Для того, щоб скористатися перевагами вільної торгівлі, експортерам потрібно підтвердити українське походження товару. Це доволі просто зробити тим, у кого є власні поля. А як бути трейдерам, які скуповують продукцію у населення?
17 липня 2017 року Рада ЄС підтримала надання Україні додаткових торгових преференцій. ЄС надав Україні додаткові квоти на безмитну торгівлю деякими продовольчими товарами, а також зняв ввізні мита для ряду промислових товарів.
Це рішення є ще одним сигналом для українських підприємців активізувати торгівлю з ЄС – великим та платоспроможним ринком.
Нагадаю, що з 2014 року Україна торгує з ЄС за пільговими правилами. Спочатку ми користувалися режимом автономних преференцій, а з 01.01.2016 торгуємо в рамках Угоди про асоціацію. Угода про асоціацію передбачає, що Європейський Союз поступово зменшує ставки ввізних мит на українські товари.
Визначальною умовою безмитної торгівлі є підтвердження українського походження товару. Походження підтверджується сертифікатом перевезення товару EUR.1, який видає митниця. У деяких випадках походження товару також підтверджує і “декларація-інвойс”, але у цій статті зупинимося тільки на сертифікаті EUR.1.
Товари отримують українське походження, якщо вони (1) цілком вироблені на території України або (2) отримані з матеріалів, які пройшли достатню обробку в Україні. Для с/г товарів у більшості випадків необхідно підтверджувати факт виробництва на території України.
Щоб отримати сертифікат EUR.1 експортер повинен надати митниці підтверджуючі документи. Угода про асоціацію містить дуже узагальнений опис таких документів (ст.28 Протоколу І Угоди). Конкретний пакет документів експортер формує в залежності від товару, критеріїв його походження та специфіки власного виробництва.
Якщо експортер самостійно виробляє товари з власної сировини чи має поля для вирощування с/г культур, то у нього зазвичай не виникає особливих труднощів підтвердити походження товару. Однак, що робити підприємцям, які скуповують с/г продукцію у населення і вже у складі більшої партії експортують її?
Зі схожою проблемою зіштовхнулися зернотрейдери та виробники олії.
За сприяння Української зернової асоціації і Міністерства аграрної політики та продовольства, Державна фіскальна служба України дозволила використовувати узагальнені форми документів для підтвердження походження олії, зерна та продуктів його переробки (Лист ДФС від 25.01.2016 р. №2236/7/99-99-25-02-03-17).
ДФС погодила чотири форми документів:
- Довідка експортера зерна.
- Довідка експортера/виробника зерна.
- Довідка експортера олій.
- Довідка експортера продуктів переробки зерна.
Суть цих документів доволі проста – підприємство повинно надати відомості про своїх постачальників, номери договорів та кількість зерна (насіння), придбаного за цими договорами.
Експортер заявляє, що це зерно (насіння) цілком вирощене та зібране на території України і бере на себе відповідальність за достовірність цих даних.
Підприємства-експортери, які закуповують с/г продукцію у населення, також можуть використовувати подібні довідки експортера. Їм потрібно скласти реєстр продавців, який би дозволив ідентифікувати їхніх постачальників.
Документи буде оцінювати митниця перед видачею сертифіката EUR.1. У такому випадку рішення приймається завжди суб’єктивно. Тому рекомендую обов’язково уточнити вимоги до вказаних документів у інспектора тієї митниці, де плануєте подавати митну декларацію.
Якщо підприємство постійно здійснює експорт товарів, куплених у населення, то можна узгодити вимоги митниці до документів про походження шляхом отримання індивідуальної митної консультації. Порядок отримання цих консультацій визначений у статті 21 Митного кодексу України. Пам’ятайте, що строк надання консультації – 30 календарних днів. Окрім цього, не завжди вдається з першого разу отримати відповідь на всі запитання. Причини цього можуть бути різні: неправильно/неточно сформульоване запитання, митниця не хоче давати конкретну відповідь. Тому подбайте про консультацію заздалегідь і формулюйте правильно запитання.