прогнозами, Бразилія може зібрати близько 100 млн. тонн кукурудзи і експорт за підсумками сезону може зрости до 40 млн. тонн;
    • Міністерство торгівлі і промисловості Йорданії на тендері 30 липня закупило 60 тис. тонн борошномельної пшениці з протеїном 12,5%. Пшениця закуплена в Україні у компанії Nibulon по ціні 229,50 $/тонна C&F з поставкою 16-30 жовтня. На окремому тендері Генеральна компанія зерносховищ і поставок Йорданії (JSSGC) закупила 25 тис. тонн румунської борошномельної пшениці у компанії Ameropa по 234,12 $/тонна C&F з поставкою 1-15 вересня;
    • Приватні філіппінські імпортери 31 липня закупили 165 тис. тонн фуражної пшениці довільного походження. Пшениця закуплена за 225 $/тонна C&F з поставкою в жовтні-грудні. Судячи за ціною, пшениця – причорноморського походження, яка обкладається 7% митом. Тижнем раніше Філіппіни закупили великий обсяг австралійської фуражної пшениці.

    Минулого тижня світовий ринок зерна перервав нетривале попереднє зростання і знову хитнувся в бік зниження цін на основні культури. Основним чинником нового негативного тренду стало загострення торгівельної війни між США і КНР. Президент Трамп оголосив про запровадження 10% мита на новий перелік товарів, імпортованих з Китаю, натомість сам Китай дозволив імпорт, зокрема ячменю і пшениці, з Росії, аби замістити ними поставки американського зерна. Крім того, на ціни зерна тиснули незадовільні результати поточного експорту на тлі збиральної кампанії ранніх культур, укріплення долару США.

    На внутрішньому ринку основних зернових культур панували понижувальні цінові тенденції, які охопили практично всі базиси торгівлі зерном. Перш за все, під впливом загальносвітового тренду знизилися експортні ціни на пшеницю і ячмінь, і найбільш стрімко – на кукурудзу, оскільки компанії почали укладати контракти з виконанням в вересні-жовтні, тобто вже практично на поставки зернової нового врожаю.

    Зокрема, за даними моніторингу компанії “ПроАгро Груп”, на перетині липня і серпня знову подешевшала пшениця. При цьому ціни попиту на продовольчі класи на первинних елеваторах знизилися доволі помірно – в середньому на 25 грн./тонна, тоді як в портах це зниження склало 50-100 грн./тонна. Також в портах чи не вперше з початку сезону подешевшала фуражна пшениця. Таке здешевлення обумовлене тим, що зовнішньоторговельні компанії в цілому завершили виконання своїх зобов’язань по раніше укладеним строковим контрактам з імпортерами, а поточний попит озвучується вже за нижчими цінами і не є таким активним, як донедавна. Аналогічна ситуація склалася і на ринку ячменю, хоча закупівельні ціни на цю зернову на самовивозі вже впродовж п’яти тижнів залишаються стабільними, оскільки виробники стримують пропозицію в очікуванні підйому ринку, тож трейдери принаймні не дають йому впасти.

    Доволі показово виглядає тотальне зниження цін попиту на пшеницю, ячмінь і кукурудзу з боку переробників. З початку сезону переробні підприємства практично не переглядали свої закупівельні прайси, оскільки закуповували здебільшого зерно старого врожаю з усталеними показниками якості. Наразі ціни попиту на базисі СРТ-підприємство почали приводити у відповідність до цін на елеваторах і в портах, і судячи з усього, здешевлення минулого тижня в приймальних пунктах переробників не останнє.

    Тим часом ціни на продукти переробки пшениці, як і раніше, розвиваються різноспрямовано. На тлі зниження експортних цін на пшеничне борошно, внутрішні гривневі ціни на цю продукцію минулого тижня залишилися без істотних змін. Натомість пшеничні висівки додали кілька доларів на FOB, і так саме подорожчали в середньому на 50 грн./тонна в реалізації на внутрішніх базисах.