Маркетинг аграрной продукции 2016

Конференция

МАРКЕТИНГ АГРАРНОЙ ПРОДУКЦИИ

Как правильно торговать

Інформаційні матеріали до конференції “Маркетинг аграрної продукції 2016” від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Інформаційні матеріали

до конференції “Маркетинг аграрної продукції 2016”

(03.06.2016)

Матеріал підготовлений
відділом зовнішньої торгівлі та співробітництва з СОТ
Департаменту міжнародного співробітництва
Міністерства аграрної політики та продовольства України

  1. Інформація про стан зовнішньоекономічних відносин в системі агропромислового комплексу України за січень-квітень 2016 року

Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за січень – квітень 2016 року досяг майже 6,2 млрд дол. США, експорт продукції аграрного сектору за вказаний період становив 4,6 млрд дол. США, імпорт – 1,6 млрд дол. США, сальдо позитивне і склало 3 млрд дол. США.

Порівняно з аналогічним періодом 2015 року відбулось збільшення: зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції на 3,2% (на 190,6 млн дол. США), експорту на 0,5% (на 21,2 млн дол. США), імпорту – на 12,2% (на 169,4 млн дол. США). Сальдо зменшилось на 4,6% (на 148,2 млн дол. США).

Доля експорту в загальному обсязі зовнішньої торгівлі продукції аграрного сектору становить 74,7%. Порівняно з січнем – квітнем 2015 року, експорт збільшився на 21,2 млн дол. США (або на 0,5%) і склав 4 614,4 млн дол. США.

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються обсяги експорту зернових культур – 41,9%, олії – 27,6% та насіння олійних культур – 7,4%.

Треба відзначити, що за підсумками 4 місяців 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року найбільше зросли вартісні обсяги експорту олії соняшникової – на 16,5% (на 171,7 млн дол. США та склали 1,2 млрд дол. США); пшениці – на 33,7% (на 146,8 млн дол. США та склали 582,5 млн дол. США); м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 30,5% (на 19,2 млн дол. США та склали 82 млн дол. США); томатів консервованих без оцту – в 2,9 рази (на 11,6 млн дол. США та склали 17,7 млн дол. США); овочів бобових – в 2 рази (на 10,1 млн дол. США та склали 19,7 млн дол. США); кукурудзи – на 0,7% (на 9,5 млн дол. США та склали майже 1,3 млрд дол. США); олії зі свиріпи, ріпакової або гірчичної – на 21,1% (на 3,3 млн дол. США та склали 19,2 млн дол. США); борошна пшеничного – на 11,6% (на 2,3 млн дол. США та склали 21,7 млн дол. США); насіння соняшнику – на 28% (на 2,8 млн дол. США та склали майже 13 млн дол. США). 

Регіональна структура експорту сільськогосподарської продукції за січень – квітень 2016 року виглядає наступним чином: 

Країни Азії – 44,5% (2 055,3 млн дол. США)

Країни ЄС – 32,1% (1 482 млн дол. США)

Африканські країни – 14% (646,5 млн дол. США)

Країни СНД – 6,8% (311,9 млн дол. США)

США – 0,3% (14,3 млн дол. США)

Інші країни – 2,3% (104,2 млн дол. США) 

В цілому географічна структура показує переорієнтацію експорту до країн Азії, збереження основних позицій у торгівлі з країнами ЄС та Африканськими країнами, деякому розширені поставок до США та скорочення поставок до країн СНД в основному внаслідок значного скорочення експорту до Російської Федерації.

У звітному періоді до десятки країн, до яких найбільше експортувалась українська сільськогосподарська продукція, увійшли Китай (частка в загальному експорті сільгосппродукції до всіх країн світу становить 12,2%), Єгипет (8,9%), Індія (8,8%), Іспанія (7,4%), Нідерланди (5,7%), Італія (4,6%), Туреччина (3,7%), Іран (3,3%), Польща (2,9%) та Білорусь (2,3%). Протягом січня – березня 2016 року до цих країн було експортовано продукції на 2,76 млрд дол. США, що становить 59,8% загального експорту сільськогосподарської продукції.

