У сучасних технологіях вирощування с/г культур широкого розповсюдження набула десикація із застосуванням спеціальних хімічних препаратів (десикантів), які призначені для передзбирального підсушування рослин. Десиканти вносять саме у той період, коли у рослин призупиняється плодоношення, вповільнюється ріст стебла і завершується накопичення сухої маси. В результаті проведення десикації прискорюється процес достигання насіння і плодів, істотно знижується їх вологість. Це дозволяє механізувати і пришвидшити збирання врожаю й переробку зерна, а також значно знизити втрати вирощеної продукції.
В Україні зареєстровано і дозволено для використання в посівах сільгоспкультур десиканти на основі однієї із трьох діючих речовин: диквату, гліфосату та глюфосинату амонію. Кожен із цих компонентів має різний механізм дії і вплив на рослини. Тож перш ніж купити десиканти, варто ознайомитися з їх різновидами та особливостями застосування.
Диквати
Препарати, активною речовиною яких є дикват, характеризуються швидким терміном дії та здатністю повільно пересуватися по ксилемі рослин, уражуючи фотосинтетичну систему та пошкоджуючи клітинні мембрани і цитоплазму. Препарат потрапляє на рослину, після чого відбувається її просушування. При цьому зберігаються властивості зерна, підвищується його олійність та якість.
Диквати висушують тільки верхню частину рослини, тому при їх застосуванні слід обов’язково враховувати цю особливість. За випадання опадів після обробки і можливого відростання зеленої маси, препарат необхідно вносити не раніше, ніж за 3 дні перед збиранням.
Строк очікування до збору врожаю пшениці, буряків, картоплі, бобів, редьки зазвичай складає 10 днів; капусти — 5–10; турнепсу — 6–7; соняшнику і сорго — 4–6; хмільників і конюшини — 5–7; люцерни і гороху — 7; моркви — 6–8 днів.
Гліфосати
Десиканти на основі гліфосату — це системні препарати з тривалим терміном дії, які здатні підсушувати усі органи рослини, не порушуючи процес природного дозрівання культури.
Строк очікування до збирання зернових, гороху, буряків, льону складає 14 днів, соняшнику — 11.
Глюфосинат амонію
Засоби зі вмістом глюфосинат амонію відносяться до контактних препаратів з обмеженою системністю і швидким терміном дії. Після потрапляння у рослину діюча речовина циркулює тільки всередині обробленого листя.
Строк очікування до збирання врожаю соняшнику, сої, пшениці — 10 днів, люцерни — 7.
Основними умовами для проведення десикації є волога прохолодна погода, нерівномірне дозрівання посівів, сильна ураженість рослин хворобами і велика забур’яненість полів. Для пришвидшення достигання врожаю дуже важливо застосовувати високоякісні препарати, які можна придбати у таких всесвітньо відомих і перевірених компаній як BASF, Syngenta, Corteva, FERM агромаркетплейс та інших надійних постачальників й дистриб’юторів, які реалізують виключно сертифіковану оригінальну продукцію. Адже саме від оригінальності десикантів та якості їхніх складників буде залежати результат десикації і кондиція зібраного врожаю.
Плюси та мінуси десикації
Основними перевагами хімічного підсушування рослин є:
- полегшення збирання врожаю;
- ефективна боротьба із бур’янами;
- локалізація поширення хвороб (сірої і білої гнилі);
- можливість спрогнозувати терміни збирання врожаю;
- зниження рівня вологості рослин, що сприяє значному зниженню витрат на роботи, пов’язані із сушінням зерна.
Потенційними недоліками десикації вважаються:
- ймовірне зниження врожайності за неправильного вибору десикантів і порушення регламентів їх застосування;
- потрапляння діючих речовин на прилеглі території (за проведення десикації у вітряну погоду).
Що впливає на ефективність десикації
У південних регіонах України десикацію проводять рідко, оскільки зазвичай культури встигають досягнути фізіологічної стиглості. Десикація необхідна у дощові роки, за нерівномірного достигання рослин і за вирощування с/г культур на зрошенні.
Важливими факторами, від яких залежить ефективність десикації, є:
- фази розвитку культури;
- швидкість вітру;
- якість води для приготування робочого розчину (оптимальний показник рН для диквату — 5,0; гліфосату — 4,0–4,5; глюфосинату амонію – 5,5);
- температурний режим (оптимальна температура повітря має бути в межах 15–25°С);
- час внесення (для глибокого проникнення препарату у тканину рослин необхідно проводити десикацію у похмурий день або у ранкові та вечірні години);
- якість застосовуваних препаратів;
- дотримання відповідної технології внесення десикантів;
- оптимальна витрата робочого розчину, яка має бути достатньою для повноцінного змочування всієї рослини;
- наявність у посівах проблемних бур’янів (важкоконтрольованих видів).
Неабияке значення має додавання ад’ювантів до робочого розчину десикантів, за рахунок чого істотно покращується покриття поверхні культурних і смітних рослин.
Технологія внесення десикантів передбачає залучення авіаційної техніки (малогабаритні літаки, гвинтокрили, дрони) та причіпних і самохідних обприскувачів, які за принципом дії є штанговими. Тож проведення десикації в господарствах залежить від об’ємів посівних площ і наявної с/г техніки.
Також особливе значення має дотримання технологічних регламентів застосування препаратів для десикації. Слідуючи інструкції і рекомендаціям виробника, можна значно полегшити збирання врожаю, уникнути надмірних втрат зерна та підвищити рентабельність вирощування польових культур.
Автор – Ганна Ткаленко, доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії мікробіометоду Інституту захисту рослин НААН України