Сьогодні Україна є одним із провідних виробників сільськогосподарської продукції в світі, що дозволяє забезпечити не лише потреби внутрішнього ринку, а й успішно експортувати продовольство та сільськогосподарську сировину.

Україна займає 1-е місце у світовій торгівлі по експорту соняшникової олії, 2-ге – по соняшниковому шроту (макуха), 4-те – по експорту ячменю, кукурудзи та насінню ріпаку, 5-те – по висівкам, кормовому борошну та іншим відходам, одержаним після обробки зерна зернових та бобових культур, 7-ме – по пшениці та сої (за підсумками 2015 року, Міжнародний центр торгівлі).

Україна, як аграрна країна, має проводити максимально диверсифіковану експортну політику. Наша країна виступає потужним і серйозним гравцем у цьому контексті.

Міністерством здійснюється послідовна робота щодо активізації торговельно-економічного співробітництва із США, Африканськими країнами (Єгиптом) та країнами Азії (Китаєм, Іраном, Саудівською Аравією тощо).

Водночас ведеться робота з відкриття нових ринків збуту та розширення експортної номенклатури, зокрема за результатами 2015 року відзначається зростання експорту по деяким товарним позиціям до країн ЄС, Азії, Близького Сходу та Африки. Для вітчизняних підприємств-виробників столових яєць було відкрито ринок Ізраїлю, відновлено експорт м’яса та м’ясних продуктів до Молдови, Вірменії, Узбекистану, Киргизії, молочної продукції – до Казахстану та Китаю.

Загалом, міністерство зацікавлено в розширенні поставок продовольства та вбачає значний резерв нарощування присутності на ринках країн Близького Сходу та Африки.

Так, основними країнами Азії, які мають найбільшу частку в торгівлі з Україною за підсумками січня-квітня 2016 року, є: Китай, Індія, Туреччина, Іран, Індонезія, Таїланд, Бангладеш, Ізраїль та Ліван.

Експорт сільськогосподарської продукції до країн Азії збільшився на 0,3% (або майже на 7 млн дол. США) та склав 2 055,3 млн дол. США. 

Довідково: Основною продукцією, яка експортується до країн Азії, є: зернові злаки (кукурудза, пшениця, ячмінь); олія (соняшникова, соєва, зі свиріпи або ріпакова); насіння олійних культур (соя, насіння ріпаку); залишки та відходи харчової промисловості; м”ясо та яйця птиці; тютюн та вироби з нього; горіхи; борошно пшеничне; сушені бобові овочі тощо. 

Серед країн Африки найбільшими торговельними партнерами України є Єгипет, Марокко, Туніс, Ефіопія, Алжир та ПАР.

Експорт до країн Африки за звітний період зменшився на 5,9% (або на 40,6 млн дол. США) до 646,5 млн дол. США в основному за рахунок скорочення поставок зернових, олії та молока згущеного.

Водночас, зросли поставки насіння олійних культур та м”яса і субпродуктів. 

Довідково: Основними товарами, що експортуються до африканського регіону, є: зернові (кукурудза, пшениця, ячмінь); соняшникова олія; тютюн та його замінники, сигарети; залишки та відходи харчової промисловості; соя; м”ясо птиці; молоко згущене; жива ВРХ тощо. 

Європейський союз цікавий високим рівнем платоспроможного попиту і цей ринок слід розглядати як цільовий щодо експорту зернових та олійних культур.

Найбільшу частку у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС мають: Іспанія Нідерланди, Італія, Польща, Німеччина, Франція, Великобританія, Португалія.

Експорт української продукції до ЄС за звітний період (січень-квітень 2016 року) збільшився на 18,1% (або на 226,8 млн дол. США) до 1 482 млн дол. США. 

Довідково: Основними товарами, що експортуються до країн ЄС, є: зернові злаки (кукурудза, пшениця тощо); олія (соняшникова, соєва, ріпакова або свиріпова); макуха та інші тверді відходи; насіння олійних культур (соєві боби, насіння свиріпи або ріпаку, соняшнику, інших олійних культур); горіхи; м”ясо птиці; томати, консервовані без оцту; вироби із зерна та хлібних злаків (макаронні вироби, хлібобулочні, кондитерські вироби); різні інші харчові продукти (дріжджі, готові соуси та продукти для їх приготування тощо); яйця птиць; шоколад та продукти з вмістом какао; кондитерські вироби з цукру; оброблене іншими способами зерно зернових культур; насіння та плоди для сівби тощо. 

Варто зазначити, що право експорту на міжнародні ринки отримується шляхом проведення аудитів та інспекцій системи державного контролю та нагляду при виробництві харчових продуктів ветеринарними службами країни-імпортера.

Зокрема, лише за висновками Офісу з питань ветеринарії та харчових продуктів Генерального директорату Європейської Комісії з питань захисту здоров’я та прав споживачів (FVO), які надаються державній службі ветеринарної медицини України, українські підприємства отримують дозвіл на здійснення експорту своїх товарів.

Станом на 25.05.2016 року право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу мають 259 українських підприємств (79 підприємств – виробники продукції для споживання людиною, 180 – підприємств – виробників нехарчової продукції): 

Вид товару

Мають право експорту до ЄС

всього

М”ясо птиці

6

Продукти з м’яса птиці

1

Молоко та молокопродукти

12

Яйця та яєчні продукти

2

Риби та продукти з неї

15

Мед бджолиний

42

Казеїн технічний

41

Кишкова сировина

1

Пухо-перова сировина

60

Шкірсировина

32

Племінний матеріал

1

Корми

24

Субпродукти нехарчові

12

Добрива та покращувачі грунту

5

Інші продукти

5

Всього

259

Для подальшого розширення доступу харчових продуктів українського виробництва на ринки Європейського союзу, перш за все, на законодавчому рівні має бути врегульовано питання забезпечення безпечності харчових продуктів.

З цією метою розроблено низку законодавчих актів, які передбачають гармонізацію законодавства України до законодавства ЄС. Вже прийнято закони, якими вносяться зміни до законодавчих актів України щодо харчових продуктів, ідентифікації та реєстрації тварин, а також про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною.

Це дасть змогу підвищити конкурентоздатність продуктів тваринного походження українського виробництва при доступі на ринки ЄС, а також забезпечити вітчизняного споживача безпечними харчовими продуктами.

Слід зазначити, що визнання Європейським союзом української продукції багато в чому гарантуватиме її визнання усім світом. 

  1. Щодо ситуації стосовно реалізації експортного потенціалу українських підприємств виробників харчових продуктів та неїстівних продуктів тваринного походження 

З метою розвитку експортного потенціалу нашої держави та розширення зовнішніх ринків збуту для вітчизняних товаровиробників проведена значна робота, направлена на диверсифікацію ринків збуту товарів.

У поточному році, завдяки спільним зусиллям держави та бізнесу, відбулось розширення географії експортних поставок продукції нашої держави, а також збільшено кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження із 448 до 627-ми.

 Інформація про такі потужності внесена до реєстру затверджених експортних потужностей та розміщена для вільного доступу на сайті Держпродспоживслужби в розділі “Діяльність” – підрозділ “Реєстри”.

На підставі статті 26 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” в 2015 році надано право експорту харчових продуктів тваринного походження 448 переробним підприємствам, а станом на звітну дату кількість таких підприємств становить – 627, в тому числі: 

Підприємства

2015 рік

З поч. 2016 рік

Молокопереробні

140

180

М”ясопереробні

150

223

Рибопереробні

64

87

З переробки яєць та яйцепродуктів

47

60

З переробки меду та продуктів бджільництва

30

55

З виробництва майонезу, майонезних соусів та маргарину

17

17

Всього

448

627

На підставі статті 54 Закону України “Про ветеринарну медицину” в 2015 році надано право експорту неїстівних продуктів тваринного походження і кормів 640 переробним підприємствам, а на звітну дату кількість таких підприємств становить – 840, в тому числі: 

Підприємства

2015

З поч. 2016 року

З виробництва субпродуктів нехарчових

9

17

З виробництва альбуміну і казеїну технічного

38

41

З виробництва желатину

10

10

З переробки кишкової сировини

2

3

З переробки пуху та пір”я

58

78

З переробки вовни та шкірсировини

37

54

З виробництва ветеринарних препаратів

8

8

З розведення племінних ресурсів

7

9

З виробництва кормових добавок, преміксів і кормів

471

643

Всього

640

870

  1. Про спрощення умов надання права експорту

8 квітня поточного року набрав чинності Порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей, затверджений наказом Мінагрополітики від 10 лютого 2016 р. # 38, зареєстрований в Мін”юсті 12 березня 2016 року за # 381/28511.

Наразі Порядок затвердження експортних потужностей відповідає нормам статей 26 та 27 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” та гармонізований до регламентів (ЄС) # 853/2004 та # 854/2004.

Це забезпечить можливість експорту харчових продуктів до країн, які вимагають наявності такого затвердження компетентним органом країни походження харчових продуктів. Також норми наказу дозволяють вести облік затверджених експортних потужностей та забезпечувати державний контроль за діяльністю відповідних операторів ринку, які планують та/або здійснюють експорт харчових продуктів.

Порядком визначено, що якщо вимоги нової країни призначення є ідентичними вимогам країни, на відповідність яким експортну потужність було затверджено, внесення змін до Реєстру затверджених експортних потужностей здійснюється без проведення інспектування такої потужності протягом 10 робочих днів з дати надходження до компетентного органу відповідного повідомлення про це територіального органу та листа оператора ринку, який містить перелік інших, ніж затверджені, країн та інформацію щодо ідентичності.

Новости мероприятия

Ожидать повышения цен на сельхозпродукцию в новом сезоне не стоит – Иван Мельников, коммерческий директор компании “Украинские аграрные инвестиции”

Экспорт льна из Украины является перспективным направлением развития внешнеторговых отношений – Николай Шкурко, генеральный директор компании “Сяйво”

Украина может стать одним из ключевых экспортеров аграрной продукции на рынок Ирака – Мустафа Кадхему, заместитель вице-президента компании Khafaji Group

Аграрный бизнес должен научиться выстраивать стратегию, чтобы управлять своими доходами – Оливье Буйе, генеральный директор Agritel International

Использование принципов английского права в торговых отношениях позволяет партнерам получить массу преимуществ. – Аминат Сулейманова, управляющий партнер AGA Partners

Инвесторы будут уходить из сырьевого бизнеса – Сергей Курбатов, ст. менеджер Agrogeneration

На агрорынке трейдинг – это творческий процесс с множеством деталей – Елена Кириченко, директор департамента внешней торговли “Агротрейд”

Развитие аграрных рынков обуславливает необходимость усовершенствования процессов маркетинга агрокомпании – И. Шадюк, “Астарта-Киев”

Секрет успеха выхода на новые рынки – это планирование – А. Руденко, Ukrlandfarming

Маркетинг на рынках commodities: имидж компании очень важен!

Планирование сбыта аграрной продукции и получение лучшей цены как элементы аграрного маркетинга

Інформаційні матеріали до конференції “Маркетинг аграрної продукції 2016” від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Пятница в переводе с арабского – день собрания

Продажи украинской агропродукции в Ирак: предложите свой товар для обсуждения механизма поставок

Правильно торговать агропродукцией: советы практиков

Прибыльность агрокомпании напрямую зависит от выбора стратегии продаж: используем форвард

Залог успешных продаж агропродукции: определить перспективы и учесть риски

Планирование продаж в аграрном секторе

Европейская Бизнес Ассоциация (ЕВА) выступит информационным партнером конференции “Маркетинг аграрной продукции”

Маркетинговый анализ рынка как составляющая успешной деятельности агрокомпании

Выход украинской аграрной продукции на рынок Ирака: особенности торговли

Украинский лен стремится на международные рынки

Современный агромаркетинг: ориентиры на прогнозирование потенциальных потребностей рынка

Ни ЕС единым: выход украинских сельхозпроизводителей на новые рынки сбыта

Репутационные риски аграрной компании: как экспортеру не утонуть в иллюзиях?

Производство органической продукции агрохолдингами – маркетинг вдвойне

Маркетологи – среди нас!

Маркетолог аграрной компании: собирательный образ с элементами стратега